Дуже складно, але можливо! Як евакуюватися з Херсонщини безкоштовно чи на своєму авто

Тему евакуації з Херсонщини знову підняла міністр із питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук. 8 липня вона закликала мешканців Півдня всіма можливими способами евакуюватись.

– Евакуація є, і люди про неї знають. Горизонтальна система комунікації дуже добре діє. Ті, хто виїхали, мають і знають шляхи. Волонтери, ми долучаємось. Я не буду зараз публічно про це говорити, тому що це безпека людей, — зазначила Верещук.

Раніше вона переконувала, що людям не варто боятися перетинати кордон через окупований Крим.

Крім того, 10 липня міністр оборони Олексій Резніков заявив виданню The Times, що президент Володимир Зеленський доручив українським військовим повернути окуповані південні території.

Евакуація з Херсонщини можлива. Утім, у цій ситуації існує забагато “але”, тож нумо розбиратися.

Безкоштовна евакуація з Херсонщини

Нині безкоштовна евакуація тримається лише на волонтерах та їхньому завзятті. У пріоритеті волонтерів – вивіз жінок, дітей, осіб похилого віку та людей з інвалідністю. Варто зауважити, що це все тримається на плечах людей, тому з транспортом та паливом можуть бути затримки через брак коштів, а черги доволі довгі.

У Telegram існує група Евакуація – Херсон – Запоріжжя – Мелітополь – Херсон. Там є і волонтери, які допомагають з безкоштовним виїздом, і ті, хто шукають перевізників, і можна почитати коментарі людей, які діляться своїм досвідом виїзду.

Також є група Херсон евакуація (Безкоштовно). Окрім евакуації, волонтери намагаються завозити ліки на окуповану Херсонщину.

Без черги волонтери можуть пропустити лише тих, кому необхідне термінове лікування. Проте це варто підтвердити документально. Якщо вирішите підробити документ, то вам буде непереливки. Ба більше, ви займете місце людини, якій насправді конче необхідна допомога.

Евакуація на власному авто

Єдиний виїзд на підконтрольну Україні територію існує через населений пункт Василівка у Запорізькій області. Загалом, як туди доїхати, можна подивитися самотужки на карті, проте ми ще раз проговоримо цей маршрут.

Відправною точкою візьмемо Херсон, далі їдемо через Антонівку, Олешки і виїжджаємо на мелітопольську трасу Е97. Їхати варто у бік Нової Каховки. Їдемо до повороту на Софіївку. Далі на вас чекає пряма дорога. Там взагалі немає поворотів. Дорогою ви минете населені пункти Велика та Мала Лепетихи. Так проїдете аж до Великої Знам’янки, потім треба їхати у бік Новодніпровки, Дніпрорудного, Скельки – далі пряма дорога до Василівки. На виїзді – перший блокпост, на якому і формується колона.

Зазвичай у колоні маркують автомобілі номерами. Щоб особливо “розумні” не вчиняли хаосу, коли авто починають пропускати у бік Запоріжжя. Як правило, це відбувається з 16.00 до 19.00.

Дорога до Василівки доволі легка. Єдиний момент, що кожні ледь не кілька кілометрів вам доведеться зупинятися на блокпостах, але про це окремо. Якщо заблукаєте, не соромтеся запитувати дорогу у місцевих. Люди все чудово розуміють, і пояснять, як ліпше виїхати.

Найскладніша дорога – у сірій зоні. Для тих, хто не розуміє, це відрізок шляху, який прострілюється, тому він небезпечний. Дуже уважно поставтеся до вивчення саме його, бо, найімовірніше, їхатимете ви колоною щонайменше з 10 авто (так випускають), а на роздуми там часу не буде. Сіру зону варто проїхати якомога швидше. Проте якщо частина цього шляху асфальтована, то інша проходить так званою ґрунтовкою через балку та села.

Це прямий шлях трасою М18 через Кам’янське. Коли ви їхатимете прямою дорогою, вам на шляху трапиться розбитий міст (він зірваний). Так от, саме перед ним потрібно повернути праворуч (там різкий поворот та крутий підйом, нехай вони вас не лякають). Потім дорога вверх плавно перейде у ґрунтовку та проїзд балкою. Минаючи її, ви заїдете у село, далі прямо. Загалом там є орієнтири, та часу розбиратися з усім у вас просто не буде. Після бездоріжжя буде нормальна дорога. Їдьте собі, поки вас не зустрінуть українські воїни. Далі вже поліція формує колони, проводить до Запоріжжя. Там вам і медичну допомогу нададуть, і нагодують, і знайдуть місце для ночівлі, тож взагалі хвилюватися не варто.

