Епоха блакитних комірців? Таланти, які визначають стійкість та здатність до відбудови

Українська інфраструктура перебуває під прицільним вогнем держави-терориста. Вже понад місяць люди та бізнеси нашої країни живуть в режимі екстрених та планових відключень електроенергії.

Компанії, що вистояли перед обличчям безпекових та логістичних криз, розробляють нові плани реагування на випадок тотального блекауту. 

Правила знову змінюються. Замість міжнародних аналітиків та консультантів, українські бізнеси всіх сегментів орієнтуються на прогнози тих, хто відновлює мережі та енергетичну інфраструктуру. І це не тимчасово.

Фактор залежності від відбудови дорожньої, житлової, енергетичної, технічної інфраструктури залишиться надвпливовим і після перемоги. Президент назвав нову цифру завданих РФ нашій державі втрат: ми потребуватимемо $1 трлн для відновлення.

Щоб це стало можливим, нам знадобиться не лише фінансовий, а й людський капітал. Розуміння нових пріоритетів в управлінні бізнесом і талантами вже зараз має вплинути на наші плани та стратегії. 

Наше розуміння талантів має змінитись

Кого ми раніше вважали ключовими талантами для бізнесу?

В першу чергу, співробітників, чия експертиза дає нам стратегічну перевагу. Для нашої індустрії, наприклад, головною зазвичай була конкуренція ідей та творчих рішень. Це безумовно важливо і зараз, але сама здатність надати телевізійну послугу в цей час залежить від спеціалістів технічного та адміністративного блоку.

За останній тиждень аварійних відключень, 36 год 52 хв поспіль наше новинне мовлення здійснювалось від генераторів. Головними героями, як у частині сталості ефіру, так і у внутрішніх комунікаціях групи, стали співробітники енергетичної служби групи.

За ці 10 місяців функції, які раніше в компанії могли сприймати як бекофіс чи невидимі сервіси, отримали нове значення та увагу.

Змінилося сприйняття ролі технічної, господарчої служби, інженерів, ІТ, безпеки та самої операційної функції, що продовжує забезпечувати дієвість процесів у нових умовах.

Ми відчуваємо це як люди і як управлінці, адже ключовою стратегічною перевагою цього часу стала здатність безперебійно продовжувати роботу.

Універсальний запит на блакитні комірці

Незалежно від того, які компанії представляємо, ми всі потребуємо фізичного відновлення енергетичної інфраструктури, відновлення будинків, до яких можуть повернутись наші клієнти, дехто з нас, відбудови власних офісів та виробничих потужностей, відновлення логістики.

Нещодавно компанія ДТЕК розпочала велику інформаційну кампанію з висвітлення ролі своїх співробітників, що героїчно повертають світло в наші будинки та офіси. Цим опікується також Укрзалізниця, Нова пошта, бізнеси з інших індустрій.

Це влучне рішення, як з точки зору бренду роботодавця та репутації загалом, так і з точки зору майбутнього. Я вважаю, що в час відновлення роль блакитних комірців буде тільки посилюватись.

– Команди управлінців будуть працювати з сенсами, зі стратегіями розвитку, інновацій, але саме ці люди прокладатимуть дорогу для економічного відновлення. Що це означає? Необхідність переосмислення HR-стратегій компаній та національних підходів до менеджменту людського капіталу. 

Зелене світло для стійкості та відновлення: залучення молоді та перекваліфікація

Ще до війни існувала проблема нестачі молодих кваліфікованих кадрів на промислових підприємствах. Інженерно-технічні спеціальності та професійно-технічна освіта були недостатньо популярними серед українських абітурієнтів – напрямки філології, права, менеджменту, економіки та маркетингу здобували на десятки тисяч більше заявок на вступ.

Одночасно, існувала значна проблема відтоку таких кадрів за кордон. Як ми розуміємо, ця тенденція після перемоги нікуди не зникне. Це означає, що вже зараз ми потребуємо системної роботи над заохоченням до освіти та працевлаштування за цими напрямками.

– Що ми можемо зробити? Ефективними інструментами можуть бути співпраця з профільними освітніми закладами, запровадження корпоративних стипендій на освіту за технічними спеціальностями, профільні стажування та промо-кампанії, що чітко фіксуватимуть нову роль та престижність місії блакитних комірців.

У цій частині є ще дві передумови, які ми маємо розуміти: зміна гендерного балансу робочої сили та кількість людей, що втратили робочі місця через війну.

Перший чинник – наслідок залучення до війська значної частки чоловічого населення. Це означає, що керуватись гендерними стереотипами тепер помилково не тільки з точки зору цінностей, а і прагматичних міркувань.

Є великий потенціал у розширенні людського капіталу технічних та робітничих спеціальностей завдяки залученню жінок, і втрачати його – як мінімум не вигідно.

Друге – розуміння кількості людей, що зараз потребують працевлаштування. Понад 5 млн українців втратили роботу через війну, тому, як активні шукачі роботи, вони мають великий потенціал для перекваліфікації.

– Інвестиції в їхнє навчання точно окуплять себе в середньостроковій перспективі. 

Справедлива заробітна плата, програми пільг та бенефітів

Не секрет, що робітничі професії оцінювались нижче у ринкових показниках заробітних плат. Тепер запит на цю експертизу точно зріс, як і її вплив на бізнес.

– Ми маємо поставити собі питання, як їх нова роль має відображатись у фінансовому значенні? При цьому ми маємо думати не лише про прямі фінансові стимули, а й про корпоративні програми піклування та пільг.

Нещодавно в соціальних мережах розпочався флешмоб, в якому українці купують чай/каву робітникам, що в цю холодну пору року цілодобово працюють над відновленням мереж.

Це маленький приклад піклування від користувачів їх роботи, і це підтвердження того, що ми маємо системніше думати про додаткові складнощі в їх роботі, ризики, в яких ми можемо їх підтримати. Так, системи страхування здоров’я, наприклад, точно збільшують попит. 

Україна має талант 2.0. Роль медіа в підтримці іміджу робітничих спеціальностей

Підтримка ролі блакитних комірців – це наше завдання як медіа. Ми продовжимо говорити про всіх героїв та героїнь, які живуть серед нас.

– Про людей, що раніше не були в центрі уваги, а зараз виходять на перші лінії інфраструктурного, логістичного, економічного та енергетичного фронту.