Із захистом та паролями: як не злити шахраям свої дані в інтернеті

У війні всі засоби хороші – фраза в нинішніх реаліях стосується й інформаційного фронту, який поширився не лише на телебачення та радіо, а й на всесвітню мережу. Зловмисники зроблять усе, щоб вплинути на українців навіть у соцмережах.

У таких випадках потрібно зробити все, щоб важлива особиста інформація не потрапила до чужих рук.

Як не злити шахраям свої дані в інтернеті, Фактам ICTV розповів експерт із кібербезпеки Віталій Якушев.

Так, за словами Віталія, хакери поділяються на комерційно мотивованих та нефінансово мотивованих.

– Перші атакують ресурси заради заробітку грошей, другі – або для розваги, або з метою кібертероризму (державні хакери), або як інструмент для подальших атак на інших людей або ресурси, – запевняє експерт.

Відомо, що саме від цілей залежить тип даних, які цікавлять зловмисників.

Інформацію, яку хочуть вкрасти хакери, можна розділити на такі види:

• фінансові дані, які можна монетизувати, тобто перевести в гроші – дані платіжних карток, інтернет-банкінгу, криптоактивів тощо;
• чутливі дані, які можна використати як інструмент шантажу, тобто вимагати викуп за ці дані в обмін на їх оприлюднення – приватні фотографії, повідомлення, листування, контакти, комерційна таємниця;
• персональні акаунти соцмереж, які використовуються як інструмент для бот-атак та розповсюдження фейків, наративів противника;
• персональні пристрої, які можуть використовувати як інструмент для подальших атак – як DDOS, так і приховування джерел своїх кібератак.

Щоб не стати жертвою хакерів, кіберексперт дав кілька рекомендацій, які помітно ускладнять роботу зловмисників.

– Встановіть на всі пристрої, соцмережі, програми банкінгу складні паролі. Якщо є можливість, активізуйте двофакторну автентифікацію з одноразовими кодами для входу. Щоб самі програми не зламали на пристрої, потрібно також оновлювати забезпечення, – заявив Віталій.

Проте технічного захисту недостатньо для безпеки інформації. Експерт також радить пам’ятати перелік секретної інформації – паролі, коди, додатки для ідентифікації, CVV-коди банківських карток, і в жодному разі їх не передавати.

– Якщо є бажання перейти за підозрілим посиланням, де просять ввести особисті дані – переконайтесь у правдивості сайту. Наприклад, якщо це державний ресурс, то адреса має закінчуватися на gov.ua – не всередині адреси, не на початку, а саме наприкінці посилання, – запевняє експерт.

Також потрібно обмежувати поширення чутливої ​​інформації – дати днів народження своїх та близьких, місця або адреси свого перебування. Подібні дані можуть підказати зловмисникам або пароль від ваших облікових записів та пристроїв, або коли ваш будинок без господарів.

Крім злому соцмереж, хакери також можуть атакувати захист смартфона. Віталій Якушев розповів Фактам ICTV, як дізнатись, що ваш телефон прослуховують.

У війні всі засоби хороші – фраза в нинішніх реаліях стосується й інформаційного фронту, який поширився не лише на телебачення та радіо, а й на всесвітню мережу. Зловмисники зроблять усе, щоб вплинути на українців навіть у соцмережах.

У таких випадках потрібно зробити все, щоб важлива особиста інформація не потрапила до чужих рук.

Як не злити шахраям свої дані в інтернеті, Фактам ICTV розповів експерт із кібербезпеки Віталій Якушев.

Так, за словами Віталія, хакери поділяються на комерційно мотивованих та нефінансово мотивованих.

– Перші атакують ресурси заради заробітку грошей, другі – або для розваги, або з метою кібертероризму (державні хакери), або як інструмент для подальших атак на інших людей або ресурси, – запевняє експерт.

Відомо, що саме від цілей залежить тип даних, які цікавлять зловмисників.

Інформацію, яку хочуть вкрасти хакери, можна розділити на такі види:

• фінансові дані, які можна монетизувати, тобто перевести в гроші – дані платіжних карток, інтернет-банкінгу, криптоактивів тощо;
• чутливі дані, які можна використати як інструмент шантажу, тобто вимагати викуп за ці дані в обмін на їх оприлюднення – приватні фотографії, повідомлення, листування, контакти, комерційна таємниця;
• персональні акаунти соцмереж, які використовуються як інструмент для бот-атак та розповсюдження фейків, наративів противника;
• персональні пристрої, які можуть використовувати як інструмент для подальших атак – як DDOS, так і приховування джерел своїх кібератак.

Щоб не стати жертвою хакерів, кіберексперт дав кілька рекомендацій, які помітно ускладнять роботу зловмисників.

– Встановіть на всі пристрої, соцмережі, програми банкінгу складні паролі. Якщо є можливість, активізуйте двофакторну автентифікацію з одноразовими кодами для входу. Щоб самі програми не зламали на пристрої, потрібно також оновлювати забезпечення, – заявив Віталій.

Проте технічного захисту недостатньо для безпеки інформації. Експерт також радить пам’ятати перелік секретної інформації – паролі, коди, додатки для ідентифікації, CVV-коди банківських карток, і в жодному разі їх не передавати.

– Якщо є бажання перейти за підозрілим посиланням, де просять ввести особисті дані – переконайтесь у правдивості сайту. Наприклад, якщо це державний ресурс, то адреса має закінчуватися на gov.ua – не всередині адреси, не на початку, а саме наприкінці посилання, – запевняє експерт.

Також потрібно обмежувати поширення чутливої ​​інформації – дати днів народження своїх та близьких, місця або адреси свого перебування. Подібні дані можуть підказати зловмисникам або пароль від ваших облікових записів та пристроїв, або коли ваш будинок без господарів.

Крім злому соцмереж, хакери також можуть атакувати захист смартфона. Віталій Якушев розповів Фактам ICTV, як дізнатись, що ваш телефон прослуховують.