Джорджеску хоче розділити Україну: експерт пояснив, чи варто хвилюватися через румунського політика

Ультраправий і проросійський кандидат у президенти Румунії Калін Джорджеску заявив, що “Україна – вигадана держава”, і що її начебто чекає неминуче розділення між сусідніми державами.

Раніше такі тези неодноразово висловлював кремлівський диктатор Володимир Путін, який говорив, що назву Україна начебто придумали поляки, а саму державу створили чи то більшовики, чи то Ленін.

Факти ICTV розпитали політолога, кандидата політичних наук, доцента Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігоря Рейтеровича, чи варто Україні зважати та остерігатися заяв Каліна Джорджеску.

Міф про штучність України

Російська пропаганда тривалий час залюбки поширює тези про те, що Україна – це начебто штучна, вигадана держава. Так, впродовж століть українцям поряд із сусідами, зокрема Московським князівством, а згодом і Російською імперією, дійсно важко жилося.

У Російській імперії в 1863 та 1874 роках спеціальними циркулярами та указами забороняли використовувати українську мову, книги, театральні вистави тощо. Та це не завадило на початку XX століття створити першу українську політичну силу – Революційна українська партія. У 1917 році в Києві утворили орган – Центральну Раду, а згодом постала Українська Народна Республіка. У 1917–1918 роках були затверджені герб, гімн та прапор, які й до нині є символами України.

Більшовики на чолі з Леніним не хотіли існування УНР, а тому розпочали пряме військове вторгнення в Україну. УНР без міжнародної підтримки, на жаль, програла у цій війні. Проте більшовикам так і не вдалося знищити українську державність, а тому їм довелося погодитися на створення Української Радянської Соціалістичної Республіки. Через понад 70 років українці все ж домоглися незалежності.

Тож на сьогодні у кожного свідомого громадянина немає жодного сумніву щодо своєї історії та походження, а маячня кремлівської пропаганди радше спрямована на росіян, на внутрішнього споживача.

Заяви Джорджеску про розділення України

Так, журналістам ультраправий політик заявив, що у Румунії начебто є інтерес до Північної Буковини (куди входить Чернівецька область), до регіону Буджак (історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем), до Північного Марамурешу (частина в Українських Карпатах). Ще він заявив, що Львів нібито має залишитися з поляками.

Також Джорджеску вірить, що Україну чекає неминуче розділення.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заяви Каліна Джорджеску – це вияв крайньої неповаги до українського народу.

– На тлі таких заяв абсурдно виглядають спроби Каліна Джорджеску позиціювати себе як “незалежного” політика: озвучені ним тези повністю тотожні тезам російської пропаганди, що вказує на повну залежність від господарів у Москві, – наголосили у МЗС.

Заяви Джорджеску не є офіційною позицією Румунії

За словами Ігоря Рейтеровича, заяви Каліна Джорджеску щодо територіального поділу України є виключно його особистою думкою, бо на офіційному рівні в Румунії такі речі не порушують і про них не говорять, оскільки, по-перше, це просто безперспективно, а, по-друге, дуже сумнівно з погляду міжнародного права.

Та й за такою логікою в Європі, мабуть, не буде жодної країни, яка б не мала якихось територіальних претензій одна до одної, з огляду на історію, наголошує політолог.

МЗС Румунії вже висловило свою непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

– Це просто передвиборча риторика, популізм людини, яка абсолютно нормально ставиться до режиму Іона Антонеску (прем’єра в 1940—1944 роках, фактично диктатора), який був союзником Гітлера. А я нагадаю, що Румунія була союзником Гітлера.

Румунія брала активну участь в окупації, наприклад, частково Вінницької, Одеської області та міста Одеса. Румунські військові брали участь у Голокості, зокрема на території України, – розповів Ігор Рейтерович.

На його думку, заяви Каліна Джорджеску спрямовані на маргінальний прошарок румунського суспільства, якому може це подобатися. Також Джорджеску у такий спосіб може відпрацьовувати російські гроші.

– Зверніть увагу, що слова Джорджеску збіглися один в один із заявою директора Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна про потребу обговорити з представниками Польщі, Угорщини та Словаччини можливий майбутній розділ України. І тут влазить Джорджеску, – говорить Ігор Рейтерович і наголошує, що навряд чи це якийсь збіг.

За словами політолога, історія неодноразово показувала, що популісти під час виборів говорили одне, а коли отримували владу, то риторика змінювалася.

– Просто уявити, що президент робить такі заяви (про розділ України), то Румунія буквально за кілька днів вилетить з Європейського Союзу. А після цього усі його розмови в раз припиняться, – говорить Ігор Рейтерович.

Тож Україні немає приводу хвилюватися через заяви Джорджеску, вважає експерт.

До речі, була схожа ситуація з відверто проросійським президентом Чехії Мілошем Земаном. У жовтні 2017 року під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи він сказав, що вважає анексію Криму завершеною справою, і запропонував подумати над компенсацією Україні. Також він закликав скасувати санкції проти Росії, бо вважає їх неефективними.

З початком повномасштабної війни Мілош Земан змінив свою риторику, заявивши, що Росія окупувала Крим всупереч міжнародному праву, і що це було і є недобре.

Чи переможе Джорджеску на виборах

Політичний експерт сумнівається, що Джорджеску світить президентське крісло, бо румунське суспільство більше тяжіє до Європи. Останні соцопитування показують, що 87,5% румунів хочуть, щоб їхня держава орієнтувалася на ЄС, НАТО і США, і лише 4,1% опитаних вважають, що Румунія повинна орієнтуватися на Росію.

Крім того, перший тур пройшов зі скандалом – Конституційний суд скасував його результати, а тому весь виборчий процес доведеться почати заново.

У Румунії президент не є ключовою фігурою, а тому людей, які ходять на вибори, може бути набагато менше від загальної чисельності виборців.

Ігор Рейтерович впевнений, що Росія усіляко намагається впливати на майбутні вибори в Румунії саме підживленням реваншистських настроїв через такі заяви, як от з вуст Каліна Джорджеску. Політолог вважає, що слова ультраправого румунського політика не знайдуть втілення у життя, а українське МЗС правильно зробило, що відреагувало, назвавши їх такими, що суперечать міжнародним нормам, Статуту ООН, а також базовим демократичним цінностям.

Тож Україні не варто хвилюватися, що після виборів у Румунії якось зміниться позиція щодо нас.