Героя України йому дали посмертно: але він повернувся живим з окупованої Херсонщини

Старший лейтенант Дмитро  Чавалах – один із тих бійців, які першими зустріли ворога на Херсонщині та тримали стратегічний Антонівський міст. 

Сором’язливий і небагатослівний Дмитро, якого тривалий час вважали загиблим і навіть посмертно нагородили Золотою зіркою, вижив після важкого поранення і з кількома побратимами дивом повернувся з окупованої Херсонщини.

Він щиро не розуміє, в чому його героїзм. Бо насправді робив те, що має робити кожен український солдат – боронити рідну країну від окупантів.

28-річний  Дмитро Чавалах, старший лейтенант Збройних Сил України на війні ще з 2014 року.

– Вчився в академії сухопутних війсь і попутно закінчив курси натівського зразку типу Л1 Ц. Розпочав службу на посаді старшого техніка понтонної роти у  Білгороді-Дністровському.

Згодом він був переведений до Ніжина, а звідти в АТО. Далі проходив службу  у 59-й окремій мотопіхотній бригаді. З якою і зустрів повномасштабне вторгнення російських окупантів у Херсонській області.

 – Під час висування по нам почала працювати їхня авіація, і ближче до зустрічі з противником нам повідомили, що ми потрапили в оточення, тому що противник висадив свій десант на Антонівський міст.

Запеклий бій за міст тривав два дні. З вояками не було зв’язку. Багатьох із бригади Чавалаха, як і його самого, вважали загиблим. 3-го березня Президент посмертно відзначив Золотою Зіркою десятки захисників Херсонщини. Вважали мертвим сина і батьки.

Із боями підрозділ Чавалаха проривався з оточення. У деякі моменти відстань від противника була близько 20 м.

– Четверо загинули і 17, я втому числі були поранені, розповів Дмитро.

Куля вражого снайпера поцілила хлопця уже на іншій стороні мосту, коли закріплювались на позиціях.

Із важким пораненням Дмитро непритомним потрапив у місцеву лікарню. Жоден із медиків чи пацієнтів не виказав тоді поранених вояків. Далі українських військових переховували херсонські партизани.

І це в умовах, коли велика кількість блокпостів по самому місту, цивільні машини з рашистами в цивільному одязі. Але їхніми ознаками були військові радіостанції та зброя, які вони намагалися приховати. Їхня основна задача була – затримувати людей, які брали участь у мітингах.

Як вибрались із тримісячного перебування в окупації – старший лейтенант не розповідає – таємниця. Бо й досі його рятівники живуть під тимчасовою владою російської армії. Але в тому, що перемога буде, Герой України Дмитро Чавалах не сумнівається – він чекає зустрічі з Президентом, від якого нарешті отримає Золоту Зірку.

А ще мріє про подорожі у мирний Херсон, де порибалить зі своїми рятівниками.