Для неї немає перешкод, коли йдеться про порятунок поранених: це про госпітальєрку Руді
![](https://news.lviv-company.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/Facebook-post-780x470.jpeg)
У медичному добровольчому батальйоні Госпітальєри вона – Руді, а насправді її звуть Тетяна Романюк. Родом із Києва, але серцем прив’язана до Донеччини. Там, у бабусі, вона проводила кожне літо в дитинстві. Тому гірко, що село бабусі окуповане вже 10 років.
Працює в найгарячіших точках
До повномасштабного вторгнення Тетяна п’ять років працювала в Загоні швидкого реагування Червоного Хреста, чергуючи на масових заходах, під час надзвичайних ситуацій.
Коли почалася велика війна, дівчина допомагала евакуювати людей із Бучі, Бородянки та інших місць, а згодом долучилась до батальйону Госпітальєри.
– Про Госпітальєрів я знала давно, тому питання, куди йти, не стояло, – говорить Тетяна.
Руді завжди працює в найгарячіших точках — Авдіївці, Роботиному, Херсонщині, Курщині…
– Я маю постійний екіпаж, з цим пощастило, бо екіпаж це твоя друга сімʼя – ви 24/7 в стресових умовах, і ці люди мають бути підтримкою, – наголошує дівчина.
Вони облаштували авто електроковдрами, підігрівом і кисневим концентратором. Попри страшні моменти, Тетяна зберігає спокій і чуйність.
На фронті Руді у вільний час вишиває, малює писанки, як вчила бабуся.
Побратим Дмитро вважає Руді серцем батальйону.
Людина, якій беззастережно довіряють життя
– Людина, якій я можу довірити своє життя без жодного сумніву. Для Тані немає перешкод, коли справа стосується порятунку поранених, – каже Дмитро.
На Новий рік Руді працювала на реанібусі “Австрійка”, де вдалося створити пораненим маленьке свято серед війни.
Подруги Тетяни прислали штолен і морквяний кекс. А ще були різнокольорові гірлянди.
Хлопці їли й розповідали. Один говорив, як добу повзли 350 м під обстрілами, інший – як на Святвечір втратив побратимів, не могли їх витягнути.
Задивлялися на гірлянди – “як гарно воно блищить… у нас в окопах такого нема”. Хтось додав із сумною усмішкою: У нас тільки феєрверки.
– Я дуже люблю цих людей. Для мене важливо, щоб вони відчули нашу турботу, – каже Руді.
Такі, як Тетяна, навіть у мороці війни зберігають світло всередині себе та діляться ним з іншими заради порятунку кожного життя.
Джерело і фото: Медичний добровольчий батальйон Госпітальєри
Джерело ФАКТИ. ICTV
2025-02-15 15:25:00