Евакуація населення з Києва: у яких випадках можлива та куди везтимуть?

Минулого тижня у медіа розлетілася новина про можливу евакуацію киян з районів, які межують з важливими інфраструктурними чи військовими об’єктами, куди, ймовірно, можуть цілити росіяни.

Згодом на сайті КМДА з’явилося спростування, мовляв, інформацію перекрутили, про евакуацію з Києва або з його окремих районів наразі взагалі не йдеться.

Факти ICTV вирішили поцікавитися у профільного департаменту КМДА, все ж у яких випадках можуть оголосити евакуацію населення та чи не повториться хаос, який був після 24 лютого, коли українці намагалися автівками та залізницею залишити столицю.

Коли можуть оголосити про евакуацію?

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук пояснює, що до початку бойових дій евакуація населення була передбачена лише всередині міста, наприклад Дарницький район переїжджає у Святошинський.

Її мали би проводити у разі техногенних катастроф на підприємствах столиці або ж, наприклад, підтоплення. Бойові дії, які точилися довкола Києва упродовж березня, до 24 лютого не були зазначені у офіційних документах як привід для евакуації.

За словами Ткачука, лише зараз переглядають заходи з евакуації у разі виникнення бойових дій. І це вже буде вивезення населення за межі міста. Ткачук запевняє, що в разі чого людей знають, куди везтимуть, але не розголошуватимуть це з метою безпеки.

– У кожному районі є евакуаційна і загальноміська евакуаційна комісія. Ми проводимо постійні тренування – як розгортають евакуаційні пункти, скільки є засобів індивідуального захисту,  наскільки підготовлений департамент з надання транспорту для перевезення евакуйованих, – пояснює директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА  Роман Ткачук.

У столиці розгорнули мережу евакуаційних пунктів, їхні адреси опублікували на сайті КМДА. У разі оголошення загальноміської евакуації громадяни мають прибути до цих пунктів збору, і вже звідти їх транспортуватимуть у безпечні місця.

Поки на кожен район – до десятка таких пунктів. Утім, за словами представника КМДА, у разі оголошення евакуації їх збільшуватимуть – розгортатимуть додаткові. Зазвичай, це роблять на базі місцевих шкіл.

– Якщо буде ухвалено рішення щодо загальної або часткової евакуації, цю інформацію буде доведено до населення: де розташовані евакуаційні пункти, що треба з собою брати, на скільки треба розраховувати? Цю інформацію доводитимуть окремо, – переконує Роман Ткачук.

Утім, досвід бойових дій на Київщині засвідчив, що є велика ймовірність залишитися без зв’язку і просто не дізнатися про евакуацію. Так, наприклад, було в понищеній рашистами Бородянці. Місцеві в перші дні інтенсивних обстрілів залишилися без зв’язку і  навіть не знали, що окупанти вже зайшли в селище.

Чи є ймовірність у разі евакуації повторити сценарій початку повномасштабного вторгнення, коли кияни, істерично виїжджаючи з міста, стояли в кілометрових заторах, а на столичному вокзалі було не протиснутися? У КМДА кажуть, що тоді міська евакуація не була оголошена.

– Це була самостійна евакуація, люди самі приймали рішення їхати. Якщо буде оголошена міська евакуація, буде ухвалено рішення заздалегідь, будуть організовані евакуаційні пункти, знову ж таки залежно від ситуації, – обіцяє Ткачук.

Чи готова столиця до можливої аварії на ЗАЕС?

У КМДА наголошують, що радіаційне забруднення території міста є підставою для проведення евакуації населення. Переконують – в разі чого, до неї готові.

На сайті Департаменту муніципальної безпеки оприлюднено порядок дій у разі аварії з викидом радіоактивних речовин. Коли почули повідомлення про радіаційну небезпеку потрібно:

• негайно заховатися в житловому будинку – стіни дерев’яного послаблюють іонізуюче випромінювання вдвічі, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали) з покриттям із дерева – у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40-100 разів;
• уважно слухати повідомлення органів цивільного захисту;
• уточнити час початку евакуації, попередити сусідів;
• підготувати запас питної води, найпростіші санітарні засоби;
• підготуватися до евакуації – зібрати найнеобхідніші речі, упаковувати їх у найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення приміщенні;
• перед виходом з будинку вимкнути джерела електро-, газо-, і водопостачання, взяти підготовлені речі, надіти протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.

Що брати з собою під час евакуації?

У разі будь-якої надзвичайної ситуації варто уважно слухати повідомлення міської влади – увімкнути радіоприймач або телевізор, дотримуватися порядку дій.

Потрібно підготуватися до можливої евакуації – спакувати речі у валізу, але не більше 20 кг. Взяти найнеобхідніше: документи, цінності та гроші, предмети гігієни, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих або сухих продуктів на дві-три доби.

Евакуація примусова чи добровільна?

Це залежить від надзвичайної ситуації, яка сталася. Рішення про примусову евакуацію може ухвалити керівництво держави або міська влада. Наприклад, на Донеччині нині відбувається примусова евакуація.