Богдан Тищенко: «Катастрофічно не вистачає людей на фронті, а в тилу йоб@#ий барбіленд»

Командир одного з FPV-розрахунків, основного підрозділу ударних БПЛА 1 Штурмового Батальйону 3 ОШБр, взводу Primus Богдан Тищенко (Лютий), що до повномасштабного вторгнення працював в журналістиці про брак людей на передовій і масу чоловіків у тилу, які не йдуть захищати свій дім та країну:

«В Україні катастрофічно не вистачає людей на фронті», – з цим посилом від американських ЗМІ носяться сьогодні по всіх соцмережах. І це правда. І в той же час – це такий абсурд. Приїжджаєш в столицю. Стаєш десь на Подолі, на будь-якому перехресті, заходиш в ТРЦ, та де завгодно, і повз тебе проносяться сотні, тисячі чоловіків, молодих хлопців, короче цілі взводи, роти та батальйони. Немає пустих вулиць, спорожнілих міст в центрі України, немає такого й західніше.

Я намагався порахувати, скільки зустріну цивільних типів на наворочених пікапах, білесеньких Ренджерах, джипах від 21 року з кліренсом для бездоріжжя. Задовбався рахувати. Вже є і водій, і тачка, доукомплектовуйте – й готовий розрахунок.

Стою у військовій формі перед виходом із закладу, де щойно вечеряли. Відкриваються вхідні двері. Заходить літня жінка, літній чоловік, дівчина і чоловік років 30. Мало того, що всі в ступор, так той чоловік, побачивши людину у формі, зупинився і зробив крок назад, секунд 5 приходив в себе й, імовірно, намагався зрозуміти, що це не ТЦК, а просто військовий. Просто йоб@ний барбіленд.

Я не хочу знімати із себе щойно куплену за власні кошти нову військову форму з шевронами не тільки тому, що пишаюсь тим, що роблю, пишаюсь підрозділом, де служу, а ще й тому, що не хочу бути схожим на це все, що бачу навколо.

Ми інші. Всі ті, хто зустрічає сонце на сході нашої країни, на півдні, там, де мертві міста, села, посадки й ліси – інші від тих, хто приречує себе на ганьбу. Не кажіть мені, що я зараз розділяю людей штучно. Це все реальність. Ми заїжджали з побратимом в столицю у перший день відпустки і про наші враження та спостереження вже можна книгу написати.

Чим далі, тим більше вдома мої логістичні маршрути складаються лише з тих місць, де я знаю людей і вони знають мене. Бо ж інакше зона конфлікту, ненависті чи просто непорозуміння має такі масштаби, що контролювати себе стає дуже складно».

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.