Дізнатися, як працює російська ППО та РЕБ: навіщо дрони атакували Москву

В епіцентрі атаки дронами опинилася не лише Москва, а й Рубльовка, де розташовані маєтки Кремлівської еліти. Повідомлялося, що один із дронів упав за три км від резиденції російського диктатора Володимира Путіна.

– Рубльовка – це символ колосального соціального розриву в російському суспільстві. Це скоріше навіть не географічне місце, а метафора. Це кілька сотень супермільярдерів, які пограбували народ унаслідок злочинної політизації – так це бачиться більшістю суспільства, – стверджує політолог та публіцист Андрій Піонтковський.

Атака дронів продемонструвала, що ніхто не захищений: ні житель спального району Москви, ні олігарх з Рубльовки. Реакція ж російської влади на подію виявилась сумбурною.

Спочатку прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не буде окремого звернення президента РФ. Згодом потім на сайті Кремля з’явилось відео, на якому Путін намагався применшити значимість події. Ймовірно, у Росії не були готовими до такого розвитку подій.

Путін заявив, що атака – це відповідь Києва на те, що Москва нібито знищила штаб розвідки України. Ймовірно, це стало новиною навіть для російського Міноборони, адже там про це нічого не повідомляли. Новину про це нашвидкоруч виклали після заяви диктатора.

– Більшість спостерігачів, я теж серед них, вважають, що це взагалі був двійник Путіна. Або Путін уже був настільки розчавленим, що він абсолютно не у своїй манері. І лексика була не його, невпевнені рухи, – вважає Піонтковський.

Про те, які саме дрони атакували Москву, велись запеклі дискусії. Експерти помітили, що деякі з безпілотників мають аеродинамічну модель. За словами експертів, це дає перевагу для польотів на дальні відстані. Але найголовніше – це не аеродинамічні показники, а спроможність обходити захист противника.

Інша частина дронів, які долетіли до Підмосков’я, за оцінкою видання Bild, схожі на прототип нового українського дрона-камікадзе Бобер, на які нещодавно проводив збори один з блогерів.

Крім того, на кадрах атаки на Москву іноземні журналісти розгледіли начебто дрон UJ-22 Airborne, розробкою якого займається компанія Укрджет.

– Дійсно, цей дрон має можливості технічні долати відстані до 800 км. Були попередні фотографії, де уламки цього дрону були знайдені за попередній період якщо ми бачили поблизу Москви. Це говорить про те, що технологічний рівень низки окремих українських компаній дозволяє здійснювати атаки на російські військові об’єкти, що власне цілком вкладається в методи ведення бойових дій, – розповів директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Офіційний Київ причетність до атаки спростовує. Хто це зробив – питання залишається відкритим, але, враховуючи деякі факти, можна розібратися навіщо.

Можна припустити, що головною ціллю атаки міг бути не військовий, а лише психологічний та інформаційний ефект. Ймовірно, віднині повітряні атаки проти Росії – це лише питання часу.

Розвідка, наскільки ефективною є радіоелектронна боротьба та як взагалі працює московська ППО, могла бути другою ціллю атаки дронів, вважають експерти.

– Коли ми хочемо промацати систему ППО, то повинні мати засоби збору інформації, де і коли включаються російські РЛС (радіолокаційні станції, – Ред.). Ці можливості можна посилити шляхом чіткої взаємодії з країнами НАТО, зокрема, з літаками АВАКС, – зазначив Згурець.

За словами експертів, для щільного захисту від безпілотників лише самої Москви потрібно 60-70 установок Панцир. Видання Financial Times зазначає, що подібні атаки змінюють мислення ворога, змушують перетягувати сили та захищати те, що до цього здавалося недоторканим.

Атака дронів на Москву продемонструвала, що повітряна війна заходить усе глибше і глибше в середину Росії. Це дало зрозуміти Кремлю, що лінія фронту – це не лише 1,5 тис. км території України, а вона тягнеться від Бєлгорода до самої Москви.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.