Досі мороз по шкірі: що розповідають мешканці звільнених сіл на кордоні з Росією

В деокупованих населених пунктах на півночі Харківщини велика кількість спалених будинків, знищені приватні автівки, а також заміновані дороги та розв’язку.

Місцеві жителі перебувають у стані шоку. Єдиний звязок з зовнішнім світом вони підтримують через українських військових. Волонтери намагаються усіма силами допомагати людям.

За словами бійця 130 батальйону ТрО Києва Мирослава Отковича, дорога життя – це тонка напівзруйнована траса по якій одна за одною їдуть машини ЗСУ.

Визволені населені пункти розташовані лише за декілька кілометрів від кордону з країною-агресоркою. Тому росіяни постійно обстрілюють мирні села зі своєї території.

– Сюди постійно прилітає. Боягузи втекли в РФ і вже звідти гатять по мирних селах. Я пів року сиділа у погребі, хата ходором ходить, вогонь летить, – розповіла жителька деокупованого села Ольга.

Жінка з ненавистю згадує окупантів, які приходили до неї додому.

– Приходив кацап. Каже: будете по другому жити. Кажу як? Ми й так добре живемо, – додала Ольга.

Нині на визволених територіях Харківської, Донецького, Запорізької областей волонтери спільно з військовими намагаються зайти до кожної хати, де залишилися жити люди.

Вони намагаються надати людям “коробки життя”, у яких є засоби гігієни, консерви, сірники, свічки тощо.