Найкращий фільм четвертої фази: рецензія на фільм Чорна пантера: Ваканда назавжди

Перший фільм Раяна Куглера Чорна пантера у 2018 році став сенсацією і одноосібно спростував (досі існуючу) думку про те, що фільми про чорношкірих не можуть стати глобальними феноменами, які б’ють усі рекорди касових зборів та отримують схвальні відгуки критиків.

Ще до передчасної смерті Чедвіка Боузмана у 2020 році перспектива повтору успіху першого фільму вже була майже неймовірним завданням, що змусило багатьох замислитися над тим, як студія Marvel взагалі може сподіватися перевершити себе сиквелом. Проте вони та режисер впорались зі своїм завданням на всі 100%.

Чорна пантера: Ваканда назавжди є більш масштабним, амбіційним і більш драматичним проєктом, ніж його попередник. Але він не схожий на продукт Marvel Studios, яка просто намагається зробити фінансово успішне продовження одного з найпопулярніших і найвідоміших своїх фільмів. Це скоріше скорботне прощання з реальним героєм і обіцянка ще більших звершень у майбутньому, об’єднані в одне ціле.

Дії сиквелу розгортаються за деякий час після подій фільму Месники: Завершення і через рік після раптової смерті короля Т’Чалли (Боузман).

Чорна пантера: Ваканда назавжди − це історія про те, як багата на вібраніум африканська країна та її народ знаходять сили продовжувати йти вперед після несподіваної втрати свого чемпіона. Це детально описано у перших сценах, які розумно та шанобливо приділяють набагато більше уваги тому, як його сестра Шурі (Летиція Райт) та їхня мати Рамонда (Анджела Бассетт) спустошені його відходом з життя.

Подібно до того, як Боузман був більше, ніж просто актором для багатьох своїх шанувальників і колег, Т’Чалла був більше, ніж супергероєм або типовим королем для тих, хто його знав, і Ваканда назавжди зосереджує цю ідею в такий спосіб, що його спадщина є центральною частиною фільму.

Любов до Чедвіка і невмируща шана до Т’Чалли відчуваються протягом усього фільму. Але картина намагається не бути настільки пов’язаною з цими потужними емоціями. Необхідний вибір, який відіграє важливу роль у здатності сиквелу − рухати історію про Чорну пантеру вперед.

Хоча Чорна пантера 2 ніколи не дає забути, що Ваканда та її народ перебувають у загальнонаціональному стані скорботи, вона використовує цю скорботу як відправну точку для дослідження низки складних наслідків смерті Т’Чалли та його дій у першому фільмі. Після інопланетного вторгнення, терористичних атак та всіх інших диких речей, що відбуваються у всесвіті, Ваканда опиняється в унікально складному становищі, коли через свій вібраніум її розглядають і як рішення, і як причину світових проблем.

Як завжди, Ваканда більш ніж готова дати відсіч будь-яким вторгненням на свою землю іноземців, які намагаються захопити її цінні природні ресурси. Але зараз, коли Ваканда відкрито існує як потужний політичний актор на світовій арені, Рамонда, як її чинний лідер, має бути особливо розважливою щодо того, як країна взаємодіє зі своїми одноплемінниками, не через страх за свій народ, а через бажання не допустити ескалації суперечок до рівня тотального конфлікту.

Геополітика − це рідко те, заради чого люди приходять на фільми про супергероїв, але вона є предметом деяких з найбільш електризуючих сцен Ваканди назавжди, якими Бассетт керує з жахливою величчю і змушує фільм вібрувати від напруження.

Так само, як лиходійство Кіллмонгера в першій Чорній пантері було пронизане несамовитим і справжнім почуттям справедливості, весь характер Немора − нового антагоніста кіносвесвіту Marvel, − визначається непохитною любов’ю до свого народу і готовністю зробити все, щоб захистити його.

