Колишнім курс уже не буде: що може очікувати на гривню у вересні та після війни

Спровокована Росією повномасштабна війна вдарила по економіці та фінансовій системі України. Українцям довелося забути про довоєнний курс на рівні близько 29 грн/долар та звикати до нових реалій.

Що відбуватиметься на валютному ринку України у вересні, до кінця цього року, а також що може очікувати на гривню після завершення війни – читайте в матеріалі.

Яким є курс гривні сьогодні

Для початку потрібно розрізняти, що є безготівковий курс гривні, який встановлює Національний банк України і який наразі фіксований, а також готівковий курс. На готівковому ринку не запроваджено обмежень у встановленні курсу.

Одразу після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Національний банк вирішив зафіксувати курс гривні на рівні 29,25 грн за $1. Мета – стабілізувати роботу фінансової системи.

Такий крок дозволив у перші місяці зберегти золотовалютні резерви України, стримувати інфляцію та не допустити відтоку коштів із банківської системи.

До того ж експортно-імпортні операції відбувалися за цим фіксованим курсом НБУ. Тобто під час ввезення товарів критичного імпорту (наприклад, продуктів харчування, ліків чи пального) розрахунок відбувався за курсом 29,25 грн/долар, а не ринковим. Це дозволило знизити собівартість товарів для українців.

Згідно з прогнозами НБУ, якби не фіксований курс, інфляція, тобто зростання споживчих цін, уже в червні прискорилася б до 30%, тобто була б вищою на 8 відсоткових пунктів (у червні вона становила 21,5%).

Однак реалії в українській економіці змінюються, і Нацбанку довелося скорегувати курс національної валюти. Зокрема, щоб не вичерпувати міжнародні резерви при його балансуванні, зняти спекуляції на ринку, вирівняти значення готівкового та безготівкового курсу.

Наприкінці липня курс підвищили одразу на 25% – до 36,57 грн/долар, проте залишили фіксованим (тобто незмінним). Повертатися до плаваючого курсу в НБУ наразі вважають недоцільним через незбалансованість валютного ринку. Якщо відпустити курс у “вільне плавання”, переважаючий попит на валюту може спровокувати повзучу девальвацію.

Отож, офіційний курс гривні до долара США, встановлений Нацбанком, сьогодні залишається на рівні 36,57 грн/долар.

Однак реальний курс на готівковому ринку – у відділеннях банків та обмінниках – часто вже перевищує 40 грн як для продажу, так і для купівлі долара.

За словами очільника НБУ Кирила Шевченка, такий відрив готівкового ринку від офіційного курсу пов’язаний з існуванням валютних обмежень, необхідних для захисту міжнародних резервів.

– Допоки існуватимуть обмеження, існуватиме і ця курсова різниця. Щоб вона була помірною, ми розширили можливості банків для продажу готівкової валюти, а також частково задовольняємо попит на безготівкову іноземну валюту, дозволивши громадянам купувати її для розміщення на депозит, – зазначив він в інтерв’ю Forbes Україна.

Що впливатиме на курс?

Усі опитані Фактами ICTV експерти наголосили, що Україна зараз перебуває в реальності, коли чітко спрогнозувати курс національної валюти дуже складно.

Як зазначив інвестиційний банкір Сергій Фурса, наразі занадто багато невідомих, які впливатимуть на формування курсу. Це, зокрема: терміни завершення війни; масштаб шкоди, завданої українській економіці; розмір міжнародної фінансової допомоги тощо.

– У нас дуже багато факторів невизначеності. Можемо лише сказати, що поки триває війна, курс перебуватиме під тиском. Тобто тиск на гривню продовжуватиметься, допоки триває війна. А далі вже залежить від того, що буде: як довго триватиме війна, яким буде перебіг подій, яким буде рівень допомоги, які заходи здійснюватиме українська сторона і так далі. Тут купа різних невідомих, тому говорити про цифри недоречно, – повідомив він Фактам ICTV.

Економіст, експерт-аналітик Борис Кушнірук у коментарі Фактам ICTV пояснив, що до повномасштабної війни безготівковий курс валюти був на порядок вищий, ніж готівковий. Крім того, в банків була можливість купити безготівкову валюту і завести під неї готівку, після чого продати її на ринку. Раніше готівку завозили літаками, а зараз це неможливо, і готівкових доларів може не вистачати.

