Довгострокові ризики для економіки України посилюються через затяжну війну – НБУ

Перехід повномасштабної війни в затяжну стадію посилює ризики для економіки України в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Про це йдеться в оприлюднених 31 жовтня підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку України. Цей комітет є консультативним внутрішнім органом НБУ.

– Середньострокові та довгострокові ризики для економічного розвитку посилюються. Війна перейшла в затяжну стадію, а терористичні акти з боку РФ набувають рис спланованої масштабної кампанії.

У результаті українська економіка й надалі зазнає суттєвих втрат від загибелі та міграції громадян, руйнувань критичної інфраструктури та логістичних артерій, знищення підприємств і виробничого потенціалу, – наголосили в Нацбанку.

В НБУ також звернули увагу на ризик повного припинення роботи Чорноморського зернового коридору, через який здійснюється експорт українських зернових. Днями РФ оголосила про вихід з угоди. Попри це Україна, Туреччина та ООН погодили рух 14 суден із зерном через коридор.

Серед ризиків центробанк назвав і подальше блокування Росією українських портів на Чорному морі.

Усе це посилює ризики пригнічення економічної активності в Україні, а також може відчутно розбалансувати очікування щодо інфляції та валютного курсу.

Як наголосили в Нацбанку, в таких умовах важливою буде подальша фінансова підтримка України з боку міжнародних партнерів.

Водночас короткострокові ризики для української економіки навпаки послабилися. Це стало наслідком успіхів Збройних сил України на фронті, адаптації бізнесу та українців до воєнного стану, активізації міжнародної допомоги. Крім того, позитивний вплив мали антикризові Заходи Нацбанку й Кабінету міністрів.

– Економічна активність стабілізувалася, хоч і на значно нижчому рівні, ніж до війни. Водночас функціонування зернового коридору сприяло відновленню експорту, який восени сягнув найвищих значень з початку війни, – додали в НБУ.

Допомога західних партнерів допомогла підтримувати рівень міжнародних резервів України та стабільність курсу національної валюти.

З огляду на баланс ризиків, члени комітету одностайно підтримали збереження облікової ставки НБУ на рівні 25%. Зазначається, що після її зростання в червні цього року чимало банків в Україні з приватним капіталом підвищили ставки за депозитами українців до 15–20%. А дохідність ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) на вторинному ринку з термінами погашення від одного року наближається до рівня вище 20%.

– Підвищення Міністерством фінансів ставок за гривневими внутрішніми облігаціями призвело до збільшення попиту на них… З іншого боку, попри номінальне зростання, реальні ставки за гривневими активами залишаються від’ємними, враховуючи очікуваний рівень інфляції в 2022–2023 роках. Це відчутно обмежує попит на ці інструменти, – додали в НБУ.

Тож українці замість облігацій та депозитів часто шукають інші шляхи захисту своїх заощаджень: зокрема через купівлю іноземної валюти та імпортних товарів.

В НБУ прогнозують, що 2022 року інфляція в Україні становитиме близько 30%, а ВВП скоротиться на 31,5%.

Нещодавно Національний банк України вже втретє зберіг облікову ставку на рівні 25%. Центробанк підвищив її до цього рівня в червні.