З морських рейсів — на бойові вильоти: історія бійця з позивним «Моряк»
З 18 років він ходив у морські рейси звичайним матросом і мріяв підкорювати океани. Однак після початку вторгнення списався з рейсу, повернувся в Україну.
Історію бійця опублікувала 11-та бригада імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.
Нині сержант із позивним «Моряк» командує екіпажем ударних безпілотників і допомагає звільняти українську землю від окупантів.
Спочатку він служив в одному з патрульних батальйонів, де виконував завдання з охорони громадського порядку.
Згодом вирішив змінити напрям служби та приєднався до підрозділу БПЛА «Болгаричі», який на той час лише формувався.
«Він тільки починав своє формування, а зараз є потужною, великою бойовою родиною, у якій кожен виконує покладені на нього функції, може розраховувати на допомогу та дружнє плече», — згадує гвардієць.
Понад два роки сержант служить у роті РУБпАК спеціального призначення «Болгаричі» батальйону безпілотних систем спеціального призначення 11-ї бригади НГУ. За цей час він знищив сотні ворожих цілей.
Особливо добре військовий пам’ятає свій перший результативний удар — по складу з боєкомплектом окупантів.
«Гадаю, для кожного пілота найпам’ятніша ціль — це найперша. Моя перша ціль — це склад із ворожим боєкомплектом, який після удару яскраво вибухнув, потішив око. Цілей було багато за ці роки, але відзначу також ворожий човен і автівки окупантів», — розповідає «Моряк».
Є у гвардійця і власний рекорд: за одну коротку літню ніч він здійснив 21 бойовий виліт.
Цього року, крім бойової роботи, військовий виконував і гуманітарні завдання.
Зокрема, здійснював ризиковані польоти з вантажами для жителів тимчасово окупованих територій, які «Болгаричі» регулярно доставляли, зокрема, в Олешки.
Також за допомогою важких бомберів переносив тварин на підконтрольну Україні територію.
Нині «Моряк» — командир одного з екіпажів ударних безпілотних авіаційних комплексів. Щодня він працює по ворожих цілях, допомагаючи Силам оборони зупиняти окупантів.
Водночас за військовою формою та зосередженим обличчям стоїть людина, яка до війни захоплювалася спортом і мріяла про морські подорожі.
«Я — звичайна людина, яка живе по совісті, раніше захоплювався спортом, мріяв підкоряти моря та океани. З початком повномасштабного вторгнення мрії змінилися: як і усі українці, тепер мрію про якнайскоріше закінчення війни, про те, щоб ми всі повернулися додому, до своїх родин, батьків, продовжили розвиток», — зізнається боєць.
Попри втому, мотивацію продовжувати службу він знаходить у прагненні не допустити повторної окупації українських міст.
«Моя мотивація проста — не допустити ще однієї окупації Херсону, не дати ворогу навіть шансу на просування до Миколаєва та Одеси. Війна за ці роки дуже змінилася, зараз ми маємо багато різних засобів ураження, різних дронів, які допомагають нам зупиняти окупантів», — пояснює воїн.
Майбутнє України «Моряк» бачить оптимістично. Він переконаний, що українці відрізняються від ворога своїм духом і людяністю.
«Після завершення війни я бачу Україну дуже потужною, цілісною, суверенною, квітучою державою, у якій кожна людина має права, може безпечно жити, будувати, здобувати», — каже сержант.
Раніше АрміяInform розповідала історію бійця з позивним «Фенікс», який під час бою залишив позицію та опинився на залишених суміжним підрозділом рубежах. П’ять днів побратими не знали, що з ним сталося.
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
