Це бюджет війни, країни, яка намагається вижити в дуже важких умовах – Железняк

Бюджетом-2023 не можна пишатися, проте він цілком адекватний для такого складного періоду, незважаючи на рекордні дефіцит та видатки. Про це в інтерв’ю Фактам ICTV заявив народний депутат від фракції Голос Ярослав Железняк.

Політик бачив чимало бюджетних процесів – і як помічник народного депутата, і як радник прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. З 2019-го він бере активну участь у розробці головного кошторису вже як перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

– Це найбільш адекватний бюджет за той час, який я бачив за 8 років. Він не вселяє оптимізму через те, що половину наших видатків так чи інакше фінансують наші партнери. Це найбільший дефіцит, найбільша взагалі кількість видатків. І це адекватно на час, на який припав цей бюджет, а саме – час війни, – вважає нардеп.

Тож у цілому документ можна назвати збалансованим. Перевагою проєкту Держбюджету-2023 Железняк вважає відсутність у тексті, принаймні поки що, депутатських “хотілок” або “плюшок”. Водночас не поділяє ідею скорочення на 20% видатків на вчителів. І навколо цього ще тривають дискусії. А от у питанні зміни податкових правил і уряд, і парламент одностайні.

– Незважаючи на те, що у нас зараз війна, що справді не вистачає рекордного 1 трлн 280 млрд грн, уряд дослухався до позицій народних депутатів. Уряд не підвищує податки на бюджетний рік. Тобто вони зберігають податкову ставку, податкову базу в адмініструванні, яке було. Не дарують під ялинку якісь сюрпризи для бізнесу. Це дуже важливо.

Це стабільність податкового законодавства, і це, ну умовно, виконання того договору, що ми як держава не погіршуємо умови бізнесу. Зокрема податкові умови бізнесу. А бізнес, незважаючи на війну, на падіння та проблеми, починаючи з персоналу і закінчуючи логістикою, продовжує працювати в Україні, – зауважує депутат.

У проєкті головного кошторису незмінними залишаються і соціальні видатки. Прожитковий мінімум, пенсії і мінімальні зарплати плануються такі ж, як і у 2022 році. А це реально означає, що люди отримають менше грошей, адже інфляція прогнозується на рівні 30%.

– Ми розуміємо, що війна. Інший варіант, відверто кажучи – це просто друкувати гривні. А коли ми друкуємо гривні – ви всі так чи інакше бачите, що вона стає з 29 грн до 43. Це розкручує інфляцію. Це призводить до процесів, які виникли на Шрі-Ланці, в Аргентині, в Туреччині. І коли гроші настільки швидко знецінюються, що умовно за них вже не купиш навіть третини того, що можна було купити ще місяць тому. І в даному випадку мені здається, що уряд правильно зробив, що не пішов на популізм, на який багато міністрів штовхали його.

В даному бюджеті достатньо скромні цифри. Ним не можна пишатися. Це бюджет війни. Це бюджет, знаєте, людини, яка намагається вижити в дуже важких умовах. І сподіваюсь, от ми всі як представники держави зробимо все можливе, щоб якомога швидше цей бюджет з такого кризового і воєнного став справді бюджетом перемоги і відбудови, – наголосив Железняк.

Загальні видатки держбюджету заплановані у розмірі 2 трлн 268,5 млрд грн. Доходи ж – 1 трлн 146,6 млрд грн. На безпеку і оборону піде половина всіх наших витрат – 1 трлн 141 млрд грн, а це майже 18% ВВП. Цілком ймовірно, що і ці показники будуть ще не раз змінюватися, адже війна триває.

Железняк нагадує: в Бюджетному кодексі прописано, що під час воєнного стану бюджет розподіляє Міністерство фінансів. Воно може проводити секвестр (скорочення видатків), як цього року – на 400 млрд. У них є всі підстави зробити це і в 2023 році.

