Росія без Путіна: чи може держава-терорист стати демократичною країною

Смерть президента РФ або зміна його на посаді навряд чи призведе до появи демократично орієнтованого уряду в Росії.

Про це йдеться у статті директора Центру демократії, розвитку та верховенства права імені Мосбахера, політолога Стенфордського університету Кетрін Стоунер для Washington Post.

Вона проаналізувала, наскільки провальне ведення війни Росії проти України може розхитати правління президента РФ Володимира Путіна і поставити крапку в автократичному російському режимі.

Стоунер зазначає, що після семи місяців війни Росії в Україні, згідно з даними соціологів, інтерес росіян до війни став слабшати, але все змінилося після того, як 21 вересня президент РФ Володимир Путін оголосив, що в рамках так званої часткової мобілізації буде призвано 300 тисяч резервістів для продовження війни.

Як вона пише у Washington Post, реакція громадськості на таке рішення була миттєвою.

– Антивоєнні демонстранти вийшли на вулиці по всій Росії, а в соціальних мережах з’явилися сцени, як чоловіки у віці наповнюють аеропорти, вокзали і прикордонні переходи, щоб уникнути відправки в армію, – пише Стоунер.

.

При цьому сам Путін також зіткнувся з критичними висловлюваннями на контрольованому державою російському телебаченні про те, що битва в Україні йде “не дуже добре”, оскільки від нього вимагали, щоб він щось зробив, щоб переломити ситуацію.

Війна проти України зруйнувала міф про компетентність, на якому ґрунтувалася підтримка Путіна протягом двох десятиліть, пишеться в статті на WP.

Україна перевіряє віру росіян у Путіна

Легітимність Путіна спиралася на міф про його всебічну компетентність. Російська пропаганда представляє його як захисника російської нації від агресивного, злісного Заходу. І опитування громадської думки, схоже, підтверджують це уявлення. Жоден інший політичний діяч у Росії (на волі чи у в’язниці) не наближався до 83-відсоткового рейтингу схвалення Путіна станом на минулий місяць.

– Персоналістські автократії, в центрі яких стоїть один лідер, мають певні сильні сторони, але також і слабкі. Досі Путін успішно справлявся з будь-якими викликами своєму лідерству. Але російські політичні інститути були вихолощені до такої міри, що вони не дуже-то й стримують ухвалення ним рішень, – пише експерт.

Це також підкреслює одне з уразливих місць Путіна: відсутність інституціоналізації означає, що персоналістські автократії не пристосовані для успішного проведення політики.

– Почасти ця динаміка допомагає пояснити низькі військові результати Росії в Україні. Корупція і дисфункція, від яких страждає вся російська бюрократія, позначилися і на збройних силах, – пише Стоунер.

Аналітик зазначає, що путінська Росія, після дороговартісної і масштабної модернізації збройних сил протягом останнього десятиліття, на папері володіє вражаючим технічним потенціалом і озброєнням. Однак ефективному використанню цього потенціалу заважають корупція і погана організація, формування та реалізація політики.

– Невдалі дії російських військових в Україні й особливо їхні втрати під час нещодавнього контрнаступу України ставлять під загрозу міф про компетентність, що допоміг Путіну втриматися при владі, – пише вона на Washington Post.

Три виходи з путінізму

Кетрін Стоунер розповіла, як зазвичай помирають автократичні режими.

Існує три основні шляхи:

1) демократичний перехід – автократ скидається, а демократично обрані лідери приходять до влади завдяки народним вимогам;

2) збереження режиму – автократ скидається оточуючими його елітами (або помирає на посаді), і хтось із них приходить йому на зміну;

3) виникнення нової форми автократії – автократ і його наближені замінюються новою групою автократичних еліт.

Рідко можна побачити, щоб сучасні автократії йшли першим шляхом і створювали ліберальну демократію шляхом соціальної революції, зазначається у статті Washington Post.

Один автократичний уряд може призвести до іншого в Росії

Стоунер пише, що незважаючи на раптове зростання кількості протестів проти війни, народне повстання навряд чи покладе край автократії в Росії найближчим часом.

– Автократія, що зберігається, – по суті, путінізм без Путіна біля керма – може стати репресивнішою всередині країни і агресивнішою в нагнітанні війни в Україні, – пише Стоунер у статті на Washington Post.

Експерт пише, що якщо Путін помре на своїй посаді, то є явна можливість, що група еліти, яка вважається найближчою до нього, правитиме як хунта. Це означає, що Микола Патрушев, голова Ради безпеки РФ, Сергій Наришкін, голова російської зовнішньої розвідки, і Олександр Бортніков, голова Федеральної служби безпеки РФ, продовжать основні напрямки політики Путіна.

– Проблема, однак, полягає в тому, що ніхто з цієї трійці, схоже, не здатний нести особистий авторитет Путіна. Тому, хоча вони і є реальною силою, що стоїть за троном, вони можуть покладатися на більш доброзичливого до натовпу лідера, такого як мер Москви Сергій Собянін. Однак автократичний режим, по суті, збережеться, і в політиці часів Путіна мало що зміниться – включно з війною в Україні, – йдеться у статті.

Стоунер, ґрунтуючись на порівняльних дослідженнях кінця автократій, пише, що іншою найімовірнішою можливістю для Росії після Путіна є просто інша, можливо, м’якша форма автократії, очолювана іншою групою еліти.

– Це буде група, не заплямована невдачами Путіна в Україні. Вона може складатися з незадоволених олігархів, можливо, більш зацікавлених у припиненні військових дій шляхом врегулювання, щоб отримати доступ до власності та активів, які вони придбали за останні два десятиліття і які тепер перебувають під санкціями, – пише вона для Washington Post.

При цьому в такому разі немає особливих підстав вважати, що така група еліт буде схильна відмовитися від привілеїв, якими вони користувалися за путінської автократії, на користь більш справедливої ліберальної демократії.

– Найкращим варіантом за такого сценарію буде менш деспотична форма автократії і, можливо, більш швидке врегулювання українського конфлікту, – пояснюють експерти.

Таким чином, дослідження показує, що шанси 3 до 1 на користь того, що на зміну російській персоналістській автократії прийде інша автократія – тільки без Путіна. Це найімовірніший сценарій, незважаючи на нещодавній сплеск соціальних протестів проти мобілізації резервних сил для участі у війні проти України, резюмує експерт.