Джамала про війну та Україну на Євробаченні: Через музику маємо сказати “коректно, але по морді”

Україна на Євробаченні має промовляти впевнено, хоча не обов’язково буквально зі словом “війна”. Такою думкою з Фактами поділилася під час інтерв’ю співачка Джамала.

Просто зараз тривають останні приготування до прямого ефіру Нацвідбору. Джамала на цьому етапі конкурсу вкотре сяде в крісло журі. Втім, у застосунку Дія кожен охочий може традиційно віддати свій голос за фаворита і вплинути на результат відбору.

Чи вдасться уникнути скандалів на національному конкурсі, в чому секрет перемоги на Євробаченні та яку роль під час війни в Україні виконує пісня 1944 – у нашому відвертому матеріалі.

– Джамало, ти і Євробачення – це вже історія-легенда конкурсу для України та Європи. Тоді ти піснею розповіла історію про Крим, дуже особисту для тебе. Як Україна має говорити на Євробаченні сьогодні?

– У 2016 році я перемогла в Стокгольмі з піснею 1944 про депортацію кримських татар, про свою особисту історію, депортацію своєї прабабусі. Уявіть собі: коли я зараз, з початком повномасштабної війни, співаю цю пісню на різних майданчиках – від Нью-Йорка до Тбілісі, Нідерландів, Мальти, більше ніж 30 країн – ця пісня промовляє про сьогодення. Чому? Та тому що слова, які є в цій пісні – це ж про нас зараз: “Коли незнайомці приходять в твій дім, вбивають усіх і кажуть, що не винні”.

Тут ми розуміємо: конкурс Євробачення – це не просто, коли хтось перемагає і всі махають прапорцями в кінці. Ні! Це меседжі, це правда, яку ти можеш сказати і використати цей майданчик, цю аудиторію.

Я можу точно сказати: ком’юніті євробаченське, всі фани, івенти уже багато зробили для України. Це і про німецький Нацвідбір у березні, який зібрав €67 млн для українців, і про маленькі івенти – просто вечірка Євробачення, яка зібрала €90 тис. на Повернись живим.

Тому пісня, яка перемогла у 2016 році, дуже багато робить сама по собі зараз. Я навіть її відокремлюю від себе. Це 1944 говорила за мене, вона більше розповідала, ніж будь-який спіч. Євробачення – це не просто конкурс: це величезна аудиторія, яка є дуже для нас важливою.

– Тобто цього року і пісня, й артист мають говорити з меседжем “у нас війна”?

– Ні! Дивіться, не все так просто. Те, що ви зараз сказали, це кон’юнктура. І люди це зчитують і відштовхують.

Якщо людям зараз у промовах і піснях не подобається слово “війна”, нам треба бути ще більш вишуканими в нашій боротьбі. Тож через музику і мистецтво ми маємо сказати так, щоб “коректно, але по морді”. Це має бути дуже моторошно, навіть якщо ти і не скажеш прямо слово “війна”.

Ще один момент: важливо не тільки те, коли ти виступаєш, а і те, що ти кажеш в інтерв’ю медіа. Там прикута увага усіх топових ЗМІ. Це можливість сказати щось важливе.

Так у мене було у 2016 році. Коли ти говориш про 1944 рік, нічого не зрозуміло, коли ти говориш кримськотатарською мовою – нічого не зрозуміло. І тоді ти вже таким архівом просто підкріплюєш всю інформацію.

Якщо ти представляєш на Євробаченні свою країну і в твоїй країні війна, тоді добре – ти представляєш країну з війною.

– Після скандалів минулих років з переможцями – Maruv, Аліна Паш – ще один член журі Тарас Тополя заявив, що цьогоріч буде вивчати біографії і творчий доробок артистів, які проходять у Нацвідбір. Ти це вже робила?

– У кожного своя справа. Я довіряю організаторам. Так, бували випадки, але я звикла довіряти команді, з якою співпрацюю. Те, що минулі рази ми не знали якихось фактів, це нормально. Ми мали слухати пісню, дивитися на виконавця. А от справа каналу, організаторів – дізнатися все про тих, хто представляє країну. Неприємні моменти вже пройдено, думаю, зараз такого не має бути.

– Чи були за останні роки відбору учасники, яких ти дуже хотіла би бачити представниками від України, але вони так і не поїхали?

– Ні, такого не було. Я дуже сильно відчувала, коли колектив або артист має поїхати, і він поїхав. Це було з гуртом Go-A. Тоді сумнівів взагалі не було: солістка стабільно співає наживо, є меседж, неймовірний вступ. І результат ми побачили на конкурсі: гурт прекрасно себе показав і запам’ятався.

– За стільки років у суддівському кріслі ти бачиш переможця одразу під час його виступу?

– Це якась надздібність. Я не буду брати на себе таку відповідальність. Я можу сказати, що я слухаю дуже багато музики. Я знаю майже всіх, хто виходить на сцену. Я майже з усіма спілкуюся перед їх виходом, стежу за їхньою творчістю, підтримую їхні релізи. Я у хороших стосунках майже з усіма – минулими учасниками, новими, хоча декого з них не знаю цьогоріч.

Важливий момент у тому, що ця іскра виникає, коли виконавець співає наживо, тільки в той момент. Виконавець, буває, виходить на сцену, пісня звучить не так, магія зникає, виконавець не в настрої.

Хочу сказати всім глядачам: голосуйте, ваша думка важлива! Вибір завжди формується 50 на 50: це думка не лише професійного журі, а і людей. Якщо ви думаєте, що ваша думка ні на що не впливає, то ні! Цього разу це буде в Дії. Голосуйте за того, кого хочете бачити на Євробаченні, аби потім не сказати, що хотіли одного, а поїхав інший (усміхається).

