Цифровий відеосигнал, донаведення та… круїз-контроль: FPV-дрони зі штучним інтелектом скоро на передовій

Неподалік передової дрони переробляють під реалії фронту

Взвод інженерів необхідний для того, щоб перевірити й у переважній більшості випадків доопрацювати, переробити та перепрограмувати отримані FPV під поточні потреби та реалії бойових дій.

— Це кімната, де ми збираємо всі партії дронів, які отримуємо. Сортуємо їх за розмірами, за частотами керування, частотами відеосигналу. Це потрібно, щоб розуміти, де що лежить для подальшої роботи конкретно з кожним дроном. Тут «сімки» на 5.8 ГГц, тут «сімки» на 1,2 ГГц, тут «десятки» на 5,8 ГГц тощо, — розповідає Олексій, показуючи одне з приміщень, де працює взвод техроботи.

5,8 ГГц та 1,2 ГГц — це діапазон радіочастот передачі відео. «Сімка» та «десятка» — розмір FPV-дронів, який вимірюється в дюймах по діагоналі БПЛА. Семидюймові мають діагональ майже 18 см, десятидюймові — трохи більше ніж 25 см.

Від розміру дрона та потужності двигунів залежать його вантажопідйомність та дальність польоту. Більший дрон може підняти важчу й потужнішу батарею та, відповідно, боєприпас, вага якого може сягати 4 кг.

Доопрацювання потребують практично всі дрони, які підрозділ отримує з різних джерел — як від держави, так і від волонтерів. Такого, щоб БПЛА можна було запускати відразу, просто діставши його з коробки, майже не трапляється.

— Щоб з коробки дрон працював, такого майже немає. Це хіба що, коли виробник питає, що і як нам прямо зараз потрібно виготовити і ми по пунктах йому розписуємо. Тоді дрон вже приїжджає готовий, його достатньо перевірити, облітали — й у бій. Але це вдається зробити нечасто — зазвичай доробляємо FPV уже тут, — каже комвзводу.

Це не означає, що дрон повністю перезбирають — ідеться про встановлення чи заміну однієї-двох деталей на кшталт антени чи відеопередавача, а також завантаження пакета необхідних програм.

Завдання «інженерки» — дати пілотам FPV, готовий до використання

В іншому приміщенні на віддалі від складу кипить робота — кілька фахівців паяють, виймають і встановлюють деталі, добирають антени, програмують та перевіряють зібрані дрони. Повне налаштування одного БПЛА в середньому займає близько 30 хвилин.

Військовослужбовці роблять все необхідне для того, що пілоти на передовій працювали з максимальною віддачею і мали водночас мінімум додаткової роботи. У кожного зі спеціалістів потужний інженерний та «айтішний» бекграунд, тож будь-яку інформацію щодо новинок вони підхоплюють на льоту.

— Ми завчасно все пропаюємо, все встановлюємо. Пілоту залишається працювати тільки програмно. У разі потреби, якщо дрон подавляє ворожий РЕБ, він може прямо з пульту міняти канали сигналів, перемкнутися та летіти вже на інших, — наголошує командир взводу, — розповідає Олексій.

— Ось тут для керування стоїть застаріла частота, але вона нам не підходить для бойових умов. Тому ми встановлюємо інші — залежно від конкретного дня, коли FPV вийде на бойову роботу. Також ми встановлюємо програму, яка дозволяє пілоту прямо в бліндажі на передовій поміняти частоти — і дрон полетить на тих, на яких буде потрібно, — показує один із БПЛА Олексій.

Це одна з типових ситуацій, коли потрібно змінити частоту сигналу, бо партія дронів, виготовлена раніше, вже нерелевантна наявним вимогам. Також інколи виробники, які працюють з малими партіями БПЛА, встановлюють на них деталі, які використовувати в бойових умовах не можна.

— А ось тут треба більше роботи проробити, бо на цих дронах встановлено відеопередавачі, які для бойових умов уже не підходить. По-перше, він не потужний, по-друге, з таких комплектуючих ворогу легше перехопити відео пілота. Тому ми їх виймаємо і ставимо такі, які підходять для бойової роботи, — пояснює фахівець.

