Бундестаг висловив вотум недовіри Шольцу: що це означає і чи будуть у Німеччині вибори

Бундестаг оголосив федеральному канцлеру Олафу Шольцу вотум недовіри.

Під час голосування з питання про вотум довіри за Шольца проголосували 207 депутатів, проти – 394, а 116 утрималися.

Як і передбачалося, пише Deutsche Welle, канцлеру Шольцу не вистачило необхідної більшості в 367 голосів.

Канцлеру Шольцу оголосили вотум недовіри

Після втрати довіри від німецького парламенту, канцлер Олаф Шольц від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) підготував ґрунт для дострокових загальних парламентських виборів.

Після розпаду так званої “світлофорної” коаліції, що складалася з СДПН, зелених і Вільної демократичної партії (ВДП), Німеччина опинилася в політичному глухому куті з важливих питань. Водночас існує гостра необхідність у діях.

Після поіменного голосування в Бундестазі, на якому Шольц отримав вотум недовіри, як він і припускав, канцлер попросив федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра розпустити парламент.

З моменту прохання канцлера до президента у Штайнмаєра буде на це 21 день.

Президент уже кілька тижнів тому дав зрозуміти лідерам парламентських груп ХДС/ХСС, СДПН і зелених, що він готовий це зробити і що він також згоден із датою виборів – 23 лютого.

Зазвичай вибори до Бундестагу проводяться раз на чотири роки. Але в особливих кризових політичних ситуаціях – особливо якщо підтримка канцлера в парламенті похитнулася – голосування може бути проведено раніше.

Що таке вотум недовіри та дострокові вибори в Німеччині

Вотум недовіри це, найчастіше, рішення головного законодавчого органу країни (парламенту), яким депутати вирішують, чи згодні вони з тим, хто очолює уряд країни.

У Німеччині саме Бундестаг є державним органом, який може висловити федеральному канцлеру країни (голові німецького уряду) свій вотум довіри, у випадках, коли згоден з діями уряду та конкретно його очільника, або ж оголосити про вотум недовіри, унаслідок чого уряд чи канцлер мають піти у відставку.

Що стосується дострокових виборів у Німеччині, то вони проводилися в минулому вкрай рідко. Однак саме дострокові вибори можуть стати важливим демократичним засобом відновлення легітимності та дієздатності уряду. Утім, ця процедура потребує схвалення низки конституційних органів, зокрема федерального президента.

Згідно з Конституцією Німеччини, самі депутати Бундестагу не можуть ухвалювати рішення про дострокові вибори до Бундестагу. Федеральний канцлер також не може ухвалити таке рішення. Натомість Основний закон дозволяє достроковий розпуск Бундестагу тільки у двох випадках.

Якщо після виборів канцлера не буде досягнуто абсолютної парламентської більшості (50% + 1) – федеральний президент може розпустити бундестаг. В історії Федеративної Республіки Німеччина такого ще не траплялося.

У другому випадку канцлер виносить на розгляд бундестагу питання про довіру. Це дає йому змогу перевірити, чи є в нього необхідна підтримка з боку депутатів. Якщо більшість відмовляє канцлеру в довірі, федеральний президент за пропозицією канцлера може розпустити бундестаг протягом 21 дня.

Іншим варіантом може бути відставка з посади федерального канцлера або продовження роботи як уряду меншості.

Після розпуску Бундестагу протягом 60 днів мають бути проведені дострокові вибори. Вони організовуються за тими самими принципами, що і звичайні вибори до Бундестагу. За їхню організацію відповідають Федеральне виборче управління та Федеральне міністерство внутрішніх справ. Виборці мають два голоси: один за прямого кандидата і один за земельний список партії.

В історії Федеративної Республіки Німеччина дострокові вибори до бундестагу проводили тричі: у 1972, 1983 і 2005 роках.