«Акція в Радехові була надзвичайно вдалою»: 80 років тому УПА визволила з концтабору понад 200 політв’язнів
Так у книзі «Спогади нерозстріляного» згадував про головний результат блискучої повстанської операції з визволення в’язнів концентраційного табору в Радехові на Львівщині один з її учасників Дмитро Куп’як.
«Акція була надзвичайно вдалою. Було визволено більше як 200 людей з тюрми, вбито 24 працівників НКВД та військкомату. Ми мали лише кілька легко поранених», — писав він, підбиваючи підсумки військової операції.
Про підготовку та перебіг звитяжної збройної виправи українських повстанців, які відбулася 80 років тому вночі з 26 на 27 квітня 1945 року розповідає АрміяInform.
Лаконічний звіт та барвисті спогади
Яскраві, багатою мовою написані спогади активного діяча ОУН та учасника збройної боротьби УПА Дмитра Куп’яка на псевдо «Клей» — одне із небагатьох доступних джерел про зухвалий наскок повстанців на концтабір у Радехові.
Зберігся також стислий, але доволі інформативний повстанський звіт «Наскок на Радехів 26.IV.1945 р.», в якому йдеться про підготовку, перебіг та наслідки бойової операції, а також про позитивне ставлення місцевого населення до дій УПА.
«Нам було відомо, що туди НКВД-людолови під час облав зігнали біля 200 осіб для тортур і вивозу на Сибір», — згадує Дмитро Куп’як.
Обидва джерела називають метою акції визволення захоплених репресивними радянськими органами місцевих мешканців, яких допитували із застосуванням тортур і готували до ув’язнення та заслання до Сибіру.
Також повстанці мали на меті знищити місцеві осередки карально-репресивних структур радянської влади — НКВД («народный комиссариат внутренних дел») та НКГБ («народный комиссариат государственной безопасности»).
Передбачено було все до дрібниць
Обидва джерела свідчать, що запорукою успіху стало ретельне планування та підготовка операції. У повстанському звіті зафіксовано, що перша нарада командирів загонів та представників теренового проводу відбулася за три дні до акції.
Тоді організували «заходи для стягнення важкої зброї, стрілива, мін і вибухових матеріалів. Проведено інтенсивну розвідку». За день до операції відбулася вужча нарада командирів, на якій розробили детальний план виправи.
«Визначено умовні знаки початку й відступу. Усе, усе до дрібниць, було передбачено. Історія повторюється. Знову відбувалося щось подібне до виступу Гайдамаків із Холодного Яру наприкінці вісімнадцятого століття», — зазначає Дмитро Куп’як.
Деталі згаданої у стислому звіті «інтенсивної розвідки» дозволяють з’ясувати спогади Дмитра Куп’яка. У них йдеться про «зв’язкових з місцевої сітки СБ ОУН, які добре знали план міста» і допомагали орієнтуватися в ньому воякам УПА.
Перед операцією місцеві агенти ОУН-СБ на Радехівщині детально вивчили «ворожі гнізда у місті — Військкомат, кількість сторожі біля в’язниці, приміщення Будинків НКВД та кілька приватних мешкань московських достойників».
«Тигри», «Пролом», «Кочовики» та інші: учасники акції
Операцію здійснила ударна група 12 Сокальського Тактичного відтинку «Климів» (ТВ-12) Військової округи-2 «Буг» групи УПА-Захід. До неї увійшли стрільці з кількох сотень УПА. Їхні назви, а також імена та псевдоніми командирів відомі з повстанського звіту, спогадів Дмитра Куп’яка та інших джерел.
Це були вояки сотень «Тигри» на чолі із сотенним на псевдо «Ромко», «Пролом» під командуванням Івана «Черника» Свистуна, «Кочовики» під орудою Євгена «Штиля» Лобая, «Перебийніс» — командир Федір «Шумський» Рошко та «Галайда-1», якою командував Василь «Перемога» Василяшко. Головну роль в операції належала відділам «Галайда 1» та «Кочовики», які діяли безпосередньо на території Радехова.
«Підвідділ к-ра Шум[ського] держав заставу на шосі Кристинопіль—Радехів, під місточком Витків, підвідділ к-ра Ч[ерника] на шосі Радехів—Лопатин, частина підвідділу Гліба на шосі Радехів—Кам’янка та на залізній дорозі Радехів—Кам’янка. Друга частина підвідділу к-ра Гліба мала завдання звільнити людей з табору. Підвідділ к-ра Вірного, враз з одним підвідділом к-ра Шум[ського] та з боївкою КП під командуванням к-ра Ігора, мав за завдання розбити доми НКВД і НКГБ.», — сказано у повстанському звіті.
До складу повстанського з’єднання увійшли також комбатанти боївки (бойової групи) Крайового Проводу Служби Безпеки ОУН під командуванням Дмитра «Клея» Куп’яка. У спогадах він наголошував, що зв’язкові з «місцевої сітки ОУН-СБ» відіграли одну із ключових ролей в акції, забезпечивши її успіх.
Загальне планування операції командування здійснював шеф штабу Військової округи-2 «Буг» групи УПА-Захід «Аркас». Командиром Сокальського ТВ «Климів» під той час був курінний Михайло Хвалібота, який використовував псевда «Лис» та «Бородатий». Досвідчений військовий, він пройшов шлях від рядового стрільця до командира сотні, взимку 1944‒1945 років командував кількома успішними операціями.
Панцерфаусти, скоростріли, гранати і «добірна лайка московською мовою»
Ретельно спланований і водночас зухвалий наскок на Радехів став однією із найбільш вдалих військових операцій за всю історію УПА. Успіх акції визначило поєднання низки чинників — від планування та застосування важкого піхотного озброєння до особистої мотивації та звитяги вояків і підтримки та сприяння з боку місцевих мешканців.
Звіт повідомляє про завчасне мінування перед операцією шляхів сполучення — залізничних рейок та доріг, на яких влаштували також завали, особливо ефективні у лісистих місцинах. В останній момент повстанці перерізали також телефонні дроти, позбавивши ворога змоги оперативно повідомити про ситуацію та викликати підкріплення.
«Год. 1.30 ніч[ч]ю тишину прорвав вибух стрільна „офенрори“ [німецький ручний протитанковий гранатомет], яке вистрілив в вікно дому НКВД Хмара, роєвий підвідділу Галайда І. Повстанці гранатами зруйнували будівлі райвідділів НКВС-НКДБ, знищили 20 і поранили 15 радянських військовослужбовців, розігнали охорону і захопили концтабір», — повідомляється у звіті.
Застосування протитанкових гранатометів «панцерфаустів» для розбивання стін будинків та тюремних мурів, гранати та автомати проти живої сили противника після раптового неочікуваного скоординованого удару швидко зробили свою справу — ворога вибили або змусили безладно втікати.
Яскравий опис бою зберегли спогади Дмитра Куп’яка, який звернув увагу на такі деталі, як умовні знаки для початку атаки та організованого відступу після виконання головного завдання — знищення осередків ворожої збройної залоги та визволення з-під варти ув’язнених:
ВСТАВИТИ ПЛАШКОЮ ЦИТАТИ: «Нарешті з’являється довгоочікувана знак-ракета. Серії автоматів та вибухи гранат розірвали тишу, порушили нічний спокій. Заскочені зненацька окупанти кинулись тікати. Паніка неймовірна! Хто з них міг подумати про нашу атаку! Вони стріляли хто куди. Панцерфаусти розбивали мури станиць НКВД та військкомату, кілька ручних гранат було кинуто всередину будинків. Вибухи, зойки і добірна лайка московською мовою… Озвірілі садисти скаженіли біля тюрми, але їх опір швидко був зламаний».
Звільнені в’язні та… трофейне пиво
Під час бойової операції у Радехові повстанці не лише повністю виконали поставлені завдання, але й отримали також справедливе моральне вдоволення від покарання катів українського народу. Дмитро Куп’як приділяє цьому аспекту особливу увагу, наголошуючи на прагненні повстанців помститися загарбникам.
Він зазначає, що «кожний вояк з нетерпінням чекав цієї хвилини, хвилини помсти-розплати за український народ, рідню, жінок і дітей, за численні кривди» та наводить приклад одного з комбатантів місцевої бойової групи ОУН-СБ на псевдо «Гультай», який так пояснював свої дії під час акції:
«В бою ми чули голос члена СБ „Гультая“, який був приділений до групи „Клея“. Він за кожною чергою з автомата у ворога приговорював: „Це за маму, це за тата, а це за…“ і т.д. Вже після акції, переходячи попри напівзруйнований будинок НКВД, в якому не було чути ознак життя, він вкинув до середини ще одну гранату. На питання, чому він це зробив, відповів: „Я хочу бути певний, що моя родина була остання, яку ці гади з того гнізда вивезли на Сибір. Вивозили вони, а тепер вивезуть їх“».
Найбільшим же задоволенням для повстанців було визволення в’язнів. Порятувати від катувань, тюремних термінів заслання до Сибіру чи навіть розстрілів тоді вдалося понад 200 захоплених радянськими карально-репресивними органами людей. Емоцій не приховували ані вояки УПА та боївки СБ ОУН, ні, звісно, самі звільнені.
«Цю тріумфальну перемогу, цю радість, з якою зустрічалися ще вчора розлучені, ніколи не забути, як ніколи не забути й тих, хто ризикував своїм життям в ім’я заарештованих», — писав Дмитро Куп’як, наголошуючи на надзвичайному успіхові акції. Емоційне піднесення відчутне навіть у звіті, який мав би говорити мовою сухого документа:
«У тому часі к-р Гліб зі своїм почотом і двома роями увірвалися в будинки, в яких були в’язні. Розбито двері і з тюрми вийшли ув’язнені. В цій хвилині доходило до зворушливих моментів. Визволені зі сльозами на очах кидались в обійми наших бійців, розпізнавали своїх близьких і знакомих. Забезпеченими вулицями наші випровадили визволених за місто, які зараз розійшлись у своїх напрямах».
Окремо у звіті згадано також і про приємний матеріальний здобуток, який після переможного завершення операції змогли забрати повстанці у якості трофею — кілька бочок пива від місцевого броваря. Після завершення бою, але ще до сигналу про відхід їх встигли завантажити на підводи й вивезти бійці з групи під командуванням Гліба.
Підсумки надзвичайно вдалої акції
Втрати УПА та СБ ОУН, як для такої значної як за масштабом, так і за результатами бойової операції, були мінімальними. Дмитро Куп’як пише про кількох легкопоранених з боку повстанців, а звіт називає точне число — 5 легкопоранених стрільців.
Натомість ворог втратив убитими та пораненими значно більшу кількість бійців. У звіті повідомляють, що було «вбито і поранено кількадесят більшовиків». А за даними Дмитра Куп’яка, втратив лише убитими щонайменше 24 працівників тюрми та військкомату.
Ще одним важливим наслідком акції, окрім звільнення понад 200 призначених до вивезення селян та знищення ворожих осередків у Радехові, стало укріплення духу та віри місцевих мешканців в українських повстанців та їхню перемогу.
«Наші підвідділи зустрілися з гідним признанням від українського населення, яке скріпилось в вірі в нашу перемогу», — сказано у звіті.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-04-27 06:28:00