Накрутили «пропи» — і на полігон

Перед тим, як передати дрони на передову, фахівці обов’язково перевіряють їх у польових умовах — встановлюють «пропи» (пропелери) та здійснюють обльот дронів на полігоні. Це дозволяє впевнитись, що БПЛА не мають прихованих дефектів або усунути їх у разі виявлення.

— Ми влаштовуємо дронам стрес-тести — літаємо далеко, літаємо з вагою. Перевіряємо оберти моторів та дивимось, куди крутяться «пропи». Це дуже важливо, бо буває, що в регуляторі обертів щось йде не по плану — запускаєш дрон, а пропелери у різні боки крутяться. Тоді він не злітає і перевертається — і не дай Боже, щоб це сталося з уже встановленим БК, — пояснює Олексій.

Тож після роботи з дронами у майстерні далі ми їдемо на полігон, щоб протестувати роботу БПЛА. Зазвичай на таких випробувально-тренувальних вильотах присутні бойові екіпажі пілотів, яких відводять з передової для відпочинку. Це дозволяє одночасно навчати пілотів базовим навичкам, необхідним для того, щоб відремонтувати чи налаштувати дрон в умовах бліндажа.

— У нас кожен інженер непоганий пілот, а кожен пілот — добрий інженер. Звичайно, кожен має робити свою роботу, але пілоти повинні вміти швидко виправити якісь найпростіші проблеми з дроном. У нас доволі круті хлопці з гарними інженерними скілами, тож вони швидко підхоплюють всю інформацію, — каже комвзводу.

Зараз із нами пілотів немає, тож інженери випробовують БПЛА самостійно, впевнено демонструючи високий рівень пілотування. Дрони стрімко підіймаються в небо і пролетівши лічені хвилини кільканадцять сотень метрів повертаються на місце старту. З вагою і без всі випробувані сьогодні FPV працюють практично бездоганно.

— У разі фіксації проблем ми передаємо дрони на доопрацювання, але таке трапляється нечасто, тому що хлопці вже в майстерні готують їх дуже якісно. Дрібні ж недоліки, що інколи трапляються, «фіксимо» вже в рамках обльоту, — розповідає інженер.

Батарея і плата підриву: трохи технічних подробиць

Найбільшого навантаження дрон зазнає під час злету, особливо зі значною вагою. Саме в цей час максимально «просаджується» батарея. Також до значної втрати заряду призводить різке маневрування. Тому для збереження батареї пілоту слід вийти на крейсерську висоту та швидкість й уникати зайвих рухів дрона.

— Коли FPV вже набрав інерції, йому набагато легше летіти і батарея розряджається поступово і рівномірно. Пілот повинен відстежувати рівень заряду, тому що в разі різкого розрядження на батареї може спрацювати захист, вона вимкнеться і дрон просто впаде, — пояснює Олексій.

Особливо пильно відстежувати бортові показники слід узимку, адже за умов низьких температур заряд батареї втрачається швидше. Тому до моменту виходу на ціль слід максимально економити заряд, який знадобиться для швидкого і різкого маневрування.

Ще одна важлива технічна деталь — момент увімкнення плати ініціації підриву заряду. Зробити це слід у той момент, коли дрон перелетить за передові позиції Сил оборони, щоб максимально убезпечити українських військових у разі виникнення форс-мажору.

У разі ж, якщо дрон з увімкненою платою ініціації випадково впаде на території ворога, бойова частина відразу здетонує і не дасть противнику заволодіти цілим готовим до використання українським БПЛА та дослідити його.

— Загальне правило таке, що плата ініціації зводиться, як тільки перелітаємо наші позиції. Тоді якщо дрон впаде чи його зіб’ють, БЧ точно здетонує, тому що по «сірій зоні» і по території ворога , — розповідає командир взводу.

«Штора» і ретранслятор: навіщо вони потрібні

Наступною вкрай значущою «фішкою» є злітати на мінімальній потужності відеосигналу. Це не дає ворогу змогу зловити сигнал і побачити місце, з якого дронарі запускають БПЛА. Якщо дрон злітатиме на максимальній потужності, це полегшить противнику завдання і наразить військовослужбовців не непотрібний ризик.

