Чим небезпечні Shahed-136 на фронті та які цілі не здатні уразити

За останній місяць окупанти випустили по півдню України понад сотню іранських дронів-камікадзе Шахід-136. Втім переважну більшість  беспілотників українським силам оборони вдалося знищити. За характериний гучний звук ці дрони вже встигли прозвати мопедами чи літаючими балалайками.

Чи здатні вони змінити ситуацію на фронті і покращити шанси рашистів на перемогу Факти ICTV дізнались у військового оглядача Олександр Коваленко та начальника Об’єднаного координаційного прес-центру сил охорони та оборони півдня України Наталії Гуменюк.

– Ще на початку літа в ЗМІ говорили про передачу Іраном БПЛА камікадзе Російській Федерації. Ходили чутки,  що Тегеран має продати близько 1000 одиниць. Та чи є дійсно у власності Ірану стільки беспілотників, аби таку велику кількість передавати іншим країнам?

– Беспілотник-камікадзе Шахід-136 – це не серійний дрон. Вони виробляються не на якійсь виробничій лінії чи роботами, а це виключно ручна праця і збираються поштучно. Тому з того дня, коли почали їх виготовляти в Ірані, їх неможливо було зробити більш ніж 1000 або навіть 1000. Це всього декілька сотень.

А скільки має на сьогодні Російська Федерація? Це досить цікаве питання тому, що це не може бути кількість більша, ніж та, скільки може знадобитися Ірану для їх амбіцій. Це та країна, яка знаходиться у стані постійної війни і конфронтації. Тому це може бути 100 або 200 одиниць Шахід-136 на озброєнні Росії, але не більше.

– Наскільки небезпечні для ЗСУ ці іранські дрони-камікадзе?

– Шахід-136 вони не можуть змінити тактичну ситуацію в зоні бойових дій, але вони дійсно мають серйозну загрозу, як для ЗСУ, так і для цивільного населення. Як ми бачимо, сьогодні дуже часто використовують ці дрони-камікадзе по Півдню України – Одещині та Миколаївщині.  Якщо ми кажемо про загрозу для ЗСУ, то Шахід-136 – це якась високотехнічна чи високотехнологічна зброя, не якісь вундервафи, беспілотники, який може щось змінювати. Але у нього досить серйозна бойова частина  і в цьому головна загроза. Майже 40 кг вибухової речовини здатні знищити фактично будь-яку важкої броньовану техніку, наприклад, танк.

Є свої мінуси у цього дрона-камікадзе, яких набагато більше, ніж плюсів. По-перше, він може наносити удари виключно по стаціонарним об’єктам і не може по рухомим. Тобто це розташований в стаціонарному положенні якийсь ББМ, танк або будівля. Вибухової речовини у Шахід-136 достатньо аби нанести досить серйозні руйнування одному або двом поверхам будь-якої будівлі. Та у ЗСУ досить великий досвід боротьби з російськими беспілотниками, а вони майже нічим не відрізняються від іранських, окрім бойової частини.

Такої ж думки щодо загрози безпілотників і Наталя Гуменюк.

– Але за специфікою ураження вони скоріш нагадують сірник, який підпалює і завдає шкоди не такої великої, як ракетна атака. Але все-ж таки тисне психологічно. І можемо бачити те, що вони вражають. Це об’єкти інфраструктури, адміністративні будівлі – тобто задля того аби нанести психологічний ефект. Тактичної переваги така зброя не надає. Це, можливо,  кількісний замісник якісного параметру.

– Олександр Коваленко, чому рашисти активізували їх на Півдні України і, зокрема, на Одещині?

– Використовувати Шахід-136 значно дешевше, а ніж ракету, яка має вартість декілька мільйонів доларів, але з вірогідністю 0,8-0,9 її можуть знищити сили оборони України. На сьогодні використовувати ракетну зброю таку, як крилаті ракети Калібр, Онікс, Х-22 та Х-59 росіянам досить невигідно. Вони використовують одразу декілька ракет для того, щоб прорвати протиповітряну оборону. І долітають одиниці ракет, але не завжди влучають в ціль, адже є відхилення досить значне. Як у старих зразків ракетної зброї РФ, так і в нових. Тому вони витрачають фактично десятки мільйонів на один такий прорив та не завжди мають стовідсоткову гарантію, що будуть мати успіх після. А з іншого боку Шахід-136 має досить серйозну бойову частину та навіть, якщо буде знищено з 5 цих камікадзе 4, то це не така суттєва фінансова втрата.

Зі свого боку Гуменюк зазанчає, що активізація ударів по півдню пов’язана з перебігом військових дій.

– Ворог продовжує по своїй тактиці психологічний і вогневий вплив зокрема на тилові регіони, там де населення не відчувало чобота окупанта, але вони намагаються тримати під тиском для того, щоб не було враження, вони відступають та втрачають позиції. І не здатні реалізувати той план, який заявляли на початку – захопити Миколаїв та Одесу і відрізати від моря. Таким чином, по півдню України було нанесено досить потужні удари і ракетними засобами і тими ж дронами-камікадзе. Це були і влучання в берегову смугу і в акваторію порта, зокрема, Очаківського.

– Які можуть бути наслідки для Ірану за перадачу дронів для РФ?

– Для Ірану, звісно, санкції. Для нього це буде неприємно, адже він на сьогодні мав можливість зменшити санкційний тиск на свою енергетичну систему. А саме на експорт нафти та газу та значно збільшити можливості свого експорту, енергоносіїв та збільшити надходження до бюджету. Йшла мова про мільярди доларів до бюджету. А проміняв Тегеран ці кошти на якісь десятки чи сотні мільйонів від Росії – це дійсно цікаве питання.

Але не виключаємо, що країна-агресорка могла щось запропонувати Ірану зі своїх технологій. Наприклад, протиповітряної оборони, РЕП або винищувачів таких, як СУ-35. Хоча, якщо дивитися на технічну чи технологічну складову технологій, які можуть надати росіяни Ірану – це може бути якийсь хай-тек. А якщо порівняємо із західними – це вже рівень палеоліту. Тому, якщо Тегеран дійсно надав такі послуги Росії, то він програв у будь-якому разі.

– Наталя Гуменюк, як силам оборони вдалося знайти вирішення проблеми беспілотників-камікадзе?

– Ми збираємо залишки дронів. Те, що можемо знайти, якщо воно не над морем збито і вивчаємо їх  тактико-технічні характеристики досконало. Тому, що та інформація, яка є у відкритому просторі вона не абсолютна, але зокрема застосування їх по південному регіону виправдовується тим, що запускаються вони з тимчасово окупованої території тої, що ближче до нас. А тактико-технічна їх дальність польоту характеризується від 900 до 2500 км в залежності від параметрів. Той двигун, який використовується він не дозволяє більшого польоту.