Олексій Резніков нагородив переможців мистецького конкурсу імені Богдана Хмельницького

У День Збройних Сил України Міністр оборони Олексій Резніков нагородив найкращих авторів творів літератури та мистецтва на військову тематику. Мистецький конкурс імені Богдана Хмельницького відбувався у п`яти номінаціях: твори літератури і журналістики, кіномистецтво, театральні вистави, образотворче мистецтво і музичні композиції. Головна умова — сприяння позитивному іміджу армії та створення реального образу захисника Батьківщини.

Отже, в номінації «Літературні твори військової тематики» перемогу здобув член Національної спілки письменників України, лауреат кількох літературно-мистецьких премій, учасник російсько-української війни майор Андрій Кириченко за збірку новел «Мисливці за градами».

У номінації «Музичні твори військової тематики» переможцями стали композитор В’ячеслав Рубель та поет Андрій Подиряк за маршову пісню «Вставаймо!»

Серед творів театрального мистецтва найкращою була визнана вистава «Життя PS» колективу Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (режисер Назар Павлик, актори Мар’яна Кучма та Олесь Федорченко).

Повнометражний документальний фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» автора сценарію і режисера, Заслуженої діячки мистецтв України Аліни Горлової було визнано переможцем у номінації кіномистецтва.

За цикл портретів героїв-військовослужбовців, волонтерів та серію мальовничих творів «Харківські хроніки» у номінації «Твори образотворчого мистецтва військової тематики» премію отримав Народний художник України, голова правління Харківської організації Національної спілки художників Віктор Ковтун.

Другий рік поспіль премія в номінації «Літературні твори військової тематики» присуджується автору, який безпосередньо перебував в районі бойових дій і знає про війну не з екрана телевізора. Андрій Кириченко у складі рідної бригади імені Чорних Запорожців на війні з 2014 року. Тому й майже всі герої коротких новел книжки — це побратими. Що криється за назвою «Мисливці за градами»?

— Назву збірці дало одне з оповідань, яке до неї увійшло, — розповідає Андрій. — «Мисливці за градами» — це невеличкі рейдові загони нашої бригади, які полювали за російськими градами із самого початку війни. Віднайти ворога й знищити його, аби він не руйнував наші міста та села, не забирав життя українців — ось основна лінія сюжетів книги.

У творчому доробку майора кілька поетичних збірок, серед яких — «От така війна…», «Це наша правда!», «Гільзи у кишені».

— Звичайно, більшість моїх віршів — це мілітарна лірика, — продовжує Андрій. — Але є й пейзажна, інтимна. Побратими, які кожного дня ризикують своїм життям, оцінюють мої поетичні рядки «достойними», «правдивими», а для мене це найкращий відгук. Приємно, що мене помічають композитори і вже чотири вірші покладено на музику. На мої вірші співають Юлія Майборода «Бандерівна», лауреат фестивалю «Пісні, народжені в АТО» Іван Стратієнко, а також львівська співачка Люсьєна Винокурова.

Ще один лауреат у військовій формі — театральний режисер Назар Павлик. Крім того, він — музикант, учасник блюз-рок колективу The Glass, засновник та викладач театральної студії «Птах», асистент кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка.

— Вистава «Життя PS» на сцені уже другий рік, — розповів Назар. — Спектакль, в основі якого військовий щоденник санінструктора взводу 93-ї бригади Валерії Бурлакової, сприймається глядачем дуже добре. Це про життя двох людей, про кохання, смерть і війну, війну, яка руйнує все. В ній описується інша сторона бойових дій очима жінки, яка на лінії фронту знайшла кохану людину. Цьогоріч, напередодні Дня Незалежності, вистава відбулася в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки. Показ її планувався ще 21 лютого, але військова агресія рашистів внесла свої корективи.

З березня театральний режисер Павлик мобілізований до однієї з бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Воїни цієї бригади брали участь у звільненні Ямполя та Лиману.

— Я солдат на посаді водія, — продовжує Назар. — У підрозділі знають, хто я за професією, але ніяких преференцій я не вимагаю. Взагалі у нас служить та воює чимало творчих людей — такий зараз час. Війна загострила в мене почуття справедливості, змусила подивитися на деякі речі зовсім по-іншому. Одним словом, змінила.

Документальний фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової веде глядачів потужною та візуально захопливою подорожжю крізь нескінченний людський цикл війни та миру. Фільм слідкує за життям 20-річного Андрія Сулеймана, який намагається забезпечити собі стале майбутнє, водночас працюючи з жертвами збройних конфліктів. Від конфлікту в Сирії до війни в Україні — існування Андрія ніби обрамлене вічним потоком життя і смерті.

— Фільм ми знімали чотири довгих роки, — зазначила в розмові Аліна Горлова. — Локації були від нашого Донбасу до Іраку, Сирії і навіть Німеччини. Наш герой пройшов дві війни — спочатку в Сирії, а потім в Україні.

Кінострічка здобула уже близько 15 різноманітних премій, зокрема в Амстердамі, Німеччині, Італії. І ось, нарешті, в Україні.

— Премію імені Богдана Хмельницького я розцінюю як одну з найприємніших і найголовніших, тому що до цього ми отримали так звані внутрішні українські премії — кінокритиків і режисера-документаліста Фелікса Соболєва, — зауважила Горлова. — Не думаю, що багато моїх колег можуть похвалитися нагородою, отриманою з рук Міністра оборони України. Тому вона за статусом не нижча, ніж будь-яка закордонна.

Нагороджуючи лауреатів мистецької премії, Міністр оборони України Олексій Резніков висловив подяку творчим спілкам України, які сприяють розвитку військової тематики в літературі та мистецтві.

— Я щиро вдячний вам за все, що ви робите, за те, що ви будете робити, — зазначив Олексій Резніков, звертаючись до переможців конкурсу. — Переконаний, що ми з вами та вашими колегами ще неодноразово будемо зустрічатись під час нагороджень, зокрема й у звільнених містах Криму та Донбасу.

Фото Дмитра Юрченка