Цибульська: Коли шоу-бізнес почав масово загортатись у патріотизм, мене штормило

Співачка Оля Цибульська розповіла, як повномасштабна війна вплинула на її творчість, і висловилася про артистів, які відмовляються переходити на українську мову.

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV виконавиця також зізналася, чому так довго приховувала свого чоловіка від публіки, і сказала, що думає з приводу ідеї Мінкульту про позбавлення зірок-зрадників звання Народних артистів України.

– Який ваш стан зараз – втомилися чи навпаки, стали більш мотивовані працювати на перемогу?

– Ми всі втомились. Морально і фізично, але немає часу собі в цьому зізнатись. До перемоги – точно.

Декілька днів тому тримала за руку в госпіталі свого однолітка, що залишився без ніг, виконуючи завдання. Ми говорили про його доньку і мого сина, про Україну, про фронт – той, що на передовій, і той, який ми, цивільні, тримаємо в тилу. І стільки в цьому слові віри було, любові, сили, майбутнього! Тому тримаємось! А плакатимемо після перемоги. Від щастя. 

Переглянути цей допис в Instagram

– Як війна вплинула на творчість? Чи було взагалі бажання і натхнення писати пісні? 

– Не творилося довго. Складно дихати, коли не знаєш, чи живі твої батьки, що в окупації в Ірпені, складно писати, коли брат на пологах із дружиною в підвалі замість палати в лікарні. Немає сил, коли гине друг під Херсоном, коли читаєш листи від фанів з Херсона. Коли розумієш, як вони себе відчувають, живучи під гнітом москалів. 

Але безкінечні повідомлення: Олю, ти нам потрібна. Ти завжди нас підтримуєш! Ти в Україні? витягали з емоційної прірви.

Переглянути цей допис в Instagram

Повні очі тепла на благодійних концертах. Обійми. Розмови з переселенцями, з волонтерами, відчуття, що я корисна, потрібна і реально можу допомогти – дали нове дихання.

– Люди повернули мене до життя і в професію. Я відчуваю градус болю свого народу. Ми разом кожного дня з 24 лютого безперервно. І музика нас лікує. Зустрічі нас лікують. І людей, і мене навзаєм. Тоді і полились пісні – Минає день, яка зібрана з СМС на фронт і з фронту. І Сьогодні, яка написалась між переїздами з концерту на концерт. Бо дійсно все життя склалось в сумку із написом Дім.

Дуже щаслива, що до цієї пісні долучився артист і саундпродюсер Антон Чілібі. Ця дуетна пісня поселилась серед людей, бо кожного дня отримуємо відео, де люди співають з нами: Живеш! Сьогодні! І завтра будеш теж!

– Через повномасштабну війну артисти фактично залишилися без роботи. Оля Полякова, наприклад, зізналася, що думала продати мамину квартиру і купити кіоск, щоб заробляти. Ви думали, чим могли б займатися, якби не співати?

– Квартира моїх батьків повністю знищена орками, тому схема Олі з кіоском в нашому випадку неможлива. Дійсно, ми в нашій індустрії залишилися без доходів. І у всіх є сім’я, діти і бажання донатити.

Я навчилась пекти смачний хліб, та й, якщо чесно, приїхавши з маленького міста колись в столицю і розбивши чолом не одні двері – не боюсь ніякої роботи. Може, тому що за власною ініціативою працюю з сьомого класу.

– Зараз ми мусимо бути ефективними кожен на своєму місці. Як артист – лікуватиму душі. Бо у кожного сьогодні вона болить.

– Після 24 лютого артисти почали не просто масово записувати пісні українською, а й перекладати свої російськомовні треки. Як ставитесь до такого? Чи не вбачаєте в цьому спробу “перевзутися”?

– Скажу відверто, на початку, коли шоу-бізнес раптом почав  масово загортатись в патріотизм, мене штормило. Чіпляло за живе як слухачі підносили до неба тих, хто нарешті заспівав українською, відмовився від ротацій і гастролів в рф. А ті, хто  ніколи туди не рвався чи вічно вкладався в рідне –  залишилися за кадром.

– Потім  я себе опанувала. І попросила в небес, щоб ті зміни, які зробили колеги, були дійсно зумовлені щирою любов’ю, усвідомленням помилок, а не російським ринком, який просто відпав, як опція для заробітків.

Змалку вірю в український шоу-бізнес. І він дійсно нарешті стає таким. Я готова заради цього закрити очі на деяких хайполовів. 

– Чимало українських артистів продовжили їздити з концертами в РФ після 2014 року. Зараз вони  “розкаялися” і припинили розважати росіян. Як думаєте, чому це “розкаяння” прийшло тільки після 24 лютого?

– Бо 24 лютого біда прийшла до кожного в хату. Конкретно до кожного. Повномасштабна війна торкнулась всіх. Є люди, які тільки так усвідомлюють різницю між чорним і білим. Голубам миру підсмажило власну ду*у.

– Що думаєте про ідею Мінкульту забирати звання у зірок, які мовчать про війну чи підтримують РФ?

– Думаю, що ті звання давно їм не належать. Питання тільки в підписаних документах. Народні артисти – з народом.

– А про тих, хто відмовляється переходити на українську мову?

– Моє завдання, як артистки – не думати, а говорити і співати рідною так, щоб біля мене людям прагнулось робити з такою ж любов’ю і точно так само. Бо всім, у кого є душа, хочеться долучитися до прекрасного. А прекрасніше України і українського я не знаю.

– Нещодавно ви вперше показали чоловіка. Чому так довго його приховували? 

– Є люди, для яких публічність – частина роботи, як у мене. Сергію публічність ніколи не була потрібна. Зараз аналогічно. Я не приховувала сім’ю ніколи. Просто не робила з цього шоу. Бо має залишатися в житті щось сакральне.

Життя саме розставило всі крапки над і: ми всі ховаємось в одних укриттях від ракет. Ховатись від журналістів стало безглуздо. 

– Як Сергій реагував на те, що вам приписували романи з відомими чоловіками та навіть шлюб із олігархом?

– Якщо між вами є довіра, плітки розбиваються об неї вщент. Сподіваюсь, він трохи ревнував (сміється). А загалом – нашим стосункам понад 20 років. Плітки ж живуть не більше тижня. Особливо брехливі.

– Чи змінилося щось у ваших стосунках після того, як розкрили особистість чоловіка? 

– Знімай бігом! Ти ж тепер публічна людина – цей аргумент допомагає мені позбутись його старих шкарпеток.

– Як думаєте, що чекає українців попереду?

– Найближче – перемога! Бо світло сильніше темряви. Бо ЗСУ – неймовірна сила і гордість. Бо Україна – серце світу! Багато роботи. Відбудувати, вилікувати, відігріти. Всі міста, села, кожну людину. Багато щастя. Багато дітей! Бо нас, чудових, неймовірних українців має ставати більше. Багато класної української музики – обіцяю.

– Про що мріє Оля Цибульська сьогодні?

– Щоб путька здох. Слава Україні!

Нагадаємо, в середині серпня Оля Цибульська повернулася до Києва. Довгий час артистка перебувала на Західній Україні.

Артистка бере активну участь у благодійних концертах і збирає кошти для допомоги ЗСУ, тим самим допомагаючи нашій країні наблизити перемогу в повномасштабній війні з РФ.