Україна стане державою-учасницею Конвенції про екстрадицію: що це означає

18 жовтня 2022 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про екстрадицію.

За відповідний Закон Про приєднання України до Конвенції про екстрадицію проголосували 305 народних депутатів.

Що таке Конвенція про екстрадицію та що це означає для України – далі в матеріалі Фактів ICTV.

Конвенція про екстрадицію

Екстрадиція — форма міжнародної співпраці держав у боротьбі зі злочинністю. Вона передбачає видачу затриманої особи.

Екстрадиція полягає в арешті та передачі однією державою іншій особи, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, або вже засудженого злочинця. Видача злочинців відбувається за запитом однієї держави до іншої.

Такий процес відбувається на підставі договору між відповідними державами. Це може бути або двосторонній договір, або багатостороння конвенція (як у випадку з Україною).

Насправді, видача злочинців може здійснюватися лише за бажанням держави, але у випадку підписання договору (конвенції) є обов’язковою.

Що стосується видачі своїх громадян, то у більшості країн світу своїх громадян не видають. Цей принцип закріплений у конституціях багатьох держав, зокрема в Конституції України.

Процедура видачі починається з запиту однієї держави до іншої. Його передають або через міністерства закордонних справ, або безпосередньо через правоохоронні органи.

У разі затримання злочинця починається судова процедура. Судді мають підтвердити юридичну обґрунтованість запиту і дотримання всіх відповідних вимог.

Цікавий момент, якщо суд відхиляє запит, процедура припиняється. У зворотному випадку, рішення видачі ухвалюється адміністративними органами.

Варто зазначити, що видача злочинця здійснюється лише щодо певних злочинів. Зазвичай їх перелік вказують у договорі, як правило, це тяжкі покарання.

Державами-учасницями Конвенції є Аргентинська Республіка, Республіка Чилі, Республіка Колумбія, Домініканська Республіка, Республіка Еквадор, Республіка Сальвадор, Республіка Гватемала, Республіка Гондурас, Республіка Казахстан, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Нікарагуа, Республіка Панама та Сполучені Штати Америки.

Що це означає для України

Найперше, ратифікація документа дозволить Україні стати державою-учасницею Конвенції про екстрадицію.

Це створить правові підстави для співробітництва з компетентними органами держав-учасниць щодо видачі з метою притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку осіб, які, намагаючись ухилитися від відповідальності за вчинені злочини, переховуються на території однієї з них.

У договорі зазначається, що держави-учасники Конвенції повинні видавати осіб, які можуть перебувати на їхніх територіях та які є обвинуваченими або засудженими, а також розпочати провадження проти особи у разі відмови від видачі з підстав громадянства.

При цьому Україна не видаватиме іншій державі своїх громадян.

Крім того, Україна може відмовити у видачі злочинця, якщо є підстави вважати, що екстрадиція суперечить інтересам національної безпеки України.

Запити про видачу злочинців отримуватиме Офіс генерального прокурора України та Міністерство юстиції.

Конвенція набирає чинності для держави через 13 днів після здачі на зберігання відповідної ратифікаційної грамоти.