Фільм встановлює захопливий зв’язок між Вакандою і Талоканом − підводним царством, натхненним Месоамерикою, яке Немор і його побратими, що дихають водою, називають домом, − який ще більше порушує баланс сил у світі, перетворюючи Немора на загрозу. Але кому насправді він загрожує − це питання, яке неодноразово ставить Ваканда назавжди і на яке має різні відповіді.

Чорна пантера: Ваканда назавжди вивільняє вибухову енергію в кожній зі своїх пишномовних сцен, що перехоплюють подих та зростають у масштабах і ставках, коли Ваканда і Талокан несподівано зіштовхуються в різних ситуаціях. Але навіть незважаючи на те, що екшн-сцени фільму є помітно покращеними, якщо порівняти з першою частиною, вони в підсумку відіграють другорядну роль.

В основному фокусі у нас емоції вакандійської королівської сім’ї. І те, як матеріал дає акторам можливість висловити те, що дуже схоже на їхню власну скорботу з приводу смерті Боузмана, дуже і дуже відчувається. 

Трагічні смерті, які позбавляють людей почуття власної гідності, є постійною темою коміксів та історій, заснованих на них. Але рідко можна побачити фільм, який справді зосереджується на скорботі так, як це робить Ваканда назавжди.

Це не просто дві з половиною години, коли люди сумують і висловлюють своє розчарування тим, як обірвалося життя когось, кого вони любили. Це, поряд з глибоким почуттям ясної надії на майбутнє, є основою фільму, і Чорна пантера 2 розуміє, що утримання місця для обох цих почуттів одночасно є ключем до того, щоб його історія була катарсичною.

Якою б нерівною не здавалася четверта фаза Marvel, Чорна пантера: Ваканда назавжди − найкращий її представник і один з найкращих фільмів кіновсесвіту взагалі. Замість того, щоб перевершити першу Чорну пантеру, Ваканда назавжди продовжує свою історію з витонченістю та турботою, які зворушливіші, ніж будь-який фільм за коміксами.

Чорна пантера: Ваканда назавжди стартує в українських кінотеатрах вже з 9 листопада.

Перший фільм Раяна Куглера Чорна пантера у 2018 році став сенсацією і одноосібно спростував (досі існуючу) думку про те, що фільми про чорношкірих не можуть стати глобальними феноменами, які б’ють усі рекорди касових зборів та отримують схвальні відгуки критиків.

Ще до передчасної смерті Чедвіка Боузмана у 2020 році перспектива повтору успіху першого фільму вже була майже неймовірним завданням, що змусило багатьох замислитися над тим, як студія Marvel взагалі може сподіватися перевершити себе сиквелом. Проте вони та режисер впорались зі своїм завданням на всі 100%.

Чорна пантера: Ваканда назавжди є більш масштабним, амбіційним і більш драматичним проєктом, ніж його попередник. Але він не схожий на продукт Marvel Studios, яка просто намагається зробити фінансово успішне продовження одного з найпопулярніших і найвідоміших своїх фільмів. Це скоріше скорботне прощання з реальним героєм і обіцянка ще більших звершень у майбутньому, об’єднані в одне ціле.

Дії сиквелу розгортаються за деякий час після подій фільму Месники: Завершення і через рік після раптової смерті короля Т’Чалли (Боузман).

Чорна пантера: Ваканда назавжди − це історія про те, як багата на вібраніум африканська країна та її народ знаходять сили продовжувати йти вперед після несподіваної втрати свого чемпіона. Це детально описано у перших сценах, які розумно та шанобливо приділяють набагато більше уваги тому, як його сестра Шурі (Летиція Райт) та їхня мати Рамонда (Анджела Бассетт) спустошені його відходом з життя.

Подібно до того, як Боузман був більше, ніж просто актором для багатьох своїх шанувальників і колег, Т’Чалла був більше, ніж супергероєм або типовим королем для тих, хто його знав, і Ваканда назавжди зосереджує цю ідею в такий спосіб, що його спадщина є центральною частиною фільму.