Крім того, безпеку пілотів гарантує так звана «Штора» — спеціальна програма, яка перекриває відеосигнал під час злету дрона. За її допомогою військові, піднімаючи БПЛА у небо, «закривають» відео на екрані. Коли ж дрон відлітає на безпечну відстань, «штору» можна зняти, бо противник уже не зможе побачити і вирахувати місце злету.

— Це програма українського розробника, її багато підрозділів використовують, не тільки ми, — розповідає Олексій.

Нарешті, для збільшення дальності радіогоризонту використовують ретранслятори, які піднімають на мачту чи встановлюють на допоміжний дрон на базі квадрокоптера Autel. Він може підніматися на висоту в кількадесят метрів і значно збільшувати дальність передачі радіосигналу.

— Максимальна робоча висота — 150 метрів, але все залежить від карти висот у конкретному секторі. Ставимо ретранслятор зазвичай на Autel, бо в нього більша вантажопідйомність, відлітаємо на кількасот метрів від бліндажа — і вже можна працювати, — каже військовий.

Такий простий прийом значно розширює межі радіогоризонту, в межах якого можуть працювати FPV-дрони. У бойових умовах це дуже допомагає дронарям вражати ворога в його тилу на максимально можливій глибині від лінії бойового зіткнення.

Перспективні інновації, що вплинуть на поле бою

З перспективних новацій, які можуть кардинально змінити можливості FPV на полі бою, Олексій називає перехід на забезпечення відеозв’язку по цифровому сигналу, поширення автоматичного донаведення дрону на ціль за допомогою штучного інтелекту і так званий круїз-контроль.

Цифровий відеозв’язок практично неможливо заглушити й абсолютно неможливо перехопити. У ньому нічого не потрібно змінювати, бо він сам «автоматично стрибає по частотах з надзвичайно високою швидкістю». Ворог може бачити, що відбувається передача пакета даних, але жодним чином завадити цьому чи використати його не власну користь неспроможний.

— У нас є дрони де реалізовано кілька наборів відео частот, яких саме не будемо розкривати ворогу, як і те як само це реалізовано. Але коли вони думають що давлять відео і воно спрацьовує, у нас є деякі козирі що дозволяють керувати польотом далі й вражати цілі. Вони думають, що «давлять» нам відео, бо у них подавлення спрацьовує, а ми летимо далі, бо у нас тепер працює цифрова камера, яку подавити майже нереально, — пояснює Олексій.

Ще одна новація, яка вже застосовується на полі бою і невдовзі набуде більшого поширення — автоматична система донаведення на основі штучного інтелекту. Вона дозволяє вражати цілі, захищені потужними засобами РЕБ.

— Це борти на той випадок, коли ціль потрібно будь-що знищити — дрон зі штучним інтелектом та системою донаведення. Тут стоїть комп’ютер, не буду казати який, спеціальна камера, він може захоплювати ціль за кількасот метрів і вже можна передавати керування і далі він вражає ціль на автопілоті, — розповідає військовий.

Єдиний недолік цифрового відеозв’язку та донаведення на ціль з використанням штучного інтелекту — вища підсумкова вартість FPV-дрона. Йдеться, утім, про порівняно незначні суми в рамках користі від бойової роботи.

Олексій не розкриває всі секрети, однак повідомляє про ще одну новацію — так званий круїз-контроль, який дозволяє дрону на автопілоті летіти у заданий квадрат попри подавлення ворожими засобами РЕБ.

— Скоро буде новий реліз, де додана супер зручна для пілотів фішка — круїз-контроль. Це коли дрону задаються координати і він у режимі автопілота самостійно на них виходить — пролітає всі РЕБи, будь-яке подавлення, — каже комвзводу.

Масове поширення цих та низки інших інновацій на фронті він передбачає приблизно через 5‒6 місяців — вже наприкінці весни чи на початку літа наступного року.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-01-07 06:49:00