Фахівці застерігають: кип’ятіння забрудненої води іноді лише збільшує її токсичність

Мова йде про воду, забруднену нітратами, і водно-нітратну метгемоглобінемію.

Дефіцит питної води на затоплених внаслідок підриву агресором Каховсьної ГЕС  територіях може спонукати людей масово використовувати воду з колодязів, криниць та неглибоких свердловин.

Це підвищує ризик захворюваності на водно-нітратну метгемоглобінемію.

Водно-нітратна метгемоглобінемія – захворювання, що викликає значне підвищення вмісту метгемоглобіну в крові. Воно утворюється внаслідок токсичної дії нітратів і призводить до порушень у роботі печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем.

До ознак отруєння нітратами належать:

• діарея, нудота, блювання;
• задишка, тахікардія, ціаноз;
• різкі болі в животі, пожовтіння очей;
• сонливість, втома, головний біль.

Тож лікарі застерігають людей у зоні лиха від  використання води із зазначених вище джерел для приготування дитячого харчування чи страв.

Не слід вживати питну воду із колодязів і каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50 мг/л).

Колодязі, що чистяться менше 1 разу на рік, – коли відкачується вода, стінки звільняються від нальоту, а дно від осаду, – можна вважати сьогодні небезпечними.

Загроза забруднення води підвищується, якщо територію поблизу колодязя, чи бювету використовують для миття машин, а у воді з каптажу джерела влаштовують водопій тварин чи водоплавної птиці.

І найголовніше – кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність.

Таку рідину можна використовувати лише для миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях тощо.

Джерело: Центр громадського здоров’я України