Били, катували током та підвішували: звільнені жінки розповіли про звірства росіян у полоні

У межах нового обміну полоненими між Україною і Росією додому повернулись 108 українських жінок – серед них військові ЗСУ, Нацгвардії, полку Азов, прикордонниці та цивільні. Вони вперше розповіли про те, що їм довелось пережити у російському полоні.

Найстаршій зі звільнених жінок – 62 роки, наймолодшій – 21.

26-річна Ганна О., військовослужбовиця 36-ї бригади морської піхоти, розповіла, що росіяни поводилися з полоненими, як звірі.

– Я вам скажу більше: навіть звірі так не поводяться. Вони били дівчат, вони катували дівчат током, били молотками, це найлегше. Підвішували. Про їжу я взагалі мовчу, бо вона була прокисла. Навіть собак так не годують, – так дівчина згадує полон.

Вона зазначає, що тим, “хто були з татуюванням хотіли відрізати руки, відрізати татуювання, обшпарювали кип’ятком просто за те, що ти є, за те, що ти в морській піхоті, за те, що говориш українською мовою”.

Серед звільнених і мама 4-річної Аліси, військова лікарка з Азовсталі Вікторія Обідіна. Її з дитиною розлучили ще 8 травня, коли жінка не пройшла фільтрацію.

– Мама, сьогодні, щойно мене обміняли… Нічого не повернули: ні документи, ні прикраси. Взагалі нічого. Я дуже вас люблю, донечку обійми і поцілуй, – такою була перша розмова з мамою.

Окупанти казали Вікторії, що її дитину заберуть до дитбудинку і не випустять на підконтрольну Україні територію.

За її словами, у полоні Вікторію змушували робити звернення до Ірини Верещук і просити повернути дитину, також змушували давати інтерв’ю російським ЗМІ.

– Мені сказали, що відмовитись я не можу. Інакше – мене били б, і все одно відео зробили б. Що мені сказали, те я і говорила. Інакше ніяк не можна було, – ділиться вона.

Вікторія була в Оленівці, а потім її з трьома цивільними полоненими-жінками вивезли в Таганрог.

З полону звільнили також Людмилу Пархоменко. Вона провела у донецькому СІЗО три роки і 13 днів, такий відлік ведуть друзі жінки.
Людмила опікувалася дітьми-сиротами на окупованій території. Її звинуватили у шпигунстві і утримували у відомій в’язниці Ізоляція в контрольованому Росією у Донецьку.

– За весь цей час вона нічого не попросила для себе. Лише просила підтримати дітей із колишнього сільського інтернату в Новоазовському районі, якими опікувалася до війни і під час війни. Просила навіть з-за грат, – згадує її подруга Ліна Кущ.

Фото: Андрій Єрмак