Експертка розповіла, як будуть відновлювати пам’ятки архітектури України, котрі зруйнували російські агресори

Внаслідок широкомасштабної російської агресії в Україні пошкоджено або зруйновано сотні старовинних будівель. Наша країна вже має вдалий досвід реставрації історичних споруд, зокрема це ревіталізація будинку Новікова на столичному Подолі.

Напередодні, 26 жовтня, під час київської міжнародної науково-практичної конференції Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація заслужена архітекторка України Ганна Бондар розповіла про масштаби варварських руйнувань, здійснених окупантами.

Так, за даними Мінкультури, на кінець жовтня 2022 року в нашій країні постраждало 171 пам’ятка, 146 старовинних будівель, 58 пам’ятників і творів мистецтва, 44 музеї. Це ще без урахування бібліотек, театрів і житлових будівель, які не мали статусу пам’яток архітектури, але є історичними спорудами.

— Що нам заважатиме відновлювати міста після війни? Всі скажуть – відсутність грошей. А мені здається, що коштів якраз не бракуватиме, з огляду на досвід країн, які пережили війну. Всі вони мали велику міжнародну підтримку, тож впевнена, що й Україна тут не стане винятком, – розповіла Ганна В’ячеславівна.

На думку Ганни Бондар, серед головних викликів відновлення архітектурних скарбів України є проблема пристосування старовинних будівель під потреби сучасного міста та брак професійних реставраторів через непродуману політику держави у минулі роки.

— Складно знайти оптимальне рішення. Відомо, що пам’ятка архітектури живе доти, доки експлуатується. Але чи не зашкодить це будівлі? Очевидно, що потрібно залучати до розв’язання таких питань і науково-методичну раду при Міністерстві культури, і консультативні ради. Активніше працювати над виробленням ідеології пристосування, – зазначила заслужена архітекторка.

Бондар нагадала, що в Україні досі немає окремої спеціальності архітектор-реставратор. Як немає й окремого сертифіката для представників цієї професії.

— Наразі архітектор, який отримав відповідну освіту, але не мав досвіду роботи з пам’ятками архітектури, має формальне право працювати з ними. І це велика проблема. Фахівців, котрі працювали в 1990-ті, вже нема. Потрібно повернути профільний фах у технікуми, будівельні коледжі та заклади вищої освіти, – підкреслила Бондар.

Раніше увесь комплекс подібних проблем вдало розв’язали інвестори реставрації будинку Новікова на київському Подолі. До 2017-го дім, зведений у 1893 році на замовлення заможного купця Яна Новікова, знаходився в аварійному стані.

Оксана Гуляєва, представниця нинішніх власників споруди, CEO інвестиційної компанії Dovgiy Family Office, розповіла:

— Понад десятиліття будівля залишалася без належної консервації, мерзла та мокла під дощами й снігами. Стіни були наскрізь мокрі, їх буквально довелося висушувати. На жаль, через таку експлуатацію було знищено багато красивих архітектурних елементів. Втім, наша команда поставила амбітну мету – зберегти та відновити максимум з можливого.

Роботи проводило архітектурне бюро Миколи Віхарєва VIHAREV, яке спиралося на архівні дані та старі фото будинку. У підсумку вдалося відновити оригінальні елементи фасаду та внутрішнього оздоблення. А у 2018-му (лише за рік!) будинок був введений в експлуатацію. Нові власники ретельно продумали й питання пристосування споруди – там розташувалися офісний центр і ресторан.

Нагадаємо, що організатором конференції Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація виступив столичний Департамент охорони культурної спадщини. Головним партнером заходу стала інвестиційна компанія родини Довгих Dovgiy Family Office, яка системно бере участь у захисті та відновленні історико-культурних об’єктів Києва.