Багато залишиться за кадром: чого чекати від зустрічі у форматі Рамштайн-5
8 вересня у Німеччині відбудеться вже п’ята зустріч Контактної групи з оборони України (UDCG).
На відміну від попередньої, вона не буде віртуальною. Учасників запрошують на американську авіабазу Рамштайн, де відбулися перші переговори щодо військової підтримки України.
Від початку утворення Контактної групи було вже чотири таких засідання, на яких наші партнери оголосили про виділення оборонної допомоги Україні.
Чого чекати від п’ятої зустрічі у форматі Рамштайн – читайте у матеріалі.
Підсумки чотирьох попередніх зустрічей
Перша зустріч на авіабазі Рамштайн у Німеччині відбулася 26 квітня. Вона об’єднала міністрів з понад 40 країн світу. Саме тоді було створено Контактну групу з оборони України (UDCG), яка мала діяти на регулярній основі.
Друга зустріч пройшла 23 травня. За її підсумками міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що загалом Україні нададуть військову допомогу 20 країн.
Так, Данія погодилася надати пускову установку Harpoon та ракети, щоб допомогти захистити українське узбережжя, а Чеська Республіка – виділити бойові гелікоптери, танки та ракетні системи.
Після зустрічі відразу 20 країн оголосили про нові пакети допомоги у сфері безпеки, разом із наданням критично необхідних артилерійських боєприпасів, систем берегової оборони, танків та іншої бронетехніки.
На третій зустрічі у форматі Рамштайн, яка відбулася 15 червня, низка країн затвердила нові пакети підтримки оборони України.
Тоді міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що Україна отримає більше озброєння. Зокрема, йшлося про 155-мм гармати, HIMARS, Harpoons від США.
Також Резніков анонсував отримання вертольотів від Словаччини, артилерії від Канади, Польщі та Нідерландів, РСЗВ від Німеччини.
Загалом тоді учасники зустрічі затвердили новий пакет підтримки оборони України на $1 млрд.
20 липня відбулася четверта зустріч Контактної групи з оборони України за участю керівників оборонних відомств із близько 50 країн світу.
За підсумками переговорів голова Пентагону Ллойд Остін назвав їх продуктивними та запевнив у підтримці України на “тривалій дистанції”. Він наголосив, що західна допомога змінює ситуацію на фронті.
Одне із ключових оголошень, які 20 липня зробив очільник Пентагону, стосувалося надання Україні ще чотирьох реактивних артилерійських систем HIMARS, снарядів до них, а також додаткових артилерійських боєприпасів.
За підсумками цієї зустрічі стало зрозуміло, що загальна кількість цих високоточних установок, наданих США, зросте до 16 одиниць.
Підтвердив Остін і надання двох систем протиповітряної оборони NASAMS, щоб допомогти Україні захистити свої війська та населення від російських ракетних атак.
Він уточнив, що країни-партнери продовжать навчати українських військових, як користуватися новими видами зброї.
Але під час четвертої зустрічі США, попри очікування та прогнози, заявили, що поки що не передаватимуть Україні ракети до HIMARS дальністю 300 км (ATACMS).
Тоді Остін дав зрозуміти, що Вашингтон найближчим часом планує надавати Україні лише снаряди з дальністю ураження до 80 км.
Утім, зауважимо, що 24 серпня, у День Незалежності, президент США Джо Байден оголосив про допомогу Україні майже на $3 млрд.
Це дозволить нам придбати системи протиповітряної оборони, артилерійські системи та боєприпаси, безпілотники та радари.
Взагалі, за даними дослідження Кільського інституту світової економіки, США надають найбільшу за обсягами оборонну допомогу Україні.
Після Штатів йдуть Польща, Велика Британія, Канада, Німеччина та Чехія.
Очікування від п’ятої зустрічі
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк днями розповів, що цього разу Україна звернеться до країн-союзниць з проханням надати системи протиповітряної і протиракетної оборони.
Оскільки Росія продовжує обстрілювати українські міста своїми старими ракетами, для нас дуже важливі системи протиракетної оборони для захисту передусім таких міст, як Харків, Миколаїв, Дніпро і Запоріжжя.
Друге, що потрібно Україні – безпілотники різних конфігурацій. Саме вони допоможуть нашим захисникам проводити дистанційну війну. Подоляк наголосив, що безпілотники надзвичайно важливі.
Окремо він звернув увагу на те, що ключовим, паритетним і суттєвим напрямком, найголовнішою зброєю, яка потрібна Україні, є системи MLRS з великою дальністю ударів.
Михайло Подоляк пояснив, що Україні потрібні не тільки HIMARS, а й інші системи, здатні бити на відстань понад 80 км.
Однак співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник раніше заявляв, що не варто особливо зациклюватися на отриманні Україною далекобійних ракет ATACMS (300 км).
Адже, за його словами, думка, що ATACMS – це срібна куля, яка дозволить українцям моментально змінити хід війни, – перебільшене очікування.
– Я бачив низку повідомлень відомих авторів, що 8 вересня відбудеться вирішальне засідання Рамштайна. На мій погляд, це дуже важливе зібрання. Там можуть бути прийняті важливі рішення, але дещо наївно сподіватися, що один захід або рішення зможуть повністю переломити хід війни, – пояснив він.
Зі свого боку керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко сподівається, що від нової зустрічі можна чекати на низку приємних для нас сюрпризів.
На його думку, партнери України продовжать надавати необхідне для нас озброєння для боротьби з російськими окупантами.
Олександр Мусієнко нагадав, що для України вже оголошували допомогу у вигляді надання протикорабельних ракет, розширення артилерійської підтримки, надання реактивної артилерії.
Тому він вважає, що і за підсумками цієї зустрічі варто очікувати хороших новин.
А от радник міністра оборони України Олексій Копитько припускає, що за підсумками Рамштайн-5 багато що залишиться за кадром.
Він пояснив, що загалом взаємодія з міжнародними партнерами нагадує гру в тривимірні шахи, тому що є багато перетинів, а ієрархія взаємодій умовна.
Так, перший рівень – це США та формат Рамштайн (50+ країн). Цей проєкт виник завдяки лідерству Вашингтона і не обтяжений особливою формалізацією. Є спільні цілі, заради яких зібралися учасники.
Другий рівень, за словами Копитька, це Велика Британія та союзники. Організованою формою цього руху є донорські конференції. Це дуже важливий напрямок, оскільки британське лідерство не таке масштабне, як американське, але вельми динамічне.
Третій рівень – це НАТО. Альянс є майданчиком для політичної координації. Четвертий рівень – ЄС. Він відіграє велику роль у забезпеченні стійкості України, виділяючи ресурси.
Окремо Олексій Копитько згадав про Польщу і країни Балтії. Він наголосив, що завданням із зірочкою є саме координація зусиль усіх цих країн у межах усіх цих зібрань і об’єднань.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Загалом, на думку радника міністра оборони, абсолютизувати саму зустріч у форматі Рамштайн не варто. Адже важливим є весь комплекс роботи, а також збіг умов, на які ми не впливаємо.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-09-07 21:06:50