Три причини відвідати кардіолога: при яких проблемах з серцем треба йти до лікаря

Є три основні симптоми, які можуть свідчити про серйозні захворювання серця.

Перше, що повинно насторожити – це інтенсивний пекучий та стискаючий біль в серці. Другий, не менш важливий фактор – задишка, пов’язана з фізичним навантаженням. Це відчуття нестачі повітря при частому диханні під час звичних фізичних навантажень, які до цього людина переносила нормально. Це  може свідчити про те, що виникла якась проблема, пов’язана із хворобою серця.

– Ще одна причина піти до лікаря – відчуття порушення ритму серця: паузи в його роботі або нерівномірності серцебиття, якщо серцебиття з великою частотою серцевих скорочень, чи навпаки, із дуже малою. Тобто, менше як 50 і більше сотні ударів за хвилину, – роз’яснює керівник кардіоцентру Волинської обласної клінічної лікарні Сергій Саламатін.

За словами лікаря, це може свідчити про захворювання з порушенням ритму серця – аритмію. Якщо при зміні положення тіла чи при різкому русі серцебиття стрімко зростає і серце б’ється з великою частотою, це може бути синусова тахікардія.

Це доброякісне прискорення серцевої діяльності внаслідок певного чинника, коли спрацьовує рефлекс і дає сигнал вегетативній нервовій системі. Тоді вона короткочасно підганяє людині роботу серця, потім воно так само різко зупиняється і працює в звичному режимі.

Досконало це можна визначити, зробивши електрокардіограму. Вона й покаже усі порушення ритму серця.

Та якщо частота серцевих скорочень понад 120 за хвилину – це вже для людини тривожний дзвіночок, що може свідчити про приступоподібну аритмію. Визначити цей діагноз важко, діагностика часом займає місяці. Та якщо пульс більше сотні, людині точно треба звернутися до кардіолога й обстежити серце.

Ще одна причина звернутися до лікаря – це віковий фактор, один з основних. Визначити свій так званий серцево-судинний ризик жінкам треба у 50 років, чоловікам – у 40. Адже існує прямий зв’язок серцевих недуг із віком.

– Є гендерна особливість – до 50 років на серцево-судинні захворювання частіше страждають чоловіки, після 50 – жінки. Це відбувається через зміни в жіночому організмі в цьому віці – а саме, менопауза і пов’язані з цим метаболічні порушення, тобто обмін речовин. До 50 років чоловіки – у лідерах з серцево-судинних захворювань, – розказує лікар.

За словами кардіолога, досить часто таке буває, що молодий чоловік на вигляд ніби фізично здоровий, а потім відбувається якась подія і це може спровокувати навіть раптову смерть.

Серед факторів ризику – підвищений артеріальний тиск, куріння і порушення обміну холестерину. І чим більше їх у людини – тим вищий ризик. На цьому якраз і побудована оцінка серцево-судинного ризику. А ще спадковість, надмірна вага, гіподинамія, особливо у чоловіків певного віку – вони мало рухаються, мають шкідливі звички, і все накопичується.

– А половина інфарктів стається у нібито здорових, на перший погляд, людей. Усі ці фактори ризику спрацьовують в організмі таким чином, що призводять до атеросклерозу, тобто утворення бляшок в коронарних судинах, і потім в один момент та бляшка може перейти в нестабільний стан, у місці її утворення може утворитися тромб і розвивається інфаркт міокарда, – наголошує Сергій Саламатін.

Тож, аби обстежити своє серце та дізнатися, чи присутні фактори ризику для людини, яка раніше на біль у серці і не скаржилася, у цьому віці варто навідатися до лікаря. Спочатку можна і до сімейного, який має для цього усі необхідні інструменти.

Медики нададуть рекомендації, як скорегувати життя людини, щоб запобігти в майбутньому серйозним захворюванням, зокрема інфаркту чи інсульту. Оцінка такого ризику дуже важлива. Це зараз є основою профілактичної превентивної медицини. Бо серцево-судинні захворювання – найбільш поширені, провокують загрозливі гострі стани, і найчастіше стають причиною смерті.

– Мета профілактики загалом – запобігти таким гострим серцевим захворюванням. А оцінка ризиків допоможе їх зменшити. На це якраз направлена медична реформа – націлити сімейного лікаря не просто на рутинну роботу, а на ті захворювання, які несуть для людини великі ризики, оцінювати ці фактори та вжити заходів, аби їх зменшити. І захворюваність, і смертність населення, іншими словами – оздоровити націю, – пояснює кардіолог.

За словами Сергія Саламатіна, зараз складно про це говорити, усвідомлюючи, що відбувається в нашій країні, але варто. Бо серцеві недуги нікуди не поділися. Пацієнти, які мають хронічні захворювання, не зверталися своєчасно, коли боялися, наприклад, того, що прийдуть у лікарню і підхоплять коронавірус.

Як результат зверталися пізно, і наслідки від серцево-судинних захворювань були набагато гіршими для них, ніж страх захворіти на коронавірус.

Подібна ситуація і тепер. У перші місяці війни до медиків зверталося мало людей. Адже переживали за інше, не зважали на здоров’я та хронічні недуги. А тим більше – у тих людей, які постраждали внаслідок російської агресії, втративши житло чи близьких, зросли фактори ризику серцево-судинних захворювань.

Людина не мала можливості вчасно звернутися за медичною послугою або не мала доступу до медикаментів, які треба постійно приймати при певних хронічних захворюваннях. І це все згодом глобально знайде свій негативний відбиток на здоров’ї, на середній тривалості життя дуже великої частини населення.

Аби вберегти своє серце від серйозних захворювань, медики радять людям йому допомагати – позбутися шкідливих звичок, правильно харчуватися та займатися фізичними вправами, спортом, багато рухатися. Усе це – прості правила, які забезпечать нормальну роботу цього важливого органа. Втім, якщо помітили у себе бодай якийсь із перелічених симптомів – варто не зволікати та звертатися до фахівців.