Путіна оточують силовархи: що потрібно знати про російську силову еліту

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну олігархи, які оточують російського диктатора Володимира Путіна, опинилися під особливою увагою та зіткнулися із санкціями з боку США та Європи.

Як вдалося з’ясувати виданню Insider, ще у 1990-х у РФ виникла нова бізнес-еліта, відома як силовархи. Це загальний термін, запроваджений 2006 року Денієлом Трейсманом, професором політології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Він поєднує у собі слова олігарх та силовики. Останнє перекладається як “люди сили” і включає провідних співробітників служб безпеки і правоохоронних органів.

За словами Трейсмана, олігархи не мають великого політичного впливу, тоді як силовархи мають більшу владу.

Х’юго Кростуейт, провідний аналітик розвідувальної компанії Dragonfly, сказав Insider, що силовики, по суті, є частиною найближчого оточення Путіна.

– Я думаю, що важливим моментом щодо силовиків є те, що вони є невід’ємною частиною режиму президента Путіна, а не окремою групою поза ним, – додав Кростуейт. – Силовики, зрештою, ближчі до президента, ніж олігархи.

Згідно з Трейсманом і Кростуейтом, деякі з найвідоміших силовархів – ветерани КДБ.

Одним із них є генеральний директор Газпрому Олексій Міллер – незважаючи на те, що він не має досвіду роботи у сфері безпеки, – оскільки контрольований державою постачальник енергії є частиною імперії силовархів.

Найвпливовіша людина в Росії після Володимира Путіна та його близька довірена особа, Ігор Сєчін, є генеральним директором Роснафти – нафтової компанії, яку Путін використовує як один із ключових геополітичних інструментів. У середині 1980-х Сєчін служив військовим перекладачем у Мозамбіку та Анголі.

За словами Трейсмана, колишній генерал та один із найідейніших силовархів Володимир Якунін закликав до тісніших зв’язків між слов’янськими народами та відродження православних цінностей. Він колишній президент РЗ, раніше працював у міністерстві транспорту.

Сина глави ФСБ Миколи Патрушева, капітана ФСБ Андрія Патрушева було призначено особистим радником Сечіна в Роснафті і зараз він є генеральним директором Газпром нафти.

До списку силовархів з ретельних досліджень Трейсмана входять також:

• Віктор Іванов – колишній голова правління Алмаз-Антея та Аерофлоту – зробив кар’єру в радянському КДБ та російській ФСБ.
• Сергій Чемезов – генеральний директор Ростеха – колишній шпигун.
• Віктор Зубков – голова правління Газпрому та колишній прем’єр-міністр – російський державний службовець.
• Сергій Іванов – спецпредставник президента з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту – колишній розвідник КДБ.
• Микола Токарєв – президент Транснафти – колишній агент КДБ.
• Михайло Фрадков – колишній глава Управління зовнішньої розвідки Росії та колишній прем’єр-міністр – працював інженером-перекладачем у посольстві Радянського Союзу в Індії.
• Рашид Нургалієв – колишній міністр внутрішніх справ та заступник секретаря Ради безпеки – генерал армії, працював у ФСБ.
• Володимир Колокольцев – міністр внутрішніх справ та колишній комісар поліції Москви – генерал-лейтенант (міліція).
• Віктор Черкесов – директор Федеральної антинаркотичної служби – генерал-лейтенант.
• Віктор Іванов – колишній директор Федеральної служби контролю за обігом наркотиків та колишній голова Алмаз-Антея – колишній офіцер КДБ.

Видання наголошує, що силовархи контролюють компанії через посади в менеджменті чи у наглядових радах. Трейсман сказав, що силовики бачать свою місію у вирішенні проблем, створених олігархами – відновити повагу до правоохоронних органів, посилити повноваження президента та очистити ЗМІ та політичні партії.

Силовархи вважають себе захисниками Російської держави.

– Коли ми дивимося на загальні посади, які вони обіймають, ми можемо з певною впевненістю сказати, що вони явно мають значний вплив у російській державі та в системі загалом, на вершині якої знаходиться ця людина, – сказав Кростуейт.

Система, яку побудував Путін, означає, що близькість до нього є життєво важливою для захисту власних інтересів як члена силовиків.

– По суті, це дуже вузька, невелика група, яка ухвалює рішення навколо президента, яка, зрештою, є джерелом влади, – пояснив він.