– Уряд достатньо швидко може зрізати гроші з будь-якої незахищеної статті і перекидати їх на військові потреби, або спецфонд. І я впевнений, що вони це будуть робити, – каже він.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики пояснив, як трапилося, що депутати проголосували дві взаємовиключні норми щодо розподілу грошей Дорожнього фонду. Тож поки що додаткові 38 млрд грн, які там з’явилися після повернення акцизів на пальне, можна витрачати лише на оборону і погашення боргів, а не на дороги.

– Народні депутати так сильно загралися, відверто кажучи, як на мене, популізмом і політикою, що прийняли одночасно декілька норм, куди можуть використовуватися ці кошти, які протирічать одна одній. І тому законопроєкт зараз юридично заблокований, і він, напевно, буде з техніко-юридичними правками ще раз голосуватися в залі по так званій 131 статті регламенту.

Але, в будь-якому разі, що б там не було написано, з січня 2023 року ці гроші можуть використовуватися зокрема й на будівництво доріг. В цьому, напевно, є не така велика зрада, там не так багато коштів буде.

Мости треба відновлювати. Дороги десь біля Ізюма теж треба відновлювати. Я не кажу там будувати нові шосе, але хоча б просто так, щоб люди проїхати змогли, – додав депутат.

Железняк вважає, що попри попередні заяви у проєкті головного кошторису можуть з’явитися і забаганки народних депутатів. Адже вибивати гроші на свої округи – це парламентська бюджетна традиція. У держбюджеті є для цього три рядки і терміни: “соцеконом”, ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) і відносно нова – інфраструктурна субвенція.

– Я вважаю, що точно спробують. Більше того, я вже бачив “слуг народу”, які подали так звані ДФРР. Умовно, ці гроші, які йдуть на губернаторів – потім чудово розподіляються на округи. І відверто кажучи, багато голосів у парламенті, так чи інакше, були залучені через ДФРР. Такий квазіполітично-корупційний механізм, – пояснив парламентар.

Зазвичай депутати подають перелік об’єктів на своїх виборчих округах. І саме на них виділяють гроші. Переважно на будівництво, добудову, реконструкцію, оновлення тощо. Це не новація цієї влади. Така практика існувала дуже-дуже давно, говорить Железняк. І таким чином дуже часто виникає політична корупція. У цьому бюджеті жоден з цих рядків не передбачений з першого читання.

– Я не здивуюсь, якщо народні депутати будуть його пропонувати. Але це ще раз показує, по-перше, як на мене, не дуже порядність багатьох колег. Під час війни займатися таким щонайменше виглядає як мародерство. Це я можу сказати як людина з Маріуполя. Постійно отримую інформацію, де, на жаль, перебувають люди з мого рідного міста, і в яких житлових умовах.

А друге, я ще раз нагадаю їм, що перед тим, як тягнути якийсь “шкурняк”, або “хотілки”, чи “плюшки” (багато назв можна до цього придумувати), треба відкрити закон і почитати, як виглядає бюджет у військовий час. Тому що я боюсь, що вони будуть дуже здивовані, що капітальні видатки (а всі ці рядки є капітальними видатками) перші, які полетять з бюджету одразу після його прийняття, – наголосив політик.

Депутатські фракції та групи уклали політичну домовленість – не пропонувати нереальні видатки та розглянути і ухвалити кошторис вже у жовтні.

Комітет збирає усі пропозиції до 1 жовтня, і після опрацювання – розгляд у сесійній залі. Железняк запевняє – він і його фракція Голос готові працювати і вночі, аби швидше ухвалити Держбюджет-2023.

– Тому прийняття у першому читанні буде в перший тиждень жовтня. Потім два тижні доопрацювання Кабміном, можливо, навіть швидше, з побажаннями і пропозиціями народних депутатів. І вже на третьому тижні жовтня буде ухвалено бюджет в цілому. Що дає можливість Кабінету міністрів почати перемовини з нашими міжнародними партнерами. Щодо фінансування бюджету. Я нагадаю, що половина цього бюджету фінансується міжнародними партнерами, – підсумував нардеп.