Від стигматизації до дискримінації: закон про донорство сперми в Японії викликав гарячі суперечки

Проект закону про донорство сперми, який стоїть на порядку денному парламенту Японії, викликав у суспільстві гарячі суперечки. Каменем спотикання стала закладена в проекті норма про заборону цієї процедури для одностатевих пар і одиноких жінок.

Повідомляється, що протягом десятиліть анонімне донорство сперми існувало в правовій сірій зоні Японії: не було ані закону, який би прямо забороняв це, ні рамок для його регулювання.

Законопроект, який, як очікується, буде розглянуто в цьому році, покликаний врегулювати процедуру, зокрема, захистити права дітей знати своїх біологічних батьків і обмежити кількість реципієнтів від одного донора.

Як з’ясувалося, законопроект дозволяє донорство сперми тільки для пар, які перебувають у законному шлюбі, в основному для тих, де на безпліддя страждає чоловік.

У той же час, оскільки Японія не визнає одностатеві шлюби, лесбійські пари і самотні жінки будуть виключені.

Козо Акіно, депутат від правлячої коаліції, який брав участь у розробці законодавства, стверджує, що права дітей найлегше захистити батькам, які перебувають у законному шлюбі і мають спільну опіку.

– Допоміжні репродуктивні технології не повинні застосовуватися за рахунок благополуччя дітей, — сказав він представникам ЗМІ.

У той же час деякі самотні жінки і одностатеві пари вже звертаються до неперевірених донорів сперми, щоб уникнути складнощів і обмежень існуючої системи.

Випадковий пошук у Twitter видає сотні облікових записів, що рекламують красу, коледжні дипломи та спортивні таланти потенційних донорів, які зазвичай пропонують реципієнтам або чашки зі спермою для самоосіменіння, або запліднення через статевий акт.

Багато хто не очікує оплати, крім транспортних витрат, що допомогло розпалити суперечки про їхні мотиви, включаючи заяви про те, що вони просто займаються сексом.

Одна людина, яка рекламує подібні послуги в Інтернеті, написала, що розглядає це як донорство крові.

– У мене здорове тіло, так чому б не використовувати його з користю, — вважає 34-річний ілюстратор-фрілансер.

До слова, дружина цього чоловіка, 32-річний лікар, розповіла, що підтримує пожертвування свого чоловіка, почасти тому, що як бісексуалка вона хоче допомогти іншим лесбійським парам зачати дитину.

Проект закону про донорство сперми, який стоїть на порядку денному парламенту Японії, викликав у суспільстві гарячі суперечки. Каменем спотикання стала закладена в проекті норма про заборону цієї процедури для одностатевих пар і одиноких жінок.

Повідомляється, що протягом десятиліть анонімне донорство сперми існувало в правовій сірій зоні Японії: не було ані закону, який би прямо забороняв це, ні рамок для його регулювання.

Законопроект, який, як очікується, буде розглянуто в цьому році, покликаний врегулювати процедуру, зокрема, захистити права дітей знати своїх біологічних батьків і обмежити кількість реципієнтів від одного донора.

Як з’ясувалося, законопроект дозволяє донорство сперми тільки для пар, які перебувають у законному шлюбі, в основному для тих, де на безпліддя страждає чоловік.

У той же час, оскільки Японія не визнає одностатеві шлюби, лесбійські пари і самотні жінки будуть виключені.

Козо Акіно, депутат від правлячої коаліції, який брав участь у розробці законодавства, стверджує, що права дітей найлегше захистити батькам, які перебувають у законному шлюбі і мають спільну опіку.

– Допоміжні репродуктивні технології не повинні застосовуватися за рахунок благополуччя дітей, — сказав він представникам ЗМІ.

У той же час деякі самотні жінки і одностатеві пари вже звертаються до неперевірених донорів сперми, щоб уникнути складнощів і обмежень існуючої системи.

Випадковий пошук у Twitter видає сотні облікових записів, що рекламують красу, коледжні дипломи та спортивні таланти потенційних донорів, які зазвичай пропонують реципієнтам або чашки зі спермою для самоосіменіння, або запліднення через статевий акт.

Багато хто не очікує оплати, крім транспортних витрат, що допомогло розпалити суперечки про їхні мотиви, включаючи заяви про те, що вони просто займаються сексом.

Одна людина, яка рекламує подібні послуги в Інтернеті, написала, що розглядає це як донорство крові.

– У мене здорове тіло, так чому б не використовувати його з користю, — вважає 34-річний ілюстратор-фрілансер.

До слова, дружина цього чоловіка, 32-річний лікар, розповіла, що підтримує пожертвування свого чоловіка, почасти тому, що як бісексуалка вона хоче допомогти іншим лесбійським парам зачати дитину.