Членство України в НАТО стало забороненою темою для західних чиновників – ЗМІ

Можливе членство України в НАТО для багатьох західних чиновників стало темою, яку вони уникають. У разі активних розпитувань журналістів політики дають завчені, короткі та механічні відповіді.

Про це пише Politico.

Питання це настільки табуйоване, що багато союзників НАТО намагаються навіть не згадувати про нього.

У виданні нагадали, що коли у вересні Україна запросила прискорений процес приєднання до військового альянсу, НАТО публічно підтвердила свою політику відчинених дверей, але не дала відповіді. Минулого тижня, коли зустрічалися міністри закордонних справ країн НАТО, їхня заключна заява просто вказувала на розпливчасту обіцянку 2008 року про те, що Україна колись приєднається до цього клубу.

Серед причин, за даними журналістів, те, що НАТО розколото з приводу того, як, коли (а в деяких випадках навіть щодо того, чи має взагалі) Україна приєднається до організації.

Великі столиці також не хочуть більше провокувати Кремль, знаючи надчутливість Володимира Путіна до розширення НАТО на схід. І, найголовніше, членство в НАТО за законом вимагає, щоб союзники прийшли на допомогу Україні у разі нападу – перспектива, про яку багато хто не говоритиме.

В результаті, хоча Європа та США долають одне табу за іншим з того часу, як Росія вторглася в Україну в лютому, перекидаючи гори смертоносної військової техніки до Києва, накладаючи колись немислимі санкції на Москву, відмовляючись від російських енергоресурсів – перспектива вступу України до НАТО залишається за межами міжнародної політики.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи ситуацію, зазначив, що є ще багато психологічних бар’єрів, які необхідно подолати у спілкуванні із західними партнерами, і членство в НАТО – один із них.

Зрештою, деякі союзники сумніваються у довгострокових перспективах членства України – принаймні теоретично. Розбіжності більше стосуються того, як і коли слід вирішувати питання членства Києва.

Ряд східних союзників виступають за тісніші політичні відносини між Україною та НАТО і хочуть мати більш конкретний план, який би підготував ґрунт для членства.

– Я думаю, що це в принципі неминуче, – сказав міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, – що НАТО має знайти спосіб прийняти Україну.

Тим часом президент Франції Еммануель Макрон хоче враховувати думку Москви щодо членства сусідньої для Росії країни.

Більшість інших союзників, по суті, уникають цієї теми, не відкидаючи прагнення України вступити до НАТО, але повторюючи ретельно продуману лінію щодо зосередження уваги на поточній війні.

Так, генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що найнагальнішим і терміновим завданням зараз є забезпечити перемогу України як суверенної, незалежної демократичної держави в Європі.

А міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра того ж таки тижня сказав, що головне завдання – це допомога Україні на полі бою.

Постійний представник США в НАТО Джуліанна Сміт повторила цю думку в інтерв’ю.

– Наразі основна увага приділяється практичній підтримці України, – заявила вона.

Аналітики кажуть, що лінія розлому проходить насамперед між західноєвропейськими столицями, такими як Берлін і Париж, які розглядають членство як надчутливе питання, якого слід уникати на даний момент, та деякими східними столицями, які розглядають вступ України як мету, заради якої альянс може почати працювати.

З початком війни цей розрив лише посилився, сказав виконавчий директор з Європи у Міжнародному інституті стратегічних досліджень Бен Шреєр.

– Деякі країни просто не хочуть навіть говорити про це, тому що вважають, що це може ще більше загострити реакцію Росії, – заявив він.

Українські офіційні особи визнають, що членство в НАТО не є неминучим, але вони все ще хочуть жесту від альянсу.

– Ідеальним сценарієм була б, звичайно, дуже проста пропозиція від НАТО: “Добре, ми отримали вашу заявку, ми розпочинаємо процес її розгляду”. Це вже було б важливим досягненням, – сказав Кулеба.

Президент Зеленський тим часом зазначив, що Росія змогла розпочати цю війну саме тому, що Україна залишилася в сірій зоні – між євроатлантичним світом та російським імперіалізмом.

Він представив мирний план із 10 пунктів про те, як можна запобігти повторенню російської агресії.

Але залишається незрозумілим, чи захочуть західні партнери України надати будь-які юридично зобов’язуючі гарантії, чи що-небудь, крім пункту статті 5 НАТО про колективну оборону. Там побоюються реакції Росії та того, що вони можуть стати частиною російсько-українського конфлікту.

Проте перемога України може змінити розрахунок усередині НАТО.

– Якщо Україна застрягне у безвиході, членства в НАТО не буде. Але якщо вона поверне собі свою територію з усіма кордонами – хоч би якими були ці кордони, включаючи Крим чи ні, бо це фундаментальне питання для України, – тоді, я думаю, все може піти дуже швидко, – вважає директор програми Європа Центру стратегічних та міжнародних досліджень Макс Бергманн.

Тим часом міністр Кулеба, відповідаючи на запитання про те, чи розчаровують його західні партнери своєю позицією, відповів, що надто добре знає їх, щоб засмучуватися – вони добрі друзі.

– Для нас було б майже неможливо витримати тиск Росії та здобути перемогу на полі бою без них, – наголосив він.

Але, додав міністр закордонних справ, психологічні бар’єри Заходу необхідно подолати, “змінивши ракурс”.

За його словами, партнери Києва мають розпочати розглядати членство України як можливість, а не як загрозу.