Україна і світ

Загублений турнікет і «розтяжка» в бліндажі: звичайна знахідка обернулася несподіваним уроком

Маючи медичний досвід, Юлія окремо наголошує на необхідності знань із тактичної та домедичної допомоги. Фото: 102-а ОБр ТрО

Юлія з позивним «Лебідь» після двох років служби в добровольчому медичному батальйоні долучилася до 102-ї бригади ТрО.

Історію військовослужбовиці розповіли на сторінці 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони.

Юлія родом із Київщини. Позивний «Лебідь» вона обрала самостійно — він пов’язаний із сімейною історією. Колись її прізвище писалося через літеру «і», і таким чином військова вирішила зберегти зв’язок із родинним корінням.

Дівчина зізнається, що спочатку дуже боялася, однак розуміла: війна буде тривалою, а вона має бути там, де зможе приносити користь.

«Я буду у війську, я просто в це вірила. Єдине — це питання часу: коли і яким чином, яким шляхом», — згадує Юлія.

Після двох років служби в добровольчому медичному батальйоні вона вирішила продовжити військовий шлях у 102-й бригаді ТрО. На початку літа Юлія приєдналася до підрозділу, пройшла базову загальновійськову підготовку, фахове навчання та адаптаційний курс.

«Поки чоловік із дитиною ходив до школи, я зібралася і поїхала»: дружина пораненого воїна долучилася до ЗСУ
«Поки чоловік із дитиною ходив до школи, я зібралася і поїхала»: дружина пораненого воїна долучилася до ЗСУ

Під час адаптації військова отримала не лише необхідні навички, а й засвоїла важливий практичний урок.

Одного разу під час навчань вона загубила турнікет. Наступного дня під час відпрацювання штурму бліндажа побачила на землі схожий предмет і вирішила забрати його, щоб поповнити свій запас.

«Я тільки забігаю в бліндаж, перше, що бачу, — валяється турнікет. Думаю: візьму, щоб поповнити мій запас. І тут розумію, що це мій турнікет», — розповідає «Лебідь».

Однак це виявилася частина тренувальної «розтяжки», яку облаштували інструктори.

Випадок нагадав Юлії та іншим військовослужбовцям, що під час виконання бойових завдань не можна піднімати невідомі предмети, навіть якщо вони здаються знайомими або можуть бути корисними.

На її переконання, знання із тактичної та домедичної допомоги потрібні не лише військовим, адже небезпечна ситуація може виникнути будь-де.

«Тактичну медицину, як і домедичну, повинна знати кожна людина, незалежно від того, чи буде вона дотична до війська. Це базові речі: зупинити кровотечу, зрозуміти, що людина дихає», — пояснює військова.

Вона додає, що для опанування цих навичок не обов’язково витрачати багато грошей: існують безкоштовні курси. Головне — бажання навчитися та готовність застосувати отримані знання на практиці.

Від стилістки до операторки НРК: історія «Кірі»
Від стилістки до операторки НРК: історія «Кірі»

Тим, хто розглядає можливість долучитися до війська, але вагається через страх, Юлія радить більше дізнаватися про доступні напрямки служби та шукати справу, у якій можна бути корисним.

«Не потрібно боятися. Більше дізнавайтесь, шукайте, куди можна піти, що можна робити. Не дозволяйте страху зупинити себе. І потім усе стане на свої місця», — радить «Лебідь».

Раніше АрміяInform розповідала історію операторки дронів батальйону безпілотних систем 41-ї окремої механізованої бригади з позивним «Сирена», яка добре знає ціну бойового братерства та підтримки.

Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Магазин автозапчастин AvtoBot м.Ніжин