Без колон і великих штурмів: росіяни пішли на Куп’янськ іншим шляхом

Окупанти щодня намагаються просуватися малими піхотними групами біля Куп’янська, але українські військові виявляють їх ще на підходах і знищують.
Про це в ефірі «Єдиних новин» розповів командир роти безпілотних систем батальйону оперативного призначення 13-ї бригади НГУ «Хартія» з позивним «Друїд».
За його словами, противник використовує залишки рослинності, щоб приховано заводити піхоту до українських позицій.
«Саме в нашій зоні відповідальності на Куп’янському напрямку противник ще користується залишками, скажімо так, зеленки. Намагається інфільтруватись, тобто завести малі піхотні групи до посадок на півночі від Куп’янська, на околиці міста. Ми намагаємося їх виявляти як можна далі на підходах та знищувати», — розповів «Друїд».
Він зазначив, що через бойові дії в посадках поступово сповільнюється як рух українських військових, так і противника.
«Війна в посадках, вона буде сповільнюватись. І вже до середини жовтня інтенсивність сто відсотків падає», — сказав військовий.

За словами командира, російська авіація працює щодня, однак переважно завдає точкових ударів по виявлених позиціях. Зокрема, після виявлення української позиції може минути кілька днів до її ураження.
«Працюють точково, працюють декількома ударами, тобто з повторним відпрацюванням. І, в принципі, при виявленні позиції, особливо пунктів пуску БПЛА, тобто наших позицій, саме моєї роти, на цьому напрямку працюють, не жаліючи БК», — зазначив «Друїд».
Куп’янськ залишається важливою ціллю
Водночас саме місто Куп’янськ, за словами військового, суттєво не змінилося з лютого. Після того як населений пункт був зачищений, росіяни продовжили завдавати ударів по виявлених укриттях і багатоповерхівках.
Попри руйнування, міська забудова все ще дозволяє використовувати Куп’янськ як опорну базу.
«Так, воно опаніличене, але і підвали не всі знищені, не всі укриття виявлені противником. Місто, в принципі, в цілому, ще є нормальним опорним пунктом, опорною базою для нашого розвитку успіху. І все ще є важливою ціллю для противника», — пояснив військовий.

Він додав, що Куп’янськ залишається важливим саме тому, що в місті досі є можливість закріплюватися.
«Воно не стерто, скажімо так, з висоти землі. І це, наприклад, часто відбувається з містами на Донбасі, коли місто, грубо кажучи, стирається під нуль, а потім вже противник намагається якось з нього зайти», — сказав «Друїд».
Росіяни діють малими групами
Командир роти безпілотних систем зазначив, що росіяни продовжують накопичувати резерви та підводити додаткову живу силу до вже відомих українським військовим позицій.
«Росіяни завжди намагаються накопичити резерви, завжди намагаються підвести більше військовослужбовців на вже відомі нам позиції, намагаються просунутися далі. Тобто, це не питання тактики, це норма їх роботи. Просунутися, закріпитись, підвести більше саме живої сили», — розповів він.

Водночас великих штурмових колон на цій ділянці фронту наразі немає. Російські військові діють переважно невеликими піхотними групами, причому одразу на кількох напрямках.
«Але це саме малі піхотні групи. Тобто, немає штурмових колон, немає механізованих штурмів великих розмірів, а за рахунок того, що в нас є річка Оскіл, вона є природним укриттям, природною перешкодою. Тому лише малі піхотні групи, але по багатьох напрямках одразу, і буквально щодня», — пояснив «Друїд».
Завдання українських військових — виявляти такі групи ще на підходах, не даючи їм дістатися позицій, закріпитися на нових ділянках або наблизитися до української піхоти.

Логістика за 20 км від фронту
За словами військового, приблизно у 20-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення автомобільна логістика фактично припинена через постійну загрозу ураження техніки.
«Логістика автомобільним транспортом припинена. Ось на цій відстані плюс-мінус 20 кілометрів, як я вже сказав, від лінії бойового зіткнення, адже це вже є небезпечно, як для самої техніки, так і для військовослужбовців. І просто немає сенсу таке пересування», — зазначив «Друїд».
Водночас піше пересування для ротацій залишається можливим. Для підвезення до позицій БПЛА українські військові використовують квадроцикли, роботизовані комплекси, а за складних погодних умов — частково бронетехніку.
«Плюс-мінус так само спостерігається у противника з його боку, лише в тій умові, що в них є все ж таки ліс, і пересування, наприклад, квадроциклів і малої автомобільної техніки, воно трохи більш спрощене», — додав військовий.





























