Чи наважиться РФ вдарити по українських ГЕС та які це матиме наслідки

Росія готує новий масштабний удар. І цього разу планує задіяти зовсім не бомби чи ракети, а те, що більшість із нас використовує щодня – це вода з найбільшої річкової артерії України.

Про таємні плани Кремля на велику воду та чому це може призвести до техногенної катастрофи, якої світ іще не бачив – читайте далі у матеріалі.

Усі пам’ятають довжелезні черги на заправках, так само, як і блекаути. Росія не полишає надій зруйнувати критичну інфраструктуру України.

Спочатку це були нафтопереробні заводи та теплоелектростанції. Тепер під ударом можуть опинитися найбільші греблі країни.

– Ці плани були вперше озвучені ще в жовтні 2022 року. Тоді, власне, з’явилася інформація про можливість нанесення ударів по гідроенергетичних об’єктах і створення штучних техногенних катастроф, – зазначив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов.

І це не просто пересторога. Російські війська протягом осені та зими вже били по низці гідротехнічних об’єктів України, є втрати.

У середині вересня минулого року російські ракети зруйнували греблю Карачунівського водосховища в Кривому Розі.

Як наслідок, суттєве підняття рівня води в річці Інгулець. Через це затопило деякі домогосподарства в місті.

– Це цілеспрямоване руйнування інфраструктури для того, щоб завдати якомога більше збитків, – сказав Михайло Яцюк, директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук.

Та це може бути лише розвідка боєм. Підготовка перед потужнішим ударом. Йдеться про найбільшу греблю України – ДніпроГЕС у Запоріжжі.

– Критична межа – середина квітня і, відповідно, травень. Ці два місяці будуть критичними для реалізації можливих сценаріїв створення штучних техногенних катастроф, – сказав Дмитро Снєгирьов.

Сама ГЕС розташована всього в 50 кілометрах від лінії фронту. Це означає, що російські війська можуть бити по ній ракетами С-300, запаси яких у РФ просто величезні.

У грудні ДніпроГЕС вже витримала масований удар Росії. Гребля встояла. А вже в лютому противник знову вдарив – по машинній залі.

– На сьогодні понад 30 ракетних ударів було здійснено по наших об’єктах, – сказав Ігор Сирота, генеральний директор Укргідроенерго.

ДніпроГЕС  – це не просто об’єкт енергогенерації. Гребля в Запоріжжі стримує тисячі тонн води. І в разі прориву дамби величезний потік може затопити десятки населених пунктів нижче по Дніпру.

За даними Запорізької районної держадміністрації, підйом води в деяких місцях може сягнути 8-12 метрів. Це висота 4-5 поверхів. І утримуватися велика вода буде від 4 до 7 годин .

– Основне, чого намагається досягти Російська Федерація такими техногенними катастрофами – це ефект доміно. Тобто, каскад ГЕС, які розташовані на Дніпрі, фактично буде зметено водою. Спочатку ДніпроГЕС, доходить до іншої – і пішло, пішло, пішло. Як доміно складаються. Головна мета – паралізувати енергетичний сектор України. Друге, я вже казав, завдання максимальної шкоди цивільному населенню. Плюс – затоплення величезних територій української землі, – пояснив Дмитро Снєгирьов.

Таке вже було в історії Запоріжжя. У 1941-му радянські війська, з відмашки Сталіна, таємно підірвали ДніпроГЕС.

– Там бурилися спеціальні шурфи, туди закладалися сотні тон вибухівки. Але результат вийшов лише частковий, – сказав Михайло Гончар, президент Центру глобалістики Стратегія XXI.

Пролом у греблі був завдовжки із футбольне поле. Та цього вистачило, аби руйнівна хвиля накрила південні райони Запоріжжя та навколишні села.

– У російського диктатора є тяжіння до історичних паралелей. Тоді, за різними даними й за оцінками істориків, загинуло від 20 до 100 тис. цивільного населення. Тобто вони прекрасно розуміють, про що йдеться. До всього, були затоплені величезні території України, – зазначив Снєгирьов.

Та є одне але: щоб повністю прорвати таку греблю, потрібно неймовірна кількість вибухівки.

– Ця станція розрахована витримати ядерний удар, – зауважив Ігор Сирота.

Тож навіть прильоти десятків ракет не зруйнують ГЕС, запевняють в Укргідроенерго.

– Щоб знищити греблю, потрібно в рази, в десятки, сотні разів більше потужності, і це влучання в одне місце десятками, сотнями ракет. Не думаю, що хтось буде цим займатися. Тут стоїть питання зовсім інше, щоби максимально завдати шкоди обладнанню, яке дає електроенергію для населення, – пояснив Сирота.

