Документи через Дію та зміни для жінок: набули чинності нові правила військового обліку

Уряд затвердив нові правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Про це йдеться у постанові Кабміну № 1487 від 30 грудня 2022 року, яка була оприлюднена 3 січня.

Згідно з цією постановою, обов’язковому обліку підлягають лише жінки медичних або фармацевтичних спеціальностей, а закордонні дипустанови мають сприяти поверненню військовозобов’язанних в Україну під час мобілізації.

Факти ICTV розповідають про головні зміни та положення, які передбачає ця постанова.

Військовий облік українців буде відбуватися через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Цей реєстр наповнюють уповноважені особи у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), а також у відповідних управліннях та підрозділах СБУ і служби зовнішньої розвідки. Подавати відомості про себе можна буде через Дію на підставі свого місця проживання.

Якщо людина, яка підпадає під військовий облік, змінила місце проживання, то повинна у період семи днів повідомити про це через Дію, центри надання адмінпослуг або безпосередньо повідомити до центру комплектування.

Хто повинен ставати на військовий облік?

• призовники від 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
• військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі;
• жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Працевлаштування лише за умови взяття на військовий облік

На роботу чи навчання можуть взяти лише після підтвердження, що військовозобов’язаний належним чином стоїть на військовому обліку.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації мають контролювати ці процеси серед своїх співробітників і надавати інформацію про них у відповідні органи влади.

Військово-обліковими документами вважаються:

• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів — військовий квиток;
• відображення в електронній формі інформації, що міститься у вищезазначених документах (інформація з порталу Дія).

Жінки-медики та фармацевти, які досі не були на військовому обліку, можуть влаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до 2026 року.

Фото: Depositphotos

Зі свого боку організації, установи та підприємства повинні у семиденний термін сповістити територіальні центри комплектування та соцпідтримки або органи СБУ про прийняття на роботу призовника/резервіста/військовозобов’язаного, його звільнення або завершення навчання.

Ситуація з військовозобов’язаними українцями за кордоном

У постанові також йдеться про вимоги щодо військового обліку українців, які живуть за кордоном і офіційно стоять на тимчасовому консульському обліку.

Якщо такі громадяни досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, закордонні дипустанови України мають повідомляти їм про початок чергового призову громадян України на строкову службу.

Також в разі проведення мобілізації в Україні та у воєнний час українські дипустанови мають “сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну”. Водночас додаткових роз’яснень про те, як повертатимуть таких резервістів в Україну, немає.

Постанова покладає на українські закордонні дипустанови ще два зобов’язання:

• протягом семи днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном (або знімається з нього) дипустанова має повідомити про призовника, військовозобов’язаного або резервіста відповідним районним (міським) ТЦК, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України;
• дипустанови мають вести списки призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку. Списки дипломати зберігатимуть протягом п’яти років.

Водночас, якщо громадянин України перебуває за кордоном до трьох місяців, на військовий облік за кордоном можна не ставати.

Нова класифікація видів військового обліку

Військовий облік окрім поділу на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, розділяється ще на кілька видів.

З урахуванням обсягу та деталізації:

• персонально-якісний (облік персональних та службових даних щодо призовників/військовозобов’язаних/резервістів за місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до ЄДР);
• персонально-первинний (облік відомостей щодо призовників/військовозобов’язаних/резервістів за місцем їхнього проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці);
• персональний (облік відомостей за місцем роботи або навчання — покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій).

Облік за призначенням:

• загальний — перебувають військовозобов’язані та резервісти, які не заброньовані за держорганами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
• спеціальний — це військовозобов’язані, які відповідно до закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Коли військовозобов’язані досягають граничного віку для перебування на обліку (60 років), мають з’явитися у відповідний центр комплектування у семиденний термін та знятися з військового обліку.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою мають привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.