Дев’ять місяців пекла: як працювали медики однієї з лікарень Херсона в окупації

Медики однієї з херсонських лікарень розповіли журналістам американського ділового видання The Wall Street Journal (WSJ) про те, як доводилося працювати протягом дев’яти місяців в російської окупації.

За словами головного лікаря медичного закладу Леоніда Реміги, перше, що зажадали від нього російські військові, коли зайшли в місто, це зняти український прапор над входом в будівлю.

– Можете мене застрелити, якщо хочете, але я цього не зроблю, — згадує 68-річний медик.

Повідомляється, що вбивати лікаря військові не стали, але через кілька днів зажадали перетворити лікарню на військовий госпіталь. Леонід Реміга знову відмовив, але цього разу пославшись на нібито епідепію коронавірусу, про що співробітники лікарні завбачливо повісили оголошення. Трюк спрацював.

Відзначається, що в березні, під час обстрілів Херсона, в підвалі лікарні ховалося близько 200 місцевих жителів.

Росіяни не припиняли спроб взяти клініку під свій повний контроль. Вони намагалися привернути до себе незговірливого лікаря, цікавилися, чи не потребує він чогось.

– Наша лікарня не могла стати російською. Так вважав весь персонал. І я не міг їх залишити, — каже Леонід Реміга.

За його словами, спочатку жителі Херсона приходили в лікарню з опіками очей через сльозогінний газ і синцями від кийків. Потім – з кульовими пораненнями ніг, отриманих під час розгону росіянами протестувальників.

Через місяць, 7 червня, Леонід Реміга позбувся свого поста головлікаря. Він згадує, як до нього в кабінет прийшов місцевий житель Володимир Ільмієв у супроводі російських військових і повідомив, що він – новий міністр охорони здоров’я області.

Поплічник окупантів також заявив, що місце Реміги займе 51-річна медсестра Лариса Малета, яка намагалася відмовитися, але безрезультатно.

Леонід Реміга згадує, як відчув себе погано, зрозумів, що не може вимовити ані слова: у нього стався інсульт. Його тепер уже колишні колеги переконали росіян дозволити їм спершу вилікувати лікаря.

У той же день Лариса Малета зв’язалася зі Службою безпеки України і розповіла про те, що трапилося, щоб дати зрозуміти, що вона не перейшла на бік ворога.

План, який Малета розробила разом з Ремігою, полягав лише у імітації підпорядкування новій владі. Наприклад, вона дозволила повісити в лікарні плакати, які принесли росіяни. Але, сфотографувавши їх, щоб відзвітувати перед Володимиром Ільмієвим, попросила персонал прибрати зображення.

За словами Малети, були і питання, за якими вона не йшла на поступки. Так, вона сказала Ільмієву, що всі медпрацівники підуть, якщо їх змусять підписати трудові договори з російським урядом. Спочатку той не наполягав, згадує Лариса, але з часом став все активніше схиляти її до співпраці.

Лариса Малета вирішила, що з неї вистачить. Рано вранці 1 серпня вона разом з чоловіком, дочкою і онуком виїхала з Херсона на контрольовану українцями територію.

Незабаром в лікарні з’явилося нове начальство: головлікарем стала місцевий кардіолог Ірина Свиридова, її заступником — Павло Новіков. Разом вони почали процес інтеграції клініки в російську систему охорони здоров’я.

55-річний завідувач травматологічного відділення Андрій Кокшаров згадує, як троє його колег звільнилися і він залишився єдиним лікарем у своєму відділенні. В іншому відділенні — анестезіології -персонал, за його словами, скоротився з дев’яти до трьох осіб.

Вранці 17 серпня в кабінет Андрія Кокшарова увійшли четверо військових. На голову лікарю наділи пакет і відвезли його в невідомому напрямку. Наступні кілька днів медик провів у в’язниці.

У російських застінках незабаром опинився і Леонід Реміга. Його посадили в камеру, розраховану на чотирьох осіб, в якій знаходилися ще семеро. Щоранку, розповідає він, затримані повинні були зустрічати охоронців криками: “Слава Росії! Слава Путіну!”. Тих, хто відмовлявся, жорстоко били.

Перед остаточним відступом з Херсона росіяни шукали обладнання, яке можна було вкрасти. Щоб запобігти крадіжці, медпрацівники забрали комп’ютери додому. А один лікар сховав пульт від комп’ютерного томографа, без якого обладнання працювати не зможе. Таким чином з лікарні зникли тільки мікроскоп і центрифуга.

За словами Леоніда Реміги, персонал лікарні скоротився з 460 лікарів, які працювали до окупації міста, до 70. Багато з тих, хто виїхав, каже медик, зараз повертаються. А над головним входом до лікарні – знову прапор України.

