Ексочільниця Хмельницької МСЕК не внесла 20 млн грн застави і вийшла на волю

Колишня голова Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, вийшла на волю під 20 млн гривень застави, але гроші досі не внесла. Про це повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис, передає hromadske.

Раніше у ВАКС повідомляли, що Крупа вже просиділа під вартою загалом 11 місяців, тоді як, згідно із законодавством, тримання під вартою під час досудового розслідування не має перевищувати 12 місяців.

Тож слідча суддя ВАКС 4 вересня змінила тримання під вартою на заставу розміром 20 мільйонів гривень. Фігурантка мала п’ять днів на внесення застави, але ні вона, ні треті особи не зробили цього у визначений час.

Водночас речниця САП Ольга Постолюк пояснила, що рішення щодо оскарження вказаного запобіжного заходу колишній очільниці МСЕК Хмельниччини ухвалять після того, як зʼясують усі обставини та вивчать повний текст рішення.

Як повідомляв Львівський портал, Крупі оголосили підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 Кримінального кодексу України). Її взяли під варту 7 жовтня 2024 року з початковою можливістю внесення застави у розмірі 500 млн гривень.

Протягом слідства її поступово зменшували до нинішнього розміру – 20 млн гривень.

Передісторія

На початку жовтня у Хмельницькому правоохоронці затримали на масштабній корупційній схемі керівницю місцевої МСЕК Тетяну Крупу та її сина Олександра, який працював у обласному управлінні Пенсійного фонду. За даними слідства, вони за гроші оформляли фіктивну інвалідність для військовозобов’язаних.

Під час обшуків у фігурантів знайшли майже 6 мільйонів доларів готівкою, причому купи грошей були розкидані по всіх шафах і шухлядах. Очільниця МСЕК навіть намагалася приховати частину грошей, викинувши через вікно дві сумки, напаковані 0,5 млн доларів.

Невдовзі журналісти повідомили, що саме через Тетяну та Олександра Крупу фіктивну інвалідність могли оформити близько 50 прокурорів.

Паралельно у Хмельницькій області викривали інших медиків МСЕК, які продовжували торгувати статусом інваліда, а подібні схеми зафіксували й в Рівному, де посадовці за 15-20 тисяч доларів встановлювали фейкові діагнози військовозобов’язаним.

На ці викриття відреагував президент Володимир Зеленський, який закликав правоохоронців ухвалювати «жорсткі рішення» проти корупційних МСЕК та тих, хто видавав фіктивні довідки про інвалідність, зокрема й серед прокурорів.

Зрештою МОЗ скасувало інвалідність 74 військовозобов’язаним, яку встановила Хмельницька МСЕК. За даними СБУ, протягом 2024 року підозри отримали 64 посадовці МСЕК, а загалом скасовано понад 4000 висновків про інвалідність. Міністерство охорони здоров’я після скандалу звільнило топпосадовців, безпосередньо причетних до роботи МСЕК.

На тлі масових викриттів прокурорів та фіктивних інвалідностей у відставку подав ексгенпрокурор України Андрій Костін, і Верховна Рада підтримала його звільнення. Новим генеральним прокурором став Руслан Кравченко.