Економіка України адаптувалася до війни і починає зростати – The Economist

Економіка України поступово відновлює своє зростання, однак на цьому шляху є багато труднощів, частина з яких залежить від українського уряду.

Про це пише видання The Economist.

Видання нагадує, що коли на початку російсько-української війни порти Одеси були закриті через військово-морські загрози, фермери не могли відвантажувати свою продукцію.

– Нам дзвонили з Мілана, плакали, казали, що в них немає інгредієнтів для макаронів, – згадує Алла Стоянова, місцева чиновниця.

Оскільки порти регіону є основним експортним маршрутом для України – другого за величиною у світі експортера зернових і третього за величиною експортера рослинної олії – світові ціни на продовольство різко злетіли.

Однак, зазначає видання, блокада виявилася найболючішою для українців. Вторгнення Росії завдало жорстокого удару по економіці країни. На землі, яка торік виробляла п’яту частину ВВП, тривають бої.

За даними Київської школи економіки, обстріли завдали збитків фірмам на суму $10 млрд. Робітники приєднуються до боїв або тікають у безпечні місця. Із 6,2 млн внутрішньо переміщених осіб третина – безробітні. За прогнозами МФВ, цього року ВВП скоротиться на 35%.

– Проте повільно і похмуро економіка країни адаптувалася до війни – і, схоже, знову зростає, – пише видання.

The Economist вказує на одеські порти, які працюють з меншою, ніж зазвичай, потужністю, проте вони все ж працюють.

Один робітник каже, що його викликають на дві-три зміни на тиждень. З набережних величного парку Одеси видно вантажні судна, що пропливають між піднесеними жовтими кранами.

Зернова угода, укладена в липні під егідою ООН, дозволяє Україні експортувати сільськогосподарську продукцію; відтоді було вивезено щонайменше 7,8 млн тонн зерна. Цього року країна очікує врожай у 65-70 млн тонн, що на третину менше від довоєнного рівня, але цілком прийнятно, враховуючи обставини. Урожай має бути достатньо прибутковим, щоб забезпечити посівну на новий сезон. Оскільки продовольство можна вивозити на суднах, залізничні потужності звільняються для експорту металів.

Успіхи України на полі бою також зіграли свою роль. У серпні в Україну з ЄС в’їхало стільки ж людей, скільки виїхало у зворотному напрямку. Частка фірм, що працюють більш ніж на половину потужності, досягла у вересні близько 80%, порівняно з 58% у травні. Це відображає як зростаючу безпеку, так і офіційну підтримку. Урядова програма допомогла 745 підприємствам переїхати в більш безпечні райони країни.

– Тим часом, вміле вибудовування політики допомогло країні уникнути фінансової кризи. Коли почалася війна, дефіцит державного бюджету підскочив до $5 млрд на місяць (за довоєнних очікувань у $600 млн). Незважаючи на всі зусилля центрального банку, в липні у нього не було іншого вибору, окрім як девальвувати валюту, – пише видання.

При цьому ще одна девальвація тепер здається вірогідною, з огляду на розрив між готівковим і офіційним курсом, каже Ольга Піндюк з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, аналітичного центру.

Проте, ці проблеми виявилися переборними. Банки вступили у війну добре капіталізованими, завдяки консолідації та чистці після захоплення земель Росією 2014 року. Цифрові навички, відточені під час пандемії Covid-19, дозволили їм не зачиняти двері. Незалежність центрального банку, встановлена під час реформ після 2014 року, допомогла запобігти паніці.

– Нічого з цього не було б можливо вісім років тому, – стверджує Наталя Яресько, міністр фінансів України в 2014-16 роках.

Крім того, Україні надається міжнародна фінансову допомогу від донорів.

Спочатку цих коштів вистачало тільки на те, щоб підтримувати уряд на плаву. Але в міру того, як війна затягувалася, необхідність у більш серйозних зобов’язаннях ставала дедалі очевиднішою. Америка направила $8,5 млрд і незабаром додасть ще $4,5 млрд. Євросоюз і його країни-члени обіцяли аналогічну суму, але так і не змогли її виділити. У вересні, після довгих переговорів, вони погодилися виділити 5 млрд євро у вигляді кредитів. Можливо, що не дивно, що терпіння Вашингтона щодо Європи вичерпується, пише The Economist.

Втім, терпіння мало й у Києва. Уряд України вважає, що наступного року дефіцит бюджету становитиме $38 млрд, що еквівалентно 19% довоєнного ВВП. Україні також необхідно близько $17 млрд для відновлення найважливішої інфраструктури та житла для репатріантів. Своєчасні гроші важливіші, ніж їхня форма.

– Але, звичайно, має велике значення, чи будуть це кредити, чи гранти, якщо розглядати можливе повернення України на ринки, – зазначає Костянтин Кучеренко з Dragon Capital, інвестиційної компанії в Києві.

Адміністрація президента США Джо Байдена планує наступного року виділяти гранти в розмірі $1,5 млрд на місяць і сподівається, що ЄС зробить те саме. Комісія ЄС працює над пропозицією, але її бюджет уже розподілено. Очікується, що торг між країнами-членами ЄС триватиме ще деякий час.

Точні потреби України будуть частково залежати від долі зернової угоди, зазначає The Economist. Термін дії угоди закінчується 19 листопада. Кремль уже почав скаржитися, що експорт добрив ускладнений західними санкціями, і хоче, щоб Україна знову відкрила аміакопровід з Росії в порт Південне, розташований за 20 км на північний схід від Одеси. Багато хто побоюється, що такі вимоги є приводом для скасування угоди.

При цьому видання вказує, що уряд України теж має зіграти свою роль. Як стверджується в нещодавній доповіді Центру досліджень економічної політики, витрати українського уряду мають бути “більш цілеспрямованими”.

Деякі заходи – наприклад, обмеження цін на газ і централізоване опалення, введене в липні, – є марнотратними. Допомога переміщеним особам здійснюється у формі базового доходу, який виплачується всім, незалежно від потреб.

Доповідь Центру досліджень економічної політики радить Кабміну України взяти за основу американський досвід Другої світової війни.

Під час конфлікту кількість американських сімей, які платять прибутковий податок, зросла вдесятеро, а федеральний податок збільшився більш ніж удвічі. Система пласких податків в Україні, покликана зробити країну привабливим місцем для інвестицій у звичайний час, погано підходить для підтримки військової економіки, пише The Economist.

Видання резюмує, що українська економіка зараз зростає, але її перспективи залишаються невизначеними. Буде потрібна додаткова підтримка.

– Якщо українські міністри ухвалять ще кілька жорстких рішень, у скупих європейців буде на одну відмовку менше, щоб не платити, – йдеться в матеріалі.

Нагадаємо, у понеділок, 17 жовтня, місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо України розпочала роботу у Відні. Вона триватиме до 20 жовтня включно.