Наземні міни: які бувають та як діяти, якщо знайшли небезпечний предмет

Через повномасштабну війну Україна стала однією з найбільш забруднених мінами й вибухонебезпечними предметами країн.

Що таке наземна міна та як діяти, якщо натрапили на неї – далі в матеріалі Фактів ICTV.

Наземна міна – що це

Це міна, яка встановлюється під землею, на поверхні або поблизу неї.

Призначення у такої міни – ураження живої сили або військової техніки противника, руйнування доріг, загороджень, споруд. Наземна міна дозволяє ускладнити просування ворога, тому на війні доволі часто використовується.

Такі міни складаються з заряду вибухової речовини, детонатора, датчика цілі детонатора та корпусу. Крім того, корпус може бути з металу, дерева чи пластмаси.

Деякі типи наземних мін мають запобіжники, які забезпечують безпеку при установці, елементи, які ускладнюють знешкодження, а також самоліквідатори, що викликають вибух міни або виводять її в безпечний стан через заданий проміжок часу.

Фото: Getty Images

Наземні міни бувають:

• керовані – вибухають за командою, переданою по радіо або дротах.
• некеровані – детонують від руху ворога (танком, бронетранспортером, машиною тощо) або вибухають після заданого часу. Такі міни також називають контактні.

Також наземні міни розрізняють за способом установки:

• ті, які можна витягти з місця установки;
• вибухають при спробі їх витягнути;
• знешкоджувані — дозволяють витягти детонатор;
• незнешкоджувані — при спробі їх знешкодити спрацьовують.

Класифікація наземних мін

Міни розрізняють за їх бойовим призначенням. Відповідно, існують:

• протитанкові – застосовуються для ураження танків, самохідних артилерійських установок, БМП, БТР, бронеавтомобілів та іншої броньованої техніки.

Вони поділяються на протигусеничні, протиднищеві та протибортові, а за типом заряду — на фугасні і кумулятивні.

Фото: Getty Images

Найбільшого поширення набули протигусеничні фугасні інженерні міни, які вибухають при безпосередньому наїзді на них.

• протипіхотні – уражають живу силу ворога. Бувають фугасні або осколкові.

Протипіхотна фугасна міна, фото: DRC

Крім того, різновидом осколкових мін є такі, що вистрибують та вибухають у повітрі на висоті 0,5-1,5 м, або міни направленої дії, при вибуху яких осколки розлітаються у визначеному напрямку.

Протипіхотна осколкова міна, фото: DRC

• протитранспортні – допомагають вивести з ладу автомобілі або залізничний транспорт ворога.
• протидесантні – встановлюються під землю (менше 5 м) на берегах річок, озер чи морів. Ці міни призначення для ураження десантних сил під час їх висадки.
• об’єктні – такі міни руйнують різноманітні споруди (будівлі, мости, тунелі, дамби тощо).
• спеціальні – служать для виконання спеціальних завдань. Це можуть бути міни-пастки, диверсійні, сигнальні тощо.

Радіус ураження залежить від типу кожної міни.

Наприклад, 82-мм міни може уразити на 18 м. Протипіхотні міни мають радіус близько 30 м. Розліт окремих осколків може становити 100–150 м.

Що робити у разі виявлення наземної міни

Якщо під час прогулянки ви побачили підозрілий предмет, схожий на міну, варто запам’ятати кілька простих правил:

• Не підходьте занадто близько.
• В жодному разі не чіпайте.
• Негайно телефонуйте рятувальникам (101) або в поліції (102).

Рятувальникам скажіть точну адресу та орієнтири місця, де ви виявили міну.

Телефонувати поліції потрібно на безпечній відстані від вибухонебезпечного предмету, аби він не спрацював (безпечна відстань 300 м).

Фото: Getty Images

Після дзвінка варто вимкнути мобільний телефон, оскільки міна може бути радіокерована.

Категорично забороняється:

• торкатися міни;
• пересувати її;
• намагатися розібрати;
• накривати чимось;
• заносити у приміщення;
• вдаряти по ній;
• кидати у водойму;
• розпалювати поряд багаття або кидати різні предмети;
• закопувати у землю.