Тобто раніше все трималося на безготівковому курсі, який встановлює Нацбанк, а готівковий фактично підлаштовувався під нього.

– Зараз ситуація інша: фактично готівковий курс існує самостійно від безготівкового. Це пов’язано з тим, що готівковий став більш значущий, ніж був раніше щодо безготівкового, оскільки зараз у нас суттєво впав експорт. Відповідно, готівковий ринок існує, а безготівковий дуже суттєво зменшився. Готівковий теж зменшився, але все ж не в тих обсягах, тому що населення все одно валюту купує і продає, – розповів економіст.

Борис Кушнірук додав, що готівковий курс фактично починає жити своїм життям. І він надзвичайно залежатиме від низки очікувань – позитивних чи негативних. Ці очікування насамперед пов’язані з економічною ситуацією та війною. Наприклад, заяви про те, що війна затягнеться, породжують негативні очікування та тиск на гривню. Відповідно громадяни, які мають валюту, не поспішають її продавати чи витрачати на якісь покупки.

Ще одне очікування – аграрний експорт: поки від іде, це позитивно впливає на ринок та породжує очікування, що пропозиція іноземної валюти збільшуватиметься. Якщо ж з’являться повідомлення про блокування експорту, це автоматично породжуватиме негатив.

Як пояснив в одному з телеефірів президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки України в 2019-2020 роках Тимофій Милованов, покращувати очікування та знижувати паніку на готівковому ринку можуть:

• гарні новини з фронту (наприклад, про звільнення Херсона);

• аграрний морський експорт;

• надходження коштів від міжнародних партнерів;

• відкриття нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

– Це все буде заспокоювати ринки, тому що це означає, що ми прямуємо до позитивного рішення на користь України вже зараз, а не невідомо коли, – заявив Милованов, додавши, що наслідки війни для економіки України будуть тривалими.

Що буде з курсом у вересні

Економіст Борис Кушнірук у коментарі Фактам ICTV розповів, що безготівковий курс адміністративно зафіксований Нацбанком на рівні 36,57 грн/долар. Тож він не коливається, а чи залишиться таким же на майбутнє – залежить від рішення НБУ.

– Він має зараз природу переважно не так економічну, як природу очікувань. Якщо не буде негативних повідомлень, то гривня залишатиметься відносно стабільною щодо готівкового курсу. Залежатиме від того, що робитиме Нацбанк з емісією (“друком” грошей, – Ред.), – поінформував експерт, уточнивши, що емісія породжує інфляцію, додаткову гривню в обігу, що створює тиск на курс.

За словами Кушнірука, якщо не буде негативних очікувань та емісії, то курс на готівковому ринку залишатиметься на тому ж рівні, який є зараз: близько 40 грн за долар. В іншому випадку курс і далі розхитуватиметься.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса, своєю чергою, прогнозує, що тиск на гривню зберігатиметься як у вересні, так і до кінця 2022 року.

– Ми можемо говорити, що у вересні так само збережеться тиск на національну валюту. Скоріш за все, у вересні офіційний курс залишиться незмінним, так само буде на рівні 36,6 грн/долар. На якому рівні буде в той момент курс чорного ринку, вгадати неможливо, – наголосив Фурса.

Економіст Олексій Кущ розповів Фактам ICTV, що до кінця року варто очікувати подальшої девальвації гривні (тобто падіння курсу).

– Думаю, що треба очікувати подальшої девальвації. Наскільки вона буде глибокою, зараз важко казати. Тут дуже багато факторів, яких ми ще не бачимо та не можемо враховувати, – зауважив експерт.

Не надто позитивні очікування 19 серпня озвучили і в Міжнародному рейтинговому агентстві Standard & Poor’s. Там також прогнозують подальшу девальвацію гривні до долара, що впливатиме на ціни.

– На початку війни НБУ зафіксував обмінний курс гривні та запровадив значні валютні обмеження, намагаючись стримати ризики для фінансової стабільності. У червні-липні, враховуючи тиск на обмінний курс, НБУ підвищив облікову ставку до 25% і девальвував валюту щодо долара США на 25%. Тим не менш, ми очікуємо подальшого ослаблення валюти, що посилить інфляційний тиск, – наголосили в агентстві.

Чого очікувати після війни

На початку серпня ЗМІ поширили заяву директора Департаменту відкритих ринків НБУ Олексія Лупіна, зроблену під час Валютного форуму-2022. У ній ідеться про те, що після завершення війни в Україні курс гривні теоретично може повернутися на довоєнні показники (тобто до рівня 28-29 грн/долар).

