Мультивсесвіт для дорослих: рецензія на Все завжди і водночас

В український прокат вийшла американська стрічка Все завжди і водночас від режисерів Деніела Квана та Деніела Шайнерта. У центрі картини концепція паралельних реальностей, або, іншими словами, мультивсесвіту.

Це ж притаманне й марвелівському продукту Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля. Але робота Квана й Шайнерта усемеро дешевша ($25 млн проти $200 млн) за бюджетом та значно якісніша.

Так чи інакше, Давид показав Голіафу, як створюється мультивсесвіт. Адже поки у Marvel вигадують чергові франшизи з метою корпоративної синергії, з’являється фільм, творці якого розуміють, як насправді має виглядати нескінченність.

У центрі сюжету китайська емігрантка у США Евелін (Мішель Єо). Вона володіє пральнею, має доньку-лесбійку Джой, батька на ім’я Гон Гонг та чоловіка Веймонда, який ось-ось попросить її розірвати шлюб. А ще у неї чималі проблеми з податковою службою. На перший погляд, тематикою має слугувати побутова та соціальна драма, але творці картини за мить змінюють її на абсурдистську комедію, від якої практично неможливо відірватися.

Головна героїня потрапляє у мультивсесвіт після виклику до податкового інспектора Дейдри (Джеймі Лі Кертіс). Протягом доби вона опиняється у кількох паралельних всесвітах, де кожна її версія певною мірою досягла більшого успіху, ніж вона. Евелін стає оперною співачкою, зіркою бойових мистецтв, шеф-кухарем та жінкою-лесбійкою з пальцями-сосисками.

Згодом з’ясовується, що вона має врятувати реальність від Джобу Тупакі, яка насправді є версією її доньки Джой (Стефані Хсу). Але, коли стихає екшн, виринає ідея фільму: добробут сім’ї – це важка та плідна робота. І що мільйони варіантів життя, які могла б мати людина, не відповідають реальності, в якій вона живе насправді.

У фільмі не може не вражати й те, що акторка Мішель Єо у свої 60 років усі трюки виконала сама. А кожний крупний кадр з Евелін з безлічі всесвітів демонструє її різнобічні емоційні прояви у поєднанні з бойовою майстерністю.

У картині є відсилання до мультфільму Рататуй, виробництва Pixar, і таких культових стрічок як 2001: Космічна одіссея Стенлі Кубрика і Любовний настрій Вонга Кар-Вая. Партитуру до Все завжди і водночас створив американський гурт Son Lux, і вона є міксом психоделічних шумів та меланхолійних фрагментів Clair de Lune Клода Дебюссі.

Все завжди і водночас – це вулкан шалених ідей, який, можливо, не схожий на жодну картину, яку ви коли-небудь бачили. Фільм може здаватися дещо шаленим та заплутаним, але він здатний змусити сміятися, плакати й наштовхнути на роздуми, чого не можна сказати про більшість фільмів Marvel.

Але на відміну від марвелівського продукту, цей фільм точно не для дітей. Американська кіноасоціація дала фільму рейтинг R, що означає, що до 17 років перегляд рекомендується з батьками. Такий рейтинг пояснюється наявністю жорстокості, сексуальних елементів та діалогів.

Фото: A24

В український прокат вийшла американська стрічка Все завжди і водночас від режисерів Деніела Квана та Деніела Шайнерта. У центрі картини концепція паралельних реальностей, або, іншими словами, мультивсесвіту.

Це ж притаманне й марвелівському продукту Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля. Але робота Квана й Шайнерта усемеро дешевша ($25 млн проти $200 млн) за бюджетом та значно якісніша.

Так чи інакше, Давид показав Голіафу, як створюється мультивсесвіт. Адже поки у Marvel вигадують чергові франшизи з метою корпоративної синергії, з’являється фільм, творці якого розуміють, як насправді має виглядати нескінченність.

У центрі сюжету китайська емігрантка у США Евелін (Мішель Єо). Вона володіє пральнею, має доньку-лесбійку Джой, батька на ім’я Гон Гонг та чоловіка Веймонда, який ось-ось попросить її розірвати шлюб. А ще у неї чималі проблеми з податковою службою. На перший погляд, тематикою має слугувати побутова та соціальна драма, але творці картини за мить змінюють її на абсурдистську комедію, від якої практично неможливо відірватися.

Головна героїня потрапляє у мультивсесвіт після виклику до податкового інспектора Дейдри (Джеймі Лі Кертіс). Протягом доби вона опиняється у кількох паралельних всесвітах, де кожна її версія певною мірою досягла більшого успіху, ніж вона. Евелін стає оперною співачкою, зіркою бойових мистецтв, шеф-кухарем та жінкою-лесбійкою з пальцями-сосисками.

Згодом з’ясовується, що вона має врятувати реальність від Джобу Тупакі, яка насправді є версією її доньки Джой (Стефані Хсу). Але, коли стихає екшн, виринає ідея фільму: добробут сім’ї – це важка та плідна робота. І що мільйони варіантів життя, які могла б мати людина, не відповідають реальності, в якій вона живе насправді.

У фільмі не може не вражати й те, що акторка Мішель Єо у свої 60 років усі трюки виконала сама. А кожний крупний кадр з Евелін з безлічі всесвітів демонструє її різнобічні емоційні прояви у поєднанні з бойовою майстерністю.

У картині є відсилання до мультфільму Рататуй, виробництва Pixar, і таких культових стрічок як 2001: Космічна одіссея Стенлі Кубрика і Любовний настрій Вонга Кар-Вая. Партитуру до Все завжди і водночас створив американський гурт Son Lux, і вона є міксом психоделічних шумів та меланхолійних фрагментів Clair de Lune Клода Дебюссі.

Все завжди і водночас – це вулкан шалених ідей, який, можливо, не схожий на жодну картину, яку ви коли-небудь бачили. Фільм може здаватися дещо шаленим та заплутаним, але він здатний змусити сміятися, плакати й наштовхнути на роздуми, чого не можна сказати про більшість фільмів Marvel.

Але на відміну від марвелівського продукту, цей фільм точно не для дітей. Американська кіноасоціація дала фільму рейтинг R, що означає, що до 17 років перегляд рекомендується з батьками. Такий рейтинг пояснюється наявністю жорстокості, сексуальних елементів та діалогів.

Фото: A24