Щоправда є в Україні одна ГЕС, яка вже перебуває в незадовільному стані та яку Росія може використати для техногенної катастрофи. Йдеться йде про Каховську гідроелектростанцію, захоплену РФ рік тому.

– Наразі саме Каховську ГЕС розглядають як одну з найбільш небезпечних у моменті створення штучної катастрофи, – зауважив Дмитро Снєгирьов.

Росія вже втілює підступний сценарій. Тихий, але не менш руйнівний. Там спеціально відкрили затвори греблі та спускають воду з Каховського водосховища.

– Минуло 4 місяці, як весь персонал нашої станції вивели за межі станції. І на сьогодні станція управляється виключно військовими людьми. Станція не працює, тому вони відкрили затвори, – сказав Ігор Сирота.

 Скидання води біля Каховки вплине на увесь Дніпровський каскад.

– Загалом Каховське водосховище побудоване для цілей зрошення. І воно було основним джерелом води для всього Півдня України. Зокрема, для автономної республіки Крим, для Херсонської, Запорізької областей. РФ хоче зробити так, щоби нас посунути з ринків, зруйнувати всю нашу інфраструктуру й економіку, – сказав Михайло Яцюк.

Вже зараз дефіцит води відчувають у прибережних селах Херсонщини. І Росія робить на це ставку.

– Дві третини населення України, як ми знаємо, користується ресурсами Дніпра. Це стосується і тих регіонів, які є маловодними, – сказав Яцюк.

Понад те, падіння рівня в Каховському водосховищі несе вже ядерну небезпеку. Йдеться про Запорізьку атомну електростанцію.

– Системи охолодження Запорізької атомної живляться саме з Каховського водосховища. Якщо бракуватиме води для системи охолодження реакторів, то виникне критична ситуація, – зауважив Михайло Гончар.

Втім, Росія може піти на куди радикальніші кроки – підірвати Каховську греблю.

За такого сценарію затопить прибережні населені пункти. Ширина розливу може сягнути 5 кілометрів. Рівень води підніматиметься поступово, протягом 14 годин. Під водою опиняться величезні території.

– Якщо, не дай Боже, будуть реалізовані злочинні плани щодо створення техногенної катастрофи на Каховській ГЕС, у зоні затоплення опиняються 80 населених пунктів. 80! Значні території. Ще раз зауважу, висота дамби становить 16 метрів, – наголосив Дмитро Снєгирьов.

Піти на це Росію може змусити одна, цілком конкретна причина.

– Вони розглядають це, щоб унеможливити контрнаступ Збройних сил України. Затоплені території уповільнять просування ЗСУ і не дадуть можливості для реалізації задумів щодо деокупації Запорізької області й, відповідно, Херсонської області. Тобто сценарії прораховуються, зокрема з використанням об’єктів підвищенної критичної небезпеки, – пояснив Снєгирьов.

Це може призвести до серйозних наслідків. Хоча на вітчизняні ГЕС і припадає незначна частка генерації електроенергії, у піковий час навантаження саме гідроелектростанції стабілізують систему.

– Коли є руйнація ГЕС, то, відповідно, енергосистема може взагалі зруйнуватися. Тобто те, що ми й так пережили – багато відключень, вони можуть ще посилитися, – зауважив Михайло Яцюк.

Це несе за собою і економічні збитки. Південь може залишитися без сільського господарства.

– Без питної води залишиться не тільки населення, а й усі галузі економіки. Відповідно, інфраструктура буде зруйнована. Ми матимемо збитки для всіх об’єктів, які прив’язані до водосховищ. Очікувані великі загрози для сільського господарства, оскільки не буде води для зрошення, – пояснив Яцюк.

Але греблі – це все ж таки добре захищені та надміцні споруди. Експерти кажуть: максимум, на що здатна Росія – це підірвати не усю греблю, а деякі затвори водоскидів.

Проте навіть у такому випадку їхнє відновлення та усунення наслідків від удару, будуть швидкими й ефективними.

– Ми навчилися працювати дуже швидко у військовий час. Це все можна швидко, ну, протягом тижня, ліквідувати. Скажімо, закрити ті всі вразливі місця, а потім вже відновлювати до проєктного рішення станцію, – вважає Ігор Сирота.

Як би там не було, Росія готує новий план із дестабілізації України.

Тож вкрай важливо, щоб міжнародні партнери превентивно відреагували та протидіяли Кремлю в контексті й цієї загрози. Важливо якнайшвидше повернути найбільші гідроспоруди під контроль України.