– За одним зі сценаріїв, ми очікуємо, що після завершення війни буде велика допомога на відновлення та відбудову України, яка надходитиме в іноземній валюті. Тому цілком можлива ревальвація курсу, – зазначив Лупін.

Однак опитані Фактами ICTV експерти вважають, що повернення курсу гривні до показників, які існували до 24 лютого 2022 року, неможливе. Фінансовий ринок працює інакше.

Зокрема, економіст Борис Кушнірук пояснив, що курс валюти дуже рідко відкочується суттєво назад, до старих показників.

– На 2-3% може відкотитися, а до рівня 28 грн/долар – ні. Як він не відкотився, коли був 8 грн/долар, потім став 25 грн/долар, – зазначив експерт.

Борис Кушнірук додав, що в певний момент курс національної валюти може різко підвищуватися, а потім трохи дешевшати, проте не до старих рівнів. Наприклад, нещодавно курс на готівковому ринку становив 37-38 грн/долар, потім піднявся до 42-43 грн/долар, а згодом повернувся на рівень 40 грн/долар.

– Маятник пішов у нове положення, але не повернувся до старого. Він просто вийшов на нову точку і поки що знаходиться на ній. І така ситуація зберігатиметься, на жаль, доволі довго, оскільки комерційні банки зараз не мають можливості купити безготівкову валюту і продати на готівковому ринку, – заявив економіст.

Водночас Кушнірук прогнозує, що після війни зростатиме рівень доходів українців у доларовому еквіваленті при стабільному курсі валюти. Тож поступово фінансова ситуація для громадян покращуватиметься.

– Питання ж не в співвідношенні курсу гривні до іноземної валюти, до долара. Питання в тому, скільки ви цих гривень заробляєте. Тому коли війна завершиться, і впевнений, нашою перемогою, то почнеться зростання гривневих доходів, а долар буде стояти. Тому що навпаки зростатиме пропозиція іноземної валюти, і Нацбанк ще й буде змушений її викуповувати. Відповідно, у вас будуть зростати доходи в гривні при незмінному курсі долара. Так це відбувалося і так відбуватиметься і на майбутнє, – наголосив Кушнірук.

Економіст Олексій Кущ у коментарі Фактам ICTV зазначив, що прогнозувати післявоєнний курс гривні зараз важко, оскільки невідомо, коли закінчиться війна. Однак уже зараз можна сказати, що на повернення до колишніх рівнів, наприклад, до 29 грн/долар, розраховувати не варто. Зокрема, враховуючи падіння економіки та емісію (“друк” гривні).

– З урахуванням емісії, яка була зроблена, надрукованих грошей, послаблення нашої економіки, в нас уже не буде можливості повернути курс гривні назад, – заявив економіст.

Олексій Кущ уточнив, що значне зниження курсу гривні може бути навіть шкідливим для економіки України, зокрема для експортної галузі, для якої потрібна така “планова” девальвація.

– Тому зміцнення гривні може фактично добити експортну галузь, – вважає експерт.

Він нагадав про період 2014-2015 років, коли національна валюта девальвувала з 8 грн/долар до 30 грн/долар, а на етапі відновлення економіки, після 2016-2017 років, почалася стабілізація. Проте курс уже не повернувся до показників 8 грн за долар.

– Зараз проблеми в нас ще глибші. Тому два-три роки – це будуть роки досить турбулентного періоду для гривні, небезпечного. А певна стабілізація може бути лише через декілька років. Якась корекція курсу можлива, лише якщо будуть успішні економічні реформи в країні, – додав Олексій Кущ.

Коментуючи вплив міжнародної фінансової підтримки на курс гривні, економіст повідомив, що її, швидше за все, вистачатиме лише на те, щоб закривати дефіцит держбюджету.

– Якщо цю міжнародну підтримку розглядати в реальному контексті, то її буде ледь-ледь вистачати на те, щоб протриматися, залатати всі дірки, – вважає експерт.

Переконаний у тому, що курс не буде відкочуватися до довоєнних рівнів, також інвестиційний банкір Сергій Фурса.

– Ні, курс не буде відкочуватися. Але не зрозуміло, яким буде курс на кінець війни, бо ми не знаємо, скільки вона триватиме, – заявив він у коментарі Фактам ICTV.