Також у Запоріжжі приготуйтеся до того, що з вами говоритимуть правоохоронці. Нічого особливого там не буде, просто перевірка документів та автомобіля. Це робиться для того, щоб жоден колаборант чи викрадена машина не проскочили.

Евакуація з перевізником

Мабуть, це найскладніша тема. До кого звертатись, куди писати, щоб не обдурили? Питання серйозне, а місцями – філософське. Допоможе сарафанне радіо, тобто якщо хтось уже виїжджав – попросіть контакти перевізника.

Якщо взялися шукати самостійно, у тих же Telegram-групах, запам’ятайте низку важливих правил, які в жодному разі не варто порушувати.

За жодних умов не давайте передоплату! Шахраїв зараз, як бруду. Ані на бензин, ані на ремонт колеса, ані на їжу бідному і нещасному! У цій ситуації жаліємо лише себе.

Всю оплату здійснюємо винятково на підконтрольній Україні території. Найчастіше йдеться про Запоріжжя. Буває таке, що перевізники просять заплатити їм на блокпосту у Василівці. Не погоджуйтесь – ймовірність, що вас там залишать, сильно зростає.

Вартість проїзду дуже різна. Зазвичай, стартує вона від 3 тис. грн. Іноді просять і 7, і 8, і 9 тис., але погоджуватися на такий цінник чи ні – справа кожного. В ідеалі ваш договір щодо ціни краще зафіксувати, щоб потім не почалося, мовляв, на блокпосту вже третій день, давайте більше грошей.

Номери телефонів перевіряйте хоча б через програму Getcontact. Це не панацея, але хоч щось.

З платних варіантів – можна об’єднатися з тими, хто їде і має вільне місце. Тут люди зазвичай ділять витрати на дорогу.

Евакуація через Крим

Насправді, можна евакуюватися через окупований Крим. Туди їздять перевізники, проте вартість такої евакуації становить близько 19-20 тис. грн. Після чотирьох місяців окупації та відсутності роботи на таку розкіш мало кому доводиться сподіватися. Однак такий варіант теж варто проговорити.

Таким шляхом можна їхати і власним авто. Більшість одразу їде до Грузії, а потім уже до Європи.

Однак на в’їзді до Криму доводиться проходити додаткову перевірку. Найчастіше вона стосується чоловіків віком від 18 до 60 років. Слід розуміти, що вам доведеться пройти через не найприємнішу розмову зі співробітниками ФСБ. Часто чоловіків затримують на кілька годин. Чесно кажучи, цей шлях явно не підійде тим, кому краще не мати справ з російськими правоохоронцями.

Документи, перевірки, блокпости та інші запитання, які хвилюють людей

– Які варто мати із собою документи?

Із собою кожен повинен мати паспорт. У житті буває різне, тому якщо у вас його немає, заміною може слугувати завірена копія, водійське посвідчення. Проте це вже не гарантований проїзд. З власного досвіду – у жінок документи запитують рідко.

Часто виникають запитання щодо військового квитка. Якщо він у вас є, то брати його із собою чи ні – діло кожного. Кричати про його наявність – точно не варто! Спеціально його не перевіряють.

Водійське посвідчення у 99% – не перевіряють.

Документи на авто – рідко, але перевіряють. Тому, якщо вам треба, потрібно мати із собою довіреність на машину.

– Чи розстрілюють за тонування на автомобілі?

Ті, хто жили в окупації, знають, що тонований автомобіль – не найліпша річ у користуванні. З рекомендацій – зніміть тонування хоча б із передніх вікон.

– Як поводитися на блокпостах?

Перед блокпостом заздалегідь треба зменшувати швидкість, одразу опускати вікна, як зупинитесь. Звертайте увагу на стоп-лінії, іноді це може бути зірваний дорожній знак. Напоготові варто мати паспорти, їх одразу перевірятимуть. Далі просять показати задні сидіння, багажник, іноді просять відкрити бардачок. Якщо бачать, що це просто сумки, особисті речі, додаткових перевірок не буде. Якщо попросять якусь сумку відкрити, спокійно це зробіть.

