Covid-19 вразив Михайла на фронті і не відпускав місяць, та воїн переміг

Наші захисники стикаються на фронті не лише з ворожими кулями, а й важкими хворобами. Не оминає їх і Covid-19. А ця підступна хвороба може забрати життя за два-три дні.

55-річному Михайлові не пощастило вірус наздогнав його в холодних окопах.

Висока температура трималася у військового майже місяць. Спочатку чоловіка доставили у військовий шпиталь, але йому ставало дедалі гірше.

У важкому стані він потрапив до інфекційної лікарні Дніпра. Організм чоловіка вже був виснажений жаром, а легені уражені на 80%. А час спливав.

Михайло проходив інтенсивне лікування під постійним наглядом фахівців. Вся рідня чоловіка евакуювалась за кордон і не могла приїхати до хворого, тому з цим ворогом він лишився сам на сам.

Неможливо уявити, що пережили тоді його рідні, коли не могли навіть побачити Михайла. Все що їм залишалось – щоденно дзвонити лікарям, аби дізнатися бодай щось про його стан.

Міцною опорою для хворого тоді став медичний персонал. Лікарі оточили його турботою і піклуванням. Медсестри не залишали хворого ні на мить. Навіть годували з ложки.

Але неабияка сила волі, велике бажання жити та величезна підтримка лікарів допомогли  Михайлові перемогти у цій боротьбі.

Джерело: Дніпровська міськрада 

Фото: Дніпровська міськрада 

Наші захисники стикаються на фронті не лише з ворожими кулями, а й важкими хворобами. Не оминає їх і Covid-19. А ця підступна хвороба може забрати життя за два-три дні.

55-річному Михайлові не пощастило вірус наздогнав його в холодних окопах.

Висока температура трималася у військового майже місяць. Спочатку чоловіка доставили у військовий шпиталь, але йому ставало дедалі гірше.

У важкому стані він потрапив до інфекційної лікарні Дніпра. Організм чоловіка вже був виснажений жаром, а легені уражені на 80%. А час спливав.

Михайло проходив інтенсивне лікування під постійним наглядом фахівців. Вся рідня чоловіка евакуювалась за кордон і не могла приїхати до хворого, тому з цим ворогом він лишився сам на сам.

Неможливо уявити, що пережили тоді його рідні, коли не могли навіть побачити Михайла. Все що їм залишалось – щоденно дзвонити лікарям, аби дізнатися бодай щось про його стан.

Міцною опорою для хворого тоді став медичний персонал. Лікарі оточили його турботою і піклуванням. Медсестри не залишали хворого ні на мить. Навіть годували з ложки.

Але неабияка сила волі, велике бажання жити та величезна підтримка лікарів допомогли  Михайлові перемогти у цій боротьбі.

Джерело: Дніпровська міськрада 

Фото: Дніпровська міськрада