Подібної думки щодо післявоєнного курсу гривні дотримується і президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Наприкінці липня він заявив в ефірі загальнонаціонального телемарафону, що курсу по 29 грн/долар уже не буде.

– Думаю, це нездійсненна мрія. (Курсу по, – Ред.) 29 уже більше не буде, – наголосив Милованов.

Водночас він назвав реалістичним повернення курсу до показника 36 грн/долар.

– Зараз готівковий курс я бачив 39,5 грн/долар (станом на 24 липня, – Ред.). Це може бути здійсненною мрією, що він повернеться, наприклад, до 36 грн – офіційного курсу Нацбанку, – заявив Милованов.

Милованов також розповідав в ефірі, що війна вимагає значних витрат із державного бюджету, через що виникає значний дефіцит. Його перекривають з двох джерел: міжнародною фінансовою підтримкою та емісією, тобто так званим “друкарським верстатом”. Як відомо, емісія – це вливання грошових коштів в обіг. Надмірна емісія може спровокувати знецінення гривні через девальвацію та інфляцію.

– Це не фізичний друк грошей, це емісія через банківську систему. Якщо у вас стало більше грошей, звичайно, попит гривень на одиницю долара чи на будь-який продукт зростає. Через це іде інфляція, зростання готівкового курсу на вулиці, – заявив Милованов.

Як уточнила в нещодавньому інтерв’ю Главкому перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, Національний банк запланував на цей рік емісію гривні обсягом 400 млрд і планує обмежитися цією сумою.

– Ми викупили цінних паперів на 255 млрд грн. Тобто в нас ще лишається невикористана частина у 145 млрд грн. Це адекватний рівень, який не створить значних дисбалансів в економіці, але дасть змогу уряду і далі платити пенсії, соціальні виплати, здійснювати військові видатки тощо, – уточнила вона.

Прогнози на майбутнє: що кажуть в НБУ та Мінфіні

У Національному банку України наголошують, що не прогнозують конкретні показники курсу гривні, а оперують у своїх макроекономічних прогнозах іншими показниками (наприклад, ВВП, інфляції, рівня споживання тощо).

За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, курс валюти визначається попитом та пропозицією. Через те, що вони в умовах війни незбалансовані, Нацбанк і зафіксував офіційний курс гривні до долара. Рожкова в інтерв’ю 24 Каналу уточнила, що сьогодні пропозиції валюти значно менше, ніж попиту. І якби НБУ не зафіксував курс, це був би шок для економіки.

– Що буде після закінчення війни? Тут можна робити багато різних прогнозів, але сьогодні весь світ говорить про “план Маршалла” для України, про те, що наші країни-партнери готові будуть після війни допомагати нам інвестиціями відбудовувати країну. Тому я вірю в те, що з відбудовою країни, з відновленням економіки стабілізуються і всі решта питань. А яким буде конкретне значення курсу – це визначить ринок, попит і пропозиція, – наголосила вона.

Голова Нацбанку Кирило Шевченко в колонці для видання LB.ua повідомив, що протягом найближчих трьох років суттєво впаде купівельна спроможність гривні.

– Наш базовий макроекономічний сценарій передбачає, що загалом цього року інфляція перевищить 30%, наступного року буде близько 20%, і лише в 2024 році знизиться до однознакового рівня. Тобто, за ці три роки купівельна спроможність гривні знизиться майже вдвічі. І навіть для реалізації такого сценарію нам потрібно ще докласти чимало зусиль (інакше результати можуть бути набагато гіршими), – наголосив він.

У Міністерстві фінансів України курс валют також не прогнозують. Очільник Мінфіну Сергій Марченко під час інтерв’ю виданню РБК-Україна запевнив, що в держбюджеті на 2023 рік показники курсу гривні будуть “не катастрофічні”.

– Там цифри не катастрофічні. Є сподівання, що більш-менш всі баланси будуть збережені, – заявив він.

За словами Марченка, вже існує прогнозний курс гривні на наступний рік, узгоджений Міністерством економіки та Нацбанком. Однак його не хочуть робити публічним, щоб “не створювати очікування”.

Слід розуміти, що яким би не був курс національної валюти у бюджеті-2023 рік, за потреби його в будь-який момент можуть переглянути в сторону збільшення чи зниження.

Джерело: Minfin.com.ua, НБУ, 24 канал, Сніданок с 1+1, Телеканал Рада, Standard & Poor’s