експерт розповів, які уроки Україна може винести для реінтеграції Криму і Донбасу

Деокупація Нагірного Карабаху та його реінтеграція до складу Азербайджану, має стати для України прикладом ефективного повернення до її складу нині окупованих територій Донбасу і Криму.

Про це в ефірі телемарафону Єдині новини розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данілов.

На думку експерта, готуючись до інтеграції Карабаху до складу Азербайджану, в Баку врахували невдалий досвід поведінки росіян на окупованих територіях України.

– Азербайджанці зараз намагаються не поспішати і не допустити ексцесів. Вони намагаються заспокоїти населення, дати можливість виїхати тим, хто хоче виїхати, і дати шанс повернутися тим, хто хоче повернутися. Це потрібно для того, щоб не бути максимально схожими на росіян у Херсонській області, – зазначив експерт.

Сергій Данілов переконаний, що на сьогоднішньому прикладі Нагірного Карабаху, Україна має засвоїти кілька уроків реінтеграції самопроголошених підконтрольних Росії анклавів і застосувати цей досвід після деокупації для повернення Криму та Донецької і Луганської областей після їхньої деокупації.

Перший урок, на думку аналітика, полягає в тому, що Азербайджан категорично забороняє Нагірному Карабаху мати будь-яку суб’єктність. І не виключає, що на таке рішення Баку наштовхнув досвід існування ОРДЛО (окремих районів Донецької та Луганської областей. – Ред.).

– Азербайджанці зрозуміли, що якщо Україна звільнить ці райони (ОРДЛО. – Ред.), там не буде жодної військової адміністрації з особливим статусом самоврядування. Російські пропагандисти дуже переживають, що внаслідок цієї одноденної війни, Карабах не отримає жодної автономії. Вони чіпляються за будь-що, намагаються протягнути в регіон територіальну, або хоча б культурну автономію. Однак Баку дуже жорстко наполягає, що цього не буде, – переконаний заступник директора Центру близькосхідних досліджень.

Другий урок, на думку аналітика, який Україна має винести з нинішньої деокупації Нагірного Карабаху – це примусова депортація з регіону усіх вірмен, які відмовляються стати громадянами Азербайджану. Експерт наголосив, що якщо люди не бажають бути громадянами країни, якій повертається її правомірна територія, то вони не мають права там залишатися.

Сергій Данілов зазначив, що сьогодні Азербайджан зазнає жорсткої критики та звинувачень у геноциді за наміри депортувати з Нагірного Карабаху усіх вірмен, які не погоджуються отримати паспорт Азербайджану – навіть тих, які народилися в Степанакерті, Ханкенді або в інших населених пунктах регіону.

– Я передбачаю, що аналогічна дискусія буде і по Криму. Я вже зараз передбачаю шквал критики на адресу України, коли ми скажемо, що всі, хто приїхав у Крим після 2014 року, повинні виїхати з півострова. Однак це повинно бути нашою однозначною вимогою. Нагадаю, що після анексії, до Криму були переселені від 500 тисяч до 1 мільйона росіян, – зазначив експерт.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень переконаний, що під час деокупації Криму, до України висуватимуть аналогічні претензії ті ж самі люди, які зараз критикують Азербайджан. За словами аналітика, “ось ця картинка виїзду (вірмен з Нагірного Карабаху. – Ред.) буде дуже добре лягати на пропагандистські меседжі про геноцид, гоніння та все інше”.

І третім уроком для України в аспекті нинішньої реінтеграції Карабаху, аналітик назвав послідовну і наполегливу відмову Азербайджану у зовнішній присутності на звільнених територіях.

– Жодного ОБСЄ, ООН та інших “миротворців”. На одному ефірі російському виданню Настоящее время, я сказав ведучому: “Вибачте, коли ми зайдемо в Крим, ми не будемо у вас питати, як нам його облаштовувати”. І це викликало в нього дуже неприємні емоції. Проста істина – як облаштовувати, яким буде територіальний устрій, якою буде форма управління, врядування і самоврядування в Криму, ми будемо вирішувати без участі “хороших рускіх”, “плохих рускіх” чи будь-яких рускіх. Це дуже гарний урок, який нам потрібно взяти з ситуації Нагірного Карабаху, – підсумував Сергій Данілов.

Нагадаємо, 19 вересня Азербайджан оголосив про початок антитерористичної операції в регіоні Нагірного Карабаху. Це спричинило активізацію бойових дій зі збройними формуваннями Вірменії та невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився вступати у війну з Азербайджаном через загострення в регіоні.

20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що армія його держави протягом доби виконала усі поставлені завдання антитерористичної операції та проголосив відновлення суверенітету Азербайджану над регіоном.

Представники невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки погодилися на капітуляцію, роззброєння військових формувань і розпуск місцевої влади.

На тлі погіршення відносин між Вірменією і Кремлем, російські миротворці не перешкоджали військовій операції Азербайджану. Схоже Москва, яка тривалий час створювала образ посередника в міжетнічному конфлікті, підтримала Баку.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.