Спорт, інвестиції та захист держави: доброволець Дмитро захищає Україну і не обмежує своє життя лише службою

2 години назад

148 1 хвилина прочитана

24 лютого 2022 року полтавець Дмитро Демус замість підготовки до великої комерційної угоди у сфері нерухомості став у чергу до ТЦК та СП.

Історію бійця оприлюднили у соцмережах Сил ТРО ЗСУ.

До повномасштабного вторгнення він не мав військового досвіду й навіть не отримував військового квитка. Перший автомат Дмитро взяв до рук уже об 11-й годині ранку, а номер зброї записали просто в його паспорт-книжечку.

Перший рік служби Дмитро провів у Полтаві — у комендантській роті та відділенні комунікацій штабу 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Коли підрозділ вирушив виконувати бойові завдання на Донбасі, він перевівся на посаду командира відділення. Залишатися в тилу, поки побратими перебували на передовій, боєць не хотів.

Особливо важким для підрозділу став період восени 2023 року поблизу Авдіївки — між Степовим і Красногорівкою. Ворожі війська намагалися прорвати українську оборону, а позиції полтавців штурмували по п’ять-сім разів на добу протягом місяця. Після першої ночі боїв перед окопами лежали близько 15 знищених російських військових.

Згодом комендантську роту реорганізували в мінометну батарею. Майже рік Дмитро разом із побратимами забезпечував вогневу підтримку піхоти, зокрема під час виконання завдань на Курщині.

Служба мінометника передбачає тривале перебування на позиціях під землею. Одного разу Дмитро та його напарник провели у бліндажі 54 доби поспіль без ротації. Через небезпеку логістика до позиції майже не діставалася.

Навіть у таких умовах боєць знаходив час для фізичних тренувань. Маючи вагу 120 кілограмів, він щодня займається приблизно півтори години: підтягується на балках або гілках, а замість гир використовує 16-кілограмові міни калібру 120 мм. За його словами, снаряд він може піднімати по 100 разів на кожну групу м’язів.

Водночас Дмитро не обмежує своє життя лише військовою службою. Він переконаний, що навіть ізоляція на передовій іноді допомагає знаходити нові бізнес-ідеї, адже дозволяє зосередитися без міської метушні.

До повномасштабної війни полтавець інвестував у земельні ділянки, а нині дистанційно керує будівництвом приватних будинків у рідному місті. Коли на позиціях з’являється зв’язок і є перерва між бойовими завданнями, він продовжує займатися своїм бізнесом просто з фронту.