Було видно Азовсталь і море – історія будинку в Маріуполі, який окупанти стерли з лиця землі

У тимчасово окупованому Маріуполі російські терористи замітають сліди своїх злочинів: зносять житлові будинки, які самі ж і розгатили.

Нещодавно користувачів соціальних мереж вразила світлина 14-поверхівки, а точніше, того, що від неї залишилося. Це був будинок у лівобережній частині Маріуполя, на вулиці Ломізова, 17.

Багатоповерхівка була останньою із житлової забудови, за нею уже металургійний комбінат Азовсталь. У висотці було укриття, яке прихистило до пів сотні людей. А ще зручні для окупантів позиції, з яких вони гатили по території меткомбінату.

Журналістам Вікна-Новини вдалося розшукати одну з мешканок цього будинку, 25-річну Інну Савельєву, яка за сімейними обставинами приїхала в рідне місто й фактично потрапила на прощання з рідним домом.

Панельну висотку на вулиці Ломізова здали в експлуатацію 18 років тому. Тут на виплату придбали квартири працівники меткомбінату Азовсталь, серед них і батько Інни. З вікон відкривався вид на рідне підприємство.

– Азовсталь було видно. Море дуже гарно було видно. І добре було видно головні дороги – до міста і до моря, – пригадала дівчина.

Крім того, у будівлі був просторий підвал, який ще з 2014 року став бомбосховищем.

У будинку було 56 квартир. Родина Інни Савельєвої жила на десятому поверсі у двокімнатній квартирі. Та все змінилося 24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ. Інна з батьками, сестрою та 5-річним сином тоді перебралася спати в коридор.

– Коли влучили перед моїм будинком у магазин о 02:00 ранку і влучили Градом – отоді ми зрозуміли, що війна, – зазначила дівчина.

А з 1 березня родина вже жила у підвалі. Тут ховалися і мешканці сусідніх будинків.

– Коли я там була, то влучання були: не знаю, танк, Град був. По дому було десь влучань 7-8, було видно діри в стінах, – розповіла Інна Савельєва.

Дівчина уточнила, що в якийсь момент світла не стало, готувати їжу на вулиці було небезпечно. А кожен похід за питною водою до сусіднього хлібокомбінату міг стати останнім.

– Коли ми були в підвалі, коли вже були сильні обстріли, близько 20 дівчат та хлопців пішли по воду, і туди влучив снаряд. Там усі так і залишилися, – наголосила Інна Савельєва.

За місяць життя у підвалі померло четверо людей: їх навіть не ховали, просто виносили на вулицю. У сусідніх же будинках мешканців завалювало живцем.

– За два-три будинки від мене влучила авіація, і будинок упав. І люди, які були в підвалі, залишилися там під завалами. Тому що нікому було їх витягати, – поінформувала дівчина.

Інна каже, що з родиною не встигла евакуюватися на правий берег, аби виїхати з Маріуполя до Запоріжжя. Тому вибиралися через Росію за кордон. Вже у квітні будинок був частково зруйнований і горів.

А коли російські терористи оточили Азовсталь, то знімали в цьому будинку свої пропагандистські сюжети та стріляли по території заводу.

– Потім у моєму будинку була вже російська армія. І навіть була чутка, що з моєї квартири, і не лише з неї, а й поверхами вище, були обстріли. І звідти обстрілювали Азовсталь. У моїй квартирі було дуже багато коробок з патронами, і вся спальня була просто засипана патронами, – зазначила Інна Савельєва.

Дівчина тимчасово повернулася до Маріуполя. Каже, що ще встигла побачити рідну домівку, якої вже немає. За словами Інни, окупантам протягом 2-3 днів не вдавалося знести невелику частину того, що залишилося від її будинку.

– Дім сам по собі, мені здається, боровся і не хотів, щоб його зносили, – додала дівчина.

Нещодавно російські окупанти повністю знесли драматичний театр у Маріуполі, в якому під час авіаційних бомбардувань вбили сотні мирних мешканців.

Крім того, загарбники знищили історичну будівлю в Маріуполі, відому як будинок з годинником.

2023-02-11