Спільно Кемп: як створити креативний табір під час війни
Війна об’єднала українців – і це доведено. Спільно ми стали пліч-о-пліч проти ворога.
Та мільйони людей все ж таки змушені були покинути власні домівки і під обстрілами переміщатися в інші місця України та за кордон.
Так, багато з них зараз у безпеці, але чи оселився в їхніх душах спокій? На жаль, ні. А серед них багато дітей, для яких не тільки війна, але й переїзд до іншого регіону виявився жахливим випробуванням. Як повернути їх до життя?
Громадське об’єднання Культурна платформа Закарпаття у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні створили на Західній Україні освітні проєкти для внутрішньо переміщених дітей, що дають змогу не тільки вгамувати тривожність і забути про вибухи, але й отримати корисні навички та знання. Та головна мета проєкту – зрозуміти, що спільно легше долати труднощі.
ГО Культурна платформа Закарпаття заснована ще в 2016 році. Її мета:
- розробка етично гуманних цифрових продуктів про українську ідентичність за допомогою моделей, орієнтованих на добробут користувачів;
- креативно за допомогою цифровізації подавати інформацію про українську культуру та ідентичність. У платформи є вже декілька успішно реалізованих на Закарпатті та Буковині проєктів, що поширюють знання про українську ідентичність.
Та коли РФ вдерлася на територію України, проєкти, що вже були напрацьовані, майже зупинилися. Але ініціативні члени команди Культурної платформи переформатували свою діяльність і звернули увагу на дітей, що були змушені переїхати з рідних країв.
Саме усвідомлення того, хто такі українці та в чому їхня місія, і було метою проєктів для дітей, розроблених об’єднанням цього літа.
Спільно Кемп – так називався літній табір, що проходив у трьох містах Закарпаття та зібрав загалом понад 6 тис. дітей, як переселенців, так і місцевих.
– Ми активно допомагаємо українським дітям, які були вимушені переїхати на територію Західної України, рятуючись від терористичних атак путіністів, – сказав Євген Забарило, СЕО ГО Культурна платформа Закарпаття, експерт з комунікаційно-контентної безпеки.
Спочатку, співпрацюючи з місцевими громадами, допомагали дітям продуктами харчування. Та коли відчули виснаження психологічне і матеріальне, вирішили займатися тим, що в них виходить краще.
– Моя сфера – креативна економіка, – розповів Євген. – Мені було зрозуміло, як це працює, і саме на цьому ми вирішили базувати нашу діяльність із дітьми.
Засновники Культурної платформи Закарпаття, які відкривали людям Україну через гуманістично-етичні проєкти, зрозуміли важливу річ – діти, які приїхали зі Сходу, зовсім мало знають про Україну, про її культуру, і їм, окрім речей першої необхідності, потрібні ще й знання. І, поєднавши цифровізацію, креативну економіку та просвітництво, об’єднання почало діяти.
– Ми почали з музикування і залучили співаків, – розповів Євген. – Ми свідомо обирали не тільки карпатські пісні, а й народну творчість Сумщини, Полтавщини інших регіонів. І дітям це зайшло.
Вони вчилися чути українську пісню, відчувати її, і нарешті заспівали самі. Навіть через дві години, відведені для занять, вони просили вокалістку Олю Чернишову ще й ще заспівати разом.
Діти вчилися самостійно робити біти, дізнаючись водночас, що цим можна ще й монетизувати.
Дітлахи оживали на очах, потрапивши у середовище своїх однолітків з іншого регіону країни. Вони побачили, що ті такі ж самі. Діти разом вчилися бути спільнотою, об’єднаною однією справою.
Цей досвід дав їм можливість вийти зі ступору, у який вони потрапили через війну.
Деякі підлітки майже перестали спілкуватися з батьками з початку війни, а маленькі, як-от семирічна дівчинка з Херсону, яка разом з сім’єю три місяці перебувала в окупації, взагалі мовчали. Тільки у Спільно Кемпі дівчинка розговорилася і згодом назвала всіх своєю сім’єю.
– Дорослим легше подолати проблеми, бо вони проговорили це, і їм стало легше, – продовжила розповідь Марина Михайленко, операційна директорка ГО Культурна платформа Закарпаття, молодіжна делегатка України до ООН’17.
Діти ж все це проживають, і їм важче переносити тягар війни. Та у доброзичливій творчій атмосфері кемпу вони, переживаючи емоції, розслабляються і розкривають свій творчий потенціал.
Спільно Кемп створив для них цілу екосистему, дав інструменти, за допомогою яких вони могли проявляти всі емоції та відновлювати свій душевний стан. Це фантастичним чином на них вплинуло.
Діти знайшли у Спільно Кемпі друзів, однодумців. Вони настільки вільно почувалися на цій території, що почали вважати її своєю домівкою, а оточення – однією сім’єю. І головне, вони усвідомили, що вони українці.
– Це відчуття, яке ми хотіли передати своїми проєктами, – сказала Марина. – Класно, що ми можемо реалізувати їх разом з ЮНІСЕФ в Україні.
Проєкт Спільно Кемп цього року працював у Сваляві, Ужгороді та Іршаві. У кожному – по три-чотири тижні.
У місті ставили шатро, організовували креативний простір, де діти створювали неймовірні речі: від бітів до промо-роликів про Національний парк, здорове харчування та утилізацію сміття, адже дуже важливо дати підростаючим українцям не тільки навички креативних професій, але й цінувати навколишнє середовище, усвідомлювати важливість безпеки для свого життя, отримувати знання про здоров’я.
Одним словом, мати все те, з чого складається щасливе життя вільної людини.
Між іншим, про вільну людину.
– Серед усього іншого, ми розповідали дітям про демократію, – розповів Євген. – Виявилося, що вони не знають, що це таке, що означає це слово. Навіть у час, коли Україна бореться саме за демократичне майбутнє, дітям ніхто цього не пояснює.
Під час роботи Спільно Кемпу дітей водили в сесійні зали місцевих рад, знайомили з мерами міст, організовували спілкування з представниками влади, яке було корисним для обох сторін.
Спільно Кемп продемонстрував, що українські діти талановиті, самобутні, відповідальні і креативні. Саме такими мають бути члени майбутнього суспільства нашої країни.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
У організаторів Спільно Кемпу є подальші амбітні плани. Побажаємо їм успішної реалізації.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-11-17 22:16:30