Любов до Чедвіка і невмируща шана до Т’Чалли відчуваються протягом усього фільму. Але картина намагається не бути настільки пов’язаною з цими потужними емоціями. Необхідний вибір, який відіграє важливу роль у здатності сиквелу − рухати історію про Чорну пантеру вперед.

Хоча Чорна пантера 2 ніколи не дає забути, що Ваканда та її народ перебувають у загальнонаціональному стані скорботи, вона використовує цю скорботу як відправну точку для дослідження низки складних наслідків смерті Т’Чалли та його дій у першому фільмі. Після інопланетного вторгнення, терористичних атак та всіх інших диких речей, що відбуваються у всесвіті, Ваканда опиняється в унікально складному становищі, коли через свій вібраніум її розглядають і як рішення, і як причину світових проблем.

Як завжди, Ваканда більш ніж готова дати відсіч будь-яким вторгненням на свою землю іноземців, які намагаються захопити її цінні природні ресурси. Але зараз, коли Ваканда відкрито існує як потужний політичний актор на світовій арені, Рамонда, як її чинний лідер, має бути особливо розважливою щодо того, як країна взаємодіє зі своїми одноплемінниками, не через страх за свій народ, а через бажання не допустити ескалації суперечок до рівня тотального конфлікту.

Геополітика − це рідко те, заради чого люди приходять на фільми про супергероїв, але вона є предметом деяких з найбільш електризуючих сцен Ваканди назавжди, якими Бассетт керує з жахливою величчю і змушує фільм вібрувати від напруження.

Так само, як лиходійство Кіллмонгера в першій Чорній пантері було пронизане несамовитим і справжнім почуттям справедливості, весь характер Немора − нового антагоніста кіносвесвіту Marvel, − визначається непохитною любов’ю до свого народу і готовністю зробити все, щоб захистити його.

Фільм встановлює захопливий зв’язок між Вакандою і Талоканом − підводним царством, натхненним Месоамерикою, яке Немор і його побратими, що дихають водою, називають домом, − який ще більше порушує баланс сил у світі, перетворюючи Немора на загрозу. Але кому насправді він загрожує − це питання, яке неодноразово ставить Ваканда назавжди і на яке має різні відповіді.

Чорна пантера: Ваканда назавжди вивільняє вибухову енергію в кожній зі своїх пишномовних сцен, що перехоплюють подих та зростають у масштабах і ставках, коли Ваканда і Талокан несподівано зіштовхуються в різних ситуаціях. Але навіть незважаючи на те, що екшн-сцени фільму є помітно покращеними, якщо порівняти з першою частиною, вони в підсумку відіграють другорядну роль.

В основному фокусі у нас емоції вакандійської королівської сім’ї. І те, як матеріал дає акторам можливість висловити те, що дуже схоже на їхню власну скорботу з приводу смерті Боузмана, дуже і дуже відчувається. 

Трагічні смерті, які позбавляють людей почуття власної гідності, є постійною темою коміксів та історій, заснованих на них. Але рідко можна побачити фільм, який справді зосереджується на скорботі так, як це робить Ваканда назавжди.

Це не просто дві з половиною години, коли люди сумують і висловлюють своє розчарування тим, як обірвалося життя когось, кого вони любили. Це, поряд з глибоким почуттям ясної надії на майбутнє, є основою фільму, і Чорна пантера 2 розуміє, що утримання місця для обох цих почуттів одночасно є ключем до того, щоб його історія була катарсичною.

Якою б нерівною не здавалася четверта фаза Marvel, Чорна пантера: Ваканда назавжди − найкращий її представник і один з найкращих фільмів кіновсесвіту взагалі. Замість того, щоб перевершити першу Чорну пантеру, Ваканда назавжди продовжує свою історію з витонченістю та турботою, які зворушливіші, ніж будь-який фільм за коміксами.

Чорна пантера: Ваканда назавжди стартує в українських кінотеатрах вже з 9 листопада.