Україна на Євробаченні має промовляти впевнено, хоча не обов’язково буквально зі словом “війна”. Такою думкою з Фактами поділилася під час інтерв’ю співачка Джамала.

Просто зараз тривають останні приготування до прямого ефіру Нацвідбору. Джамала на цьому етапі конкурсу вкотре сяде в крісло журі. Втім, у застосунку Дія кожен охочий може традиційно віддати свій голос за фаворита і вплинути на результат відбору.

Чи вдасться уникнути скандалів на національному конкурсі, в чому секрет перемоги на Євробаченні та яку роль під час війни в Україні виконує пісня 1944 – у нашому відвертому матеріалі.

– Джамало, ти і Євробачення – це вже історія-легенда конкурсу для України та Європи. Тоді ти піснею розповіла історію про Крим, дуже особисту для тебе. Як Україна має говорити на Євробаченні сьогодні?

– У 2016 році я перемогла в Стокгольмі з піснею 1944 про депортацію кримських татар, про свою особисту історію, депортацію своєї прабабусі. Уявіть собі: коли я зараз, з початком повномасштабної війни, співаю цю пісню на різних майданчиках – від Нью-Йорка до Тбілісі, Нідерландів, Мальти, більше ніж 30 країн – ця пісня промовляє про сьогодення. Чому? Та тому що слова, які є в цій пісні – це ж про нас зараз: “Коли незнайомці приходять в твій дім, вбивають усіх і кажуть, що не винні”.

Тут ми розуміємо: конкурс Євробачення – це не просто, коли хтось перемагає і всі махають прапорцями в кінці. Ні! Це меседжі, це правда, яку ти можеш сказати і використати цей майданчик, цю аудиторію.

Я можу точно сказати: ком’юніті євробаченське, всі фани, івенти уже багато зробили для України. Це і про німецький Нацвідбір у березні, який зібрав €67 млн для українців, і про маленькі івенти – просто вечірка Євробачення, яка зібрала €90 тис. на Повернись живим.

Тому пісня, яка перемогла у 2016 році, дуже багато робить сама по собі зараз. Я навіть її відокремлюю від себе. Це 1944 говорила за мене, вона більше розповідала, ніж будь-який спіч. Євробачення – це не просто конкурс: це величезна аудиторія, яка є дуже для нас важливою.

– Тобто цього року і пісня, й артист мають говорити з меседжем “у нас війна”?

– Ні! Дивіться, не все так просто. Те, що ви зараз сказали, це кон’юнктура. І люди це зчитують і відштовхують.

Якщо людям зараз у промовах і піснях не подобається слово “війна”, нам треба бути ще більш вишуканими в нашій боротьбі. Тож через музику і мистецтво ми маємо сказати так, щоб “коректно, але по морді”. Це має бути дуже моторошно, навіть якщо ти і не скажеш прямо слово “війна”.

Ще один момент: важливо не тільки те, коли ти виступаєш, а і те, що ти кажеш в інтерв’ю медіа. Там прикута увага усіх топових ЗМІ. Це можливість сказати щось важливе.

Так у мене було у 2016 році. Коли ти говориш про 1944 рік, нічого не зрозуміло, коли ти говориш кримськотатарською мовою – нічого не зрозуміло. І тоді ти вже таким архівом просто підкріплюєш всю інформацію.

Якщо ти представляєш на Євробаченні свою країну і в твоїй країні війна, тоді добре – ти представляєш країну з війною.

– Після скандалів минулих років з переможцями – Maruv, Аліна Паш – ще один член журі Тарас Тополя заявив, що цьогоріч буде вивчати біографії і творчий доробок артистів, які проходять у Нацвідбір. Ти це вже робила?

– У кожного своя справа. Я довіряю організаторам. Так, бували випадки, але я звикла довіряти команді, з якою співпрацюю. Те, що минулі рази ми не знали якихось фактів, це нормально. Ми мали слухати пісню, дивитися на виконавця. А от справа каналу, організаторів – дізнатися все про тих, хто представляє країну. Неприємні моменти вже пройдено, думаю, зараз такого не має бути.

– Чи були за останні роки відбору учасники, яких ти дуже хотіла би бачити представниками від України, але вони так і не поїхали?

– Ні, такого не було. Я дуже сильно відчувала, коли колектив або артист має поїхати, і він поїхав. Це було з гуртом Go-A. Тоді сумнівів взагалі не було: солістка стабільно співає наживо, є меседж, неймовірний вступ. І результат ми побачили на конкурсі: гурт прекрасно себе показав і запам’ятався.

– За стільки років у суддівському кріслі ти бачиш переможця одразу під час його виступу?

– Це якась надздібність. Я не буду брати на себе таку відповідальність. Я можу сказати, що я слухаю дуже багато музики. Я знаю майже всіх, хто виходить на сцену. Я майже з усіма спілкуюся перед їх виходом, стежу за їхньою творчістю, підтримую їхні релізи. Я у хороших стосунках майже з усіма – минулими учасниками, новими, хоча декого з них не знаю цьогоріч.

Важливий момент у тому, що ця іскра виникає, коли виконавець співає наживо, тільки в той момент. Виконавець, буває, виходить на сцену, пісня звучить не так, магія зникає, виконавець не в настрої.

Хочу сказати всім глядачам: голосуйте, ваша думка важлива! Вибір завжди формується 50 на 50: це думка не лише професійного журі, а і людей. Якщо ви думаєте, що ваша думка ні на що не впливає, то ні! Цього разу це буде в Дії. Голосуйте за того, кого хочете бачити на Євробаченні, аби потім не сказати, що хотіли одного, а поїхав інший (усміхається).