На блокпостах найчастіше питають, куди ви їдете. Рекомендація: не говоріть кінцеву зупинку у стилі Одеса, Львів, Краків. Загадка, але це в них викликає ще більше запитань, мовляв, а хіба вам тут погано живеться. Кажіть: Василівка. Якщо спитають, чому зібралися виїздити, кажіть правду: на навчання, лікування, до родичів, запропонували роботу, бо гроші закінчилися.

Також чоловіків часто просять роздягнутися на блокпостах. Вони шукають націоналістичні тату. Спокійно роздягнулися, показалися і все.

Сперечатися на блокпостах з окупантами – не найліпша тактика.

На блокпостах можуть просити цигарки, їжу чи воду. На ваше бажання, можете додатково цим запастися. Але відбирати ніхто нічого не буде. Якось навіть ліки питали, але ввічливо. Автомат на вас за це ніхто не наставлятиме. Головне – поводьтеся спокійно та лояльно, хоча це й складно.

– Чи забирають телефони, ноутбуки або іншу техніку?

Загалом, ні. Але готуйтеся до того, що їх можуть перевіряти. Завчасно видаляємо все, що хоч якось пов’язане з Україною. На жаль, це потрібно для вашої безпеки. Чистимо всі чати та телефонну книгу (так, номери із серії Дядя Олег із СБУ краще видалити). Навіть слово орки у них викликає обурення. Також не забудьте почистити галерею та папку Нещодавно видалені. Рекомендація: якщо є фото, відео, групи або чати, які не хочете втратити, надішліть їх комусь із друзів на підконтрольній території, а у себе все взагалі зітріть. Як будете в безпеці, попросіть назад вам все переслати. Але не забудьте домовитись про кодове слово.

Життя у колоні

Це окремий світ, з яким доведеться змиритись. Ви можете опинитися серед щасливчиків, які проскочать у перший день, але морально готуйтеся до ночівлі в машині чи автобусі.

Рекомендації:

• Беріть із собою багато води. Якщо вам здалося, що взяли достатньо, візьміть ще трохи зверху. Брати слід із розрахунку п’ять літрів на день на людину. Крім того, щоб попити, вам захочеться умитися тощо.
• Варто брати із собою їжу тривалого зберігання. Це можуть бути консерви (тушковане м’ясо, сніданок туриста, паштет), хліб у поліетилені, огірки, яблука, пісочне печиво. У Василівні можуть пускати до села в магазин, але краще перестрахуватися. Ліпше мати термос, оскільки навіть на блокпосту вам можуть запропонувати окріп, щоб випити чай або каву.
• Краще мати з собою хоча б покривало, щоб накривати скло в авто вдень, адже стояти доведеться у чистому полі.

На ночівлю хтось залишається на місці в колоні, хтось їде до ближніх сіл (Скельки, Дніпрорудне), а хтось домовляється зайти до Василівки (у такому разі вам доведеться залишити документи на блокпосту). Це вже кожен обирає сам собі.

Намагайтеся відразу максимально познайомитися з людьми в колоні. Комуною завжди легше триматися у такій ситуації. Так і час пройде легше, і не буде коли зайвий раз впадати в паніку.

Окрема порада для тих, хто їде із тваринами. Якщо це коти чи інші тварини, яким потрібна переноска – обов’язково її з собою брати. Вже безліч домашніх котів блукає Василівкою або сірою зоною. Якщо це собаки, то повідці та постійний нагляд. Також запасаємось кормом. З рекомендацій: у колоні може бути багато добродушних людей, які захочуть нагодувати вашу тварину. Не давайте цього робити! Ви не знаєте, що це за продукти, та в якому вони стані. Можете заробити зайві проблеми з отруєнням вашого улюбленця.

Загалом, виїзд з окупації можливий. Це складно, дорого, морально та фізично неймовірно виснажливо. Така ціна вашої безпеки. На жаль, це ті умови, в яких доводиться існувати через загарбницьку війну Росії.

У тих, хто виїздив, завжди лише одні розмови: головне – дістатись до Запоріжжя, а там вже все одно, там свої, там допоможуть.

Запитайте у тих, хто виїхав, про їхні перші емоції, коли починаються українські прапори, про сльози від виснаження та щастя вперемішку, коли вже наша поліція питає: Як ви? Витримали? Виїхавши, навіть дихати стає легше.