Про наступ на Херсонщині, ефект доміно та звільнення Півдня: інтерв’ю з Грабським

Військовий експерт Сергій Грабський розповів в інтерв’ю виданню Факти ICTV про ймовірні наслідки нашого наступу на Півдні та оцінив стратегічну важливість Херсона у цій війні.

– На Півдні біля Херсона точаться активні бойові дії. На жаль, ми не можемо повідомляти подробиці. Але, все ж таки, наскільки важливий Херсон для росіян?

– Саме те, що ми маємо на сьогодні таку серйозну ескалацію і активність бойових дій, є свідченням щодо Херсона. Я його називаю Північна Таврія – настільки він стратегічно важливий для перебігу бойових дій та нашої війни взагалі. Я б сказав, зараз він має навіть більшу стратегічну вагу, аніж Донбас.

Адже на Донбасі противник застряг у боях. Він вгризається у нашу оборону без особливого успіху уже протягом півроку. Вони не виконали жодної задачі. 

Тут же ситуація має вигляд значно динамічніший. Якщо поглянути на карту, побачимо, що противник вже намагався прорватися. І тут ми бачимо, що саме вони хотіли зробити.

Це прорив на Миколаїв, далі на Вознесенськ і вихід на Одесу. Вони хотіли повністю перекрити доступ України до Чорного моря. А в перспективі – вийти на Молдову. Їм це не вдалося, але вони закріпилися на достатньо великому плацдармі, який створює постійну загрозу для України на правому березі.

Тому їм треба утримати цей плацдарм щонайменше з двох позицій. З політичної – оскільки це єдиний обласний центр, який їм вдалося захопити. І з територіальної, адже це місто дозволяє їм зосереджувати сили, маневрувати. І забезпечувати створення угрупування, що може завдати удару потенційно як на захід України, так і на північ, у бік Кривбаса, і з перспективою вздовж Дніпра вийти до Запоріжжя, або до іншого комунікаційного вузлового центру, де є переправи.

Саме цим визначається виняткова важливість Херсонського плацдарму як для противника, так і для нас. Якщо ми будемо вирішувати завдання щодо визволення цього плацдарму, то для нас є важливим, по-перше, у разі прориву в бік Херсона, визначне місто біля Нової Каховки, яке називається Берислав. 

Чому бої біля Снігурівки точаться надзвичайно відчайдушно? Тому що це також перетин залізничних і автомобільних доріг. Це важливий вузол спротиву противника. Тож якщо нам вдасться прорватися і вийти на берег Дніпра хоча б на цій ділянці, треба буде зрозуміти, що ті підрозділи противника, які оперують на північ від Берислава, опиняться в оточенні. В гарантованому оточенні, вийти з якого вони не зможуть.

Адже там просто немає переправ. Вони будуть приречені на знищення і полон. Вихід на Херсонщину, блокування Херсона і примушення противника відійти на лівий берег означатиме просто катастрофічну ситуацію для росіян.

Таким чином ви зможете побачити, наскільки близько ми виведемо наші вогневі засоби, які будуть забезпечувати вже більш широкий доступ і коридор для нанесення ударів по виходу з Криму. 

І тут починається наступна задача. Чому вона так само дуже важлива? Тому що, якщо ми перекриємо кримські перешийки – а ми вже робили не те що спроби, а тестували наші можливості – то фактично під загрозою опиняться війська Росії, які діють на Північно-Таврійському напрямку, разом із Мелітополем. 

Там вже активно працюють партизани, і ми зможемо прорватись сюди на наступному етапі. Тому що забезпечення цієї групи військ буде дуже послаблене.

Ми можемо прорватися і вийти в перспективі на узбережжя Азовського моря. І тоді Крим дійсно перетвориться на острів. Але не в такому сенсі, яким він був 2014 року – бо тепер він буде під постійним вогневим контролем. 

Чому я наполягаю на тому, що це надзвичайно важливо? Перенесення наших бойових позицій дозволить завдавати ударів у місця, де базуються російські засоби і крилаті ракети, які обстрілюють материкову Україну. Тож, знищивши ці цілі, або за допомогою завдання ударів по цих цілях, ми врятуємо життя наших мешканців.

– Тобто, навіть вихід на берег буде настільки значущим для росіян, що вони почнуть задумуватися, чи не краще їм взагалі вийти з України?

– Частково так. І треба зрозуміти, що зараз вони мають бодай дуже ефемерну надію, що зможуть кудись прорватися. І вони мають для того всі підстави. Адже при зміні обстановки вони можуть там дозосередити якісь війська, створити ударне угрупування. Намагатися прорватися. Проте якщо вони залишать правий берег України, для них це означатиме стратегічну катастрофу.

– Абсолютну?

– Абсолютну. Тому що вони й сьогодні вже не мають можливості здійснювати якісь серйозні десантні наступальні операції. Навіть на Донбасі, про який ми згадували мимохідь, вони ведуть зараз дуже обмежені бойові дії. Для того, щоби створити ударне угрупування такої сили, щоб воно могло завдати ударів вглибину нашої території, їм знадобляться місяці.

– Вони ті війська, які брали участь в агресії проти України, збирали десять місяців. І це в умовах, які можна назвати тепличними – адже їм ніхто не заважав. Зараз же, коли вони втратили колосальну кількість техніки, особового складу, створити подібне угрупування буде дуже і дуже складно. І повторити таку операцію їм просто не вдасться. У них немає ані сил, ані засобів для того, щоб вийти на правий берег. Тому для них він є виключно важливим.

– Я хочу ще раз зрозуміти щодо логістики, як це може бути. Якщо ми перекриваємо Крим, логістику, то тут нема такого… А що заважає росіянам, наприклад, постачати з іншого напрямку щось?

– Плече підвозу. Адже для забезпечення дій військ використовуються різні види транспорту. Автомобільний, залізничний. Тут ми бачимо, що можливості, як-то кажуть, станового хребта російської логістики – залізниці – будуть дуже обмежені.

Їм доведеться зосереджувати додаткові ресурси, щоб перевозити все автомобільним транспортом. На велику відстань і під постійним впливом. Це те, про що ми говорили ще до початку війни. Що, так, сухопутний коридор можна пробити, але його буде дуже важко втримати.

І, відповідно до цього, послаблюється дія військ. Буквально рахуємо від Ростова, від баз постачання Росії на тимчасово окупованих територіях. Беремо 60 км, які складають плече підвозу. Або ж їм треба буде подвійне плече, на 120 км, а це треба зробити додаткові логістичні бази. У них немає на таке ресурсів. Або вони дуже обмежені. Підтягнути додаткові транспортні засоби. Відволікати велику кількість військ на охорону комунікацій тощо.

– Тобто, можна сказати, що ми почали певну шахову партію, зробили перший крок. Це наступ на Півдні. І далі вже будуть розігруватись певні партії, для того аби вся ця територія була звільнена?

– Так. Просування на Херсонщині, на правобережному плацдармі, і успішні дії України на цьому напрямку можуть відіграти принцип доміно. Тобто, заваливши першу кісточку, ми просто вирішуємо питання з визволення Півдня. І для Росії це буде катастрофою, тому що з точки зору президента РФ Володимира Путіна Крим – це фортеця. Це корабель, який “повернувся в рідну гавань”. А наші активні дії в такому сенсі просто відірвуть цей корабель від “рідної гавані”. Адже сподіватися, що Керченський міст забезпечить якісь серйозні постачання – це буде надзвичайно складно в існуючих умовах.

Фото: Сергій Грабський