Міфи і правда про посттравматичні стресові розлади

Тема посттравматичних стресових розладів (ПТСР) давно обросла міфами, і щоб уникнути стигматизації людей, які мають ці розлади, дуже важливо розвінчати неправдиву інформацію.

Міф: ПТСР мають лише учасники бойових дій.

Факт: Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть виникати у  будь-кого,  навіть у дітей, якщо вони пережили серйозну загрозу для життя або здоров’я.

Міф: Усі відчувають ПТСР однаково

Факт: Кожна людина переживає одні й ті ж стресові події по-своєму. У кожного свої ознаки ПТСР.  Саме тому лікування потребує втручання спеціаліста і є індивідуальним.

Міф. Кожен, хто пережив травму має ПТСР

Факт: Людина часто стикається з травматичними переживаннями. Однак, у більшості з тих, хто зазнав травми, ПТСР не розвивається. Людина може мати ознаки гострого стресу: безсоння, тривогу та депресію, але з часом ці симптоми минають.

Міф. Люди з ПТСР – слабкі люди

Факт: Посттравматичний стресовий розлад не є ознакою емоційної слабкості, сили чи витривалості. Він може розвинутися незалежно від рис характеру людини. ПТСР виникає через те, що події були занадто жахливими, або через те, що вони тривали занадто довго. Відритися, обговорити ці травми – це якраз є сміливістю.

Міф. Люди з ПТСР – неврівноважені, отже небезпечні

Факт: Це не так. Більшість людей, які потерпають від ПТСР, не хочуть завдати шкоди ані собі, ані комусь іншому. Психоз і агресія не є основними симптомами, пов’язаними з ПТСР. В основному розлади супроводжуються нав’язливими думками, кошмарами, безсонням, відчуттям провини, ізоляцією, розчаруванням тощо.

Міф. ПТСР – це хронічний стан, який не піддіється ефективному лікуванню

Факт: Це твердження помилкове. Є численні способи лікування, які зменшують симптоми, пов’язані з ПТСР. До них належать поведінкова, розмовна психотерапія й інші підходи та медикаментозне лікування. Кожній людині потрібно спробувати знайти те, що спрацює саме для неї.

Міф. Людина з ПТСР ніколи не одужає

Факт: ПТСР – це природна реакція на ненормальний стрес. Наш розум і психіка можуть зцілюватися так само, як і тіло. Зцілення потребує часу. Водночас зцілення не означає, що минуле зникає, а радше – що минуле більше не має сили домінувати над сьогоденням.

Люди часто неправильно розуміють складність посттравматичного стресового розладу, а ті, хто бореться з ним, можуть не розповідати про те, що відчувають, навіть своїм близьким. Вони бояться, що їх можуть вважати небезпечними, ненормальними.

Але не потрібно боятися, тому що, тільки спільними зусиллями вдається сформувати правильне ставлення до цієї теми, і що допоможе людям частіше звертатися по допомогу.

Публікація підготовлена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої Оленою Зеленською.

Тема посттравматичних стресових розладів (ПТСР) давно обросла міфами, і щоб уникнути стигматизації людей, які мають ці розлади, дуже важливо розвінчати неправдиву інформацію.

Міф: ПТСР мають лише учасники бойових дій.

Факт: Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть виникати у  будь-кого,  навіть у дітей, якщо вони пережили серйозну загрозу для життя або здоров’я.

Міф: Усі відчувають ПТСР однаково

Факт: Кожна людина переживає одні й ті ж стресові події по-своєму. У кожного свої ознаки ПТСР.  Саме тому лікування потребує втручання спеціаліста і є індивідуальним.

Міф. Кожен, хто пережив травму має ПТСР

Факт: Людина часто стикається з травматичними переживаннями. Однак, у більшості з тих, хто зазнав травми, ПТСР не розвивається. Людина може мати ознаки гострого стресу: безсоння, тривогу та депресію, але з часом ці симптоми минають.

Міф. Люди з ПТСР – слабкі люди

Факт: Посттравматичний стресовий розлад не є ознакою емоційної слабкості, сили чи витривалості. Він може розвинутися незалежно від рис характеру людини. ПТСР виникає через те, що події були занадто жахливими, або через те, що вони тривали занадто довго. Відритися, обговорити ці травми – це якраз є сміливістю.

Міф. Люди з ПТСР – неврівноважені, отже небезпечні

Факт: Це не так. Більшість людей, які потерпають від ПТСР, не хочуть завдати шкоди ані собі, ані комусь іншому. Психоз і агресія не є основними симптомами, пов’язаними з ПТСР. В основному розлади супроводжуються нав’язливими думками, кошмарами, безсонням, відчуттям провини, ізоляцією, розчаруванням тощо.

Міф. ПТСР – це хронічний стан, який не піддіється ефективному лікуванню

Факт: Це твердження помилкове. Є численні способи лікування, які зменшують симптоми, пов’язані з ПТСР. До них належать поведінкова, розмовна психотерапія й інші підходи та медикаментозне лікування. Кожній людині потрібно спробувати знайти те, що спрацює саме для неї.

Міф. Людина з ПТСР ніколи не одужає

Факт: ПТСР – це природна реакція на ненормальний стрес. Наш розум і психіка можуть зцілюватися так само, як і тіло. Зцілення потребує часу. Водночас зцілення не означає, що минуле зникає, а радше – що минуле більше не має сили домінувати над сьогоденням.

Люди часто неправильно розуміють складність посттравматичного стресового розладу, а ті, хто бореться з ним, можуть не розповідати про те, що відчувають, навіть своїм близьким. Вони бояться, що їх можуть вважати небезпечними, ненормальними.

Але не потрібно боятися, тому що, тільки спільними зусиллями вдається сформувати правильне ставлення до цієї теми, і що допоможе людям частіше звертатися по допомогу.

Публікація підготовлена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої Оленою Зеленською.