«Машина вже не їде, а летить»: військовий медик «Фалькон» розповів про службу та евакуаційні місії

Андрій із позивним «Фалькон» раніше працював фармацевтом і фельдшером, а нині — санітарний інструктор медичного пункту.

Про шлях до війська, роботу військового медика та небезпеки під час евакуаційних місій військовослужбовець 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» розповів кореспонденту АрміяInform.

«Якщо не зараз, то вже ніколи»

Андрій родом з Київщини. Медицині присвятив значну частину свого життя.

— Перша медична освіта була фельдшерська. Відповідно, працював фельдшером і завідувачем фельдшерського пункту. Друга медична освіта вже вища — я фармацевт і провізор. Відповідно також працював фармацевтом і завідувачем аптеки. Три роки медучилища і п’ять років університету. Всього вісім років. Плюс інтернатура і різні курси, — розповідає військовий.

Спочатку він працював у фармацевтичному центрі столичного військового госпіталя як цивільний працівник Збройних Сил України. До війська «Фалькон» потрапив вже у вересні 2025 року. Каже, що важливу роль у цьому рішенні відіграв його друг дитинства, з яким вони знайомі ще з дитячого садка. Саме він свого часу порадив Андрію працювати у військовому госпіталі, а згодом зателефонував з іншою пропозицією.

— Подзвонив в один момент і каже: «Нам потрібні медичні працівники». Я вирішив: якщо не зараз, то вже ніколи. До цього вже задумувався над тим, щоб долучитися до ЗСУ. Мій рідний брат та інші брати також служили. Мені набридло цивільне життя. Захотілося чогось нового для себе, бути більш корисним в такий нелегкий для країни час, — каже військовий.

Андрій розпочав службу у 429-й окремій бригаді безпілотних систем «Ахіллес» на посаді санітарного інструктора медичного пункту.

— Потрапив сюди через рекрутера. Заповнив анкету на сайті. Зі мною списались, сказали: «Очікуйте на дзвінок, треба буде пройти декілька співбесід. Якщо все буде добре, ми вас чекаємо там-то». Настав час — набрали, поспілкувалися. Моя кандидатура влаштувала, і мене підрозділ також влаштовував. Сказати, що я жалкую, що перейшов сюди? Ні, не жалкую. Навіть жалкую, що раніше цього не зробив, — усміхається він.

Рідні спочатку поставилися до його рішення насторожено. Однак змінювати його Андрій не планував.

— Я запевнив, що рішення прийнято й оскарженню не підлягає. Тому загалом підтримали, — розповідає військовий.

«Машина вже не їде, а летить»

Нині значну частину роботи «Фалькона» становить приймання хворих військовослужбовців на медичному пункті. Він також бере участь у бойових чергуваннях на точках медичної евакуації. За його словами, найкраще чергування для медика це те, під час якого евакуація так і нікому не знадобилася.

Як каже Андрій, йому, на щастя, поки не доводилося мати справу з тяжчими випадками під час евакуацій. Проте навіть виїзд по пораненого середньої тяжкості може перетворитися на небезпечну місію через постійну загрозу з повітря.

— Їдеш, а потім в один момент розумієш, що машина вже не їде, а летить, і над тобою щось зависає. Влітаєш у посадку, розосереджуєшся і чекаєш: побачить — не побачить, пощастить — не пощастить. Поки що нам щастило, — розповідає він.

Цивільна і військова медицина

Хоч робота у сфері військової медицини більш ризикована, але вона дуже необхідна.

— Робота в цивільній медицині дещо спокійніша. А тут ризик більший, особливо на бойових чергуваннях. Але тут ти більш затребуваний, бо не кожен зможе поїхати й допомогти. Ти розумієш, що сам сюди прийшов і це твоя робота. Ти маєш її виконувати, — наголошує «Фалькон».

Завдяки службі Андрій також опанував нові навички.

— Саме у війську, безумовно, покращив знання з надання першої допомоги за алгоритмом MARCH. До цього все це переважно дивився по відео, а тут уже своїми руками все спробував, відпрацював. Це великий плюс, — говорить він.

«Не хочеться, щоб вони дійшли до мого дому»

Найважчим для Андрія залишається те, до чого неможливо звикнути.

— Найтяжче — втрачати побратимів. А з рештою можна впоратися, — каже він.

Однією з головних мотивацій продовжувати службу для нього є розуміння, заради чого Сили оборони утримують фронт.

— Мотивує те, що російські війська не просуваються далі. Стоять там, де їх тримають наші Збройні Сили. Не хочеться, щоб вони дійшли до мого дому, — говорить військовий.

За його словами, у війську потрібні фахівці з різним досвідом.

— Медики тут затребувані. Особливо ті, які вже мають певний медичний досвід: оформлення документації, прийом хворих або перебування на бойових чергуваннях. Все це важливо, оскільки людей із медичною освітою не вистачає. Країна в небезпеці, її треба рятувати, а хто, як не ми? — підсумовує «Фалькон».