Замкнуте коло, яке потрібно розірвати: чому потрібно скасувати право вето в ООН і ЄС

Ще у 2014 році з анексією українського Криму і нападом Росії на Україну на сході, після “стурбованості” і “занепокоєності” наших партнерів, я зрозуміла, що це кінець парадигмі “нового справедливого світу”, заснованої на повазі до законів, правил, визнання свободи і життя людини, як найвищої цінності вільного світу.

У центрі цієї кризи – безпорадність, неспроможність Організації Об’єднаних Націй зберегти мир.

Як людина з хорошою історичною освітою, я точно знаю причину цього – це зловживання правами, насамперед правом вето.

Вето, яке було компромісом під час створення таких організацій як ООН, способом унеможливити змову всіх проти одного, стало інструментом агресії одного проти всіх. Абсолютного зла з нафтою і газом, повною відсутністю будь-якої моралі, з одурманеним населенням – зла, яке прагне поставити на коліна всіх довкола і навіть за океанами.

Світ вже отримав прямі погрози використання РФ ядерної зброї. Мені здається, це має остаточно відкрити очі людям, які вірили що вбивства українців то одне, а от вже громадян ЄС чи мешканців інших країн-членів НАТО – зовсім інше.

Сьогоднішні голоси за реформу ООН, які ми чуємо від світових лідерів, – це продовження наших закликів забрати право вето в агресора. А намагання ЄС позбавитись консенсусу, як обов’язкової умови для прийняття усіх рішень на користь голосування більшості країн – прямий результат усвідомлення найгірших наслідків використання вето.

Я відстоювала необхідність цієї відмови у розмовах тет-а-тет з президентами та прем’єрами, у публічних виступах під час багатьох десятків зустрічей перед наданням кандидатства Україні на членство в ЄС.

Ми точно маємо зробити новий крок для творення нового світу. І цей крок – відмова від права вето в ООН і ЄС.

За це, для прикладу, мають проголосувати РФ в ООН чи Угорщина в ЄС. Замкнуте коло. Але це прямо означає інше – країни, які не погоджуються зі злом, мають тоді залишити старі, не здатні зупинити війну, організації, такі як ООН і створити нові.

Це час для дієвих та рішучих змін, час перегорнути сторінку історії, час переглянути та оновити всі принципи та раніше дані присяги. Так само треба визнати чесність і справедливість колективного примушення до миру агресора.

Миротворцями в Україні можуть стати війська НАТО, адже НАТО – об’єднання країн, які не ставлять під сумнів найвищу цінність прав і життя людини.

На жаль, зараз таке право на мирне життя мають тільки люди з громадянством країн членів НАТО. Хіба це справедливо?

Після прямих погроз світові, що пролунали від ядерного диктатора, відповідальні лідери мають негайно розпочати консультації про позбавлення РФ права вето і початку примушення до миру того, хто несе зло і смерть усьому цивілізованому світу.