Джерело: The Wall Street Journal 

Медики однієї з херсонських лікарень розповіли журналістам американського ділового видання The Wall Street Journal (WSJ) про те, як доводилося працювати протягом дев’яти місяців в російської окупації.

За словами головного лікаря медичного закладу Леоніда Реміги, перше, що зажадали від нього російські військові, коли зайшли в місто, це зняти український прапор над входом в будівлю.

– Можете мене застрелити, якщо хочете, але я цього не зроблю, — згадує 68-річний медик.

Повідомляється, що вбивати лікаря військові не стали, але через кілька днів зажадали перетворити лікарню на військовий госпіталь. Леонід Реміга знову відмовив, але цього разу пославшись на нібито епідепію коронавірусу, про що співробітники лікарні завбачливо повісили оголошення. Трюк спрацював.

Відзначається, що в березні, під час обстрілів Херсона, в підвалі лікарні ховалося близько 200 місцевих жителів.

Росіяни не припиняли спроб взяти клініку під свій повний контроль. Вони намагалися привернути до себе незговірливого лікаря, цікавилися, чи не потребує він чогось.

– Наша лікарня не могла стати російською. Так вважав весь персонал. І я не міг їх залишити, — каже Леонід Реміга.

За його словами, спочатку жителі Херсона приходили в лікарню з опіками очей через сльозогінний газ і синцями від кийків. Потім – з кульовими пораненнями ніг, отриманих під час розгону росіянами протестувальників.

Через місяць, 7 червня, Леонід Реміга позбувся свого поста головлікаря. Він згадує, як до нього в кабінет прийшов місцевий житель Володимир Ільмієв у супроводі російських військових і повідомив, що він – новий міністр охорони здоров’я області.

Поплічник окупантів також заявив, що місце Реміги займе 51-річна медсестра Лариса Малета, яка намагалася відмовитися, але безрезультатно.

Леонід Реміга згадує, як відчув себе погано, зрозумів, що не може вимовити ані слова: у нього стався інсульт. Його тепер уже колишні колеги переконали росіян дозволити їм спершу вилікувати лікаря.

У той же день Лариса Малета зв’язалася зі Службою безпеки України і розповіла про те, що трапилося, щоб дати зрозуміти, що вона не перейшла на бік ворога.

План, який Малета розробила разом з Ремігою, полягав лише у імітації підпорядкування новій владі. Наприклад, вона дозволила повісити в лікарні плакати, які принесли росіяни. Але, сфотографувавши їх, щоб відзвітувати перед Володимиром Ільмієвим, попросила персонал прибрати зображення.

За словами Малети, були і питання, за якими вона не йшла на поступки. Так, вона сказала Ільмієву, що всі медпрацівники підуть, якщо їх змусять підписати трудові договори з російським урядом. Спочатку той не наполягав, згадує Лариса, але з часом став все активніше схиляти її до співпраці.

Лариса Малета вирішила, що з неї вистачить. Рано вранці 1 серпня вона разом з чоловіком, дочкою і онуком виїхала з Херсона на контрольовану українцями територію.

Незабаром в лікарні з’явилося нове начальство: головлікарем стала місцевий кардіолог Ірина Свиридова, її заступником — Павло Новіков. Разом вони почали процес інтеграції клініки в російську систему охорони здоров’я.

55-річний завідувач травматологічного відділення Андрій Кокшаров згадує, як троє його колег звільнилися і він залишився єдиним лікарем у своєму відділенні. В іншому відділенні — анестезіології -персонал, за його словами, скоротився з дев’яти до трьох осіб.

Вранці 17 серпня в кабінет Андрія Кокшарова увійшли четверо військових. На голову лікарю наділи пакет і відвезли його в невідомому напрямку. Наступні кілька днів медик провів у в’язниці.

У російських застінках незабаром опинився і Леонід Реміга. Його посадили в камеру, розраховану на чотирьох осіб, в якій знаходилися ще семеро. Щоранку, розповідає він, затримані повинні були зустрічати охоронців криками: “Слава Росії! Слава Путіну!”. Тих, хто відмовлявся, жорстоко били.

Перед остаточним відступом з Херсона росіяни шукали обладнання, яке можна було вкрасти. Щоб запобігти крадіжці, медпрацівники забрали комп’ютери додому. А один лікар сховав пульт від комп’ютерного томографа, без якого обладнання працювати не зможе. Таким чином з лікарні зникли тільки мікроскоп і центрифуга.

За словами Леоніда Реміги, персонал лікарні скоротився з 460 лікарів, які працювали до окупації міста, до 70. Багато з тих, хто виїхав, каже медик, зараз повертаються. А над головним входом до лікарні – знову прапор України.

Джерело